Справа № 712/5322/20
Номер провадження 3/711/1370/20
24 вересня 2020 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В., за участі прокурора Лисика М.Ю., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення правопорушення - старший оперуповноважений відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНАП в Черкаській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та за ч.2 ст.172-7 КУпАП, -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та за ч.2 ст.172-7 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 22 від 02.06.2020 року, ОСОБА_1 , будучи на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області та відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, з метою особистої зацікавленості, що виразилася у бажанні отримати позитивну оцінку під час перевірки рівня знань та здачі заліку із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, що забезпечило б йому подальше проходження служби та виконання функціональних обов'язків як поліцейського, прийнявши участь у засіданні комісії якою оцінено як «добре» його знання із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, порушив вимоги п.2 ч.1 ст.28 Закону, а саме - не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів, вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 23 від 02.06.2020 року, ОСОБА_1 , будучи на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області та відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, з метою особистої зацікавленості, що виразилася у бажанні отримати позитивну оцінку під час перевірки рівня знань та здачі заліку із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, що забезпечило б йому подальше проходження служби та виконання функціональних обов'язків як поліцейського, прийнявши участь у засіданні комісії якою оцінено як «добре» його знання із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю порушив вимоги п.3 ч.1 ст.28 Закону, а саме - прийняв, рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів, вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що він дійсно станом на 25.06.2019 року займав посаду старшого опер уповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області. Співробітниками Черкаського Управлінням ДВБ НП України 02.06.2020 відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією за ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, а саме за те, що нібито ним порушено вимоги п.2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції». Вину у вчиненні інкримінованих порушеннях не визнав в повному обсязі. Пояснив, що в інкримінованих йому порушеннях вимог Закону України «Про запобігання корупції» вказується, що він при здачі заліків прийняв участь у складі комісії з перевірки рівня знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю та підписав протокол вказаної комісії в якій оцінено його здібності як «добре». Та при підписанні вказаного протоколу не повідомив про наявність нібито в нього реального конфлікту інтересів та вчинив при цьому дії в умовах нібито реального конфлікту інтересів. Зазначив, що перевірку знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, як йому стало відомо, згідно до процедури наказу від 01.02.2016 № 70 Міністерства внутрішніх справ України, він не проходив. Відповідно до наказу від 01.02.2016 № 70 Міністерства внутрішніх справ України, затверджено Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю. Вказана Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю, ручним протитанковим і підствольним гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручною гранатами. Однак, п.7 ч.5, вказаної інструкції передбачено, що перевірка в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю відображається у внутрішній документації органу (закладу, установи) поліції та проводиться, не рідше двох разів на рік комісією, яка призначається наказом керівника органу (закладу, установи) поліції. Результати перевірки знань поліцейських оформляються протоколом засідання комісії з перевірки рівня знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю та під час проведення підсумкової перевірки рівня службової підготовленості поліцейських за результатами навчального року, комплексних інспектувань, контрольних та цільових перевірок органу (закладу, установи) поліції. Проте, ні керівник відділу боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області, ні керівник УІАП ГУНП в Черкаській області, ні керівник ГУНП в Черкаській області не видавали наказ щодо проведення перевірки в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю та щодо створення комісії для здійснення перевірка в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю. Таким чином, вважає що відсутній будь який підзаконний нормативно-правовий документ, який би підтверджував про проведення перевірки рівня його знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю та щодо включення його до складу створеної комісії для здійснення перевірки в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю. За таких обставин відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП. Крім того, співробітники ЧУ ДВБ НП інкримінують йому, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. Відповідно до протоколу засідання комісії з перевірки рівня знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю у особового складу відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області від 25.06.2019 жодних повідомлень від члена комісії ОСОБА_1 у тому числі, щодо конфлікту інтересів, не надходило. При цьому, співробітники ДВБ посилаються на ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції». Звертає увагу суду, що ст.35 регламентує особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема ч.1 ст.35 правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Таким чином, стосовно працівників поліції застосовується положення ч.2 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно. Так 25.06.2019, перед початком перевірки рівня знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, згідно наказу № 70 МВС України від 01.02.2016 не було видано самого наказу про створення комісій по ГУНП в Черкаській області. Він, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомили їх керівникові відділу - ОСОБА_4 про теоретичну можливість реального або потенційного конфлікту інтересів при оцінюванні знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю та попросили його врегулювати дану ситуацію, відповідно до Закону. Він повідомив про дану ситуацію когось із вищого керівництва ГУНП в Черкаській області та надав їм усну вказівку, що самих себе оцінювати вони не будуть, оцінювання у протоколах ставити приблизно у такій хронології: ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_4 - ОСОБА_2 . Крім того, чинним Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено, яким саме чином необхідно повідомляти про наявність конфлікту інтересів в усній, письмовій формі чи в інший спосіб, а тому їх повідомлення в усній формі про існування конфлікту є цілком законним. Його, як члена комісії з перевірки рівня знань із заходів безпеки ніхто із відповідальних осіб ГУНП в Черкаській області ні з наказом про включення до складу такої комісії, ні з обсягом його повноважень, не ознайомлювали, так як такий наказ взагалі не видавався. Крім того з Дорученням 257 від 24.06.2019 року за підписом начальника відділу Кецмур В.С. його також не ознайомлювали. З огляду на викладене, просить закрити провадження у справі за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення в його діях.
ОСОБА_2 , допитана в судовому засіданні в якості свідка, надала пояснення, що станом на 25.06.2019 року перебувала на посаді інспектора з режиму секретності ВБЗПТЛ ГУНП в Черкаській області. Увідповідності до наказу № 70 МВС України від 01.02.2016 повинні були проводити перевірку рівня знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю. Безпосередньо перед перевіркою, прийшла вказівка з ГУНП з відділу кадрового забезпечення, щодо створення комісії для проведення зазначеної перевірки. Самого наказу про створення комісій по ГУНП в Черкаській області не було. Під час наради вони попередили свого керівника ОСОБА_4 , що оскільки у них у відділенні всього чотири особи, а тому вони не мажуть створити відповідну комісію, оскільки їм прийдеться оцінювати самім себе. Після цього ОСОБА_4 повідомив вищестояще керівництво, про теоретичну можливість реального або потенційного конфлікту інтересів при оцінюванні, після чого вони отримали усну вказівку, що самих себе оцінювати вони не будуть, а в протоколах оцінювання буде виставлено приблизно у такій хронології: ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_4 - ОСОБА_2 . Особисто її з наказом про включення її до складу комісії, як члена вищевказаної комісії ніхто не ознайомлював та не доводив щодо обсягу її повноважень, оскільки даний наказ взагалі не видавався.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали провадження, приходжу до наступних висновків:
Згідно зіст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 22 від 02.06.2020 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Черкаській області та будучи відповідно до гін. «з» п. 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, № 23 від 02.06.2020 року, ОСОБА_1 , будучи на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області та відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, з метою особистої зацікавленості, що виразилася у бажанні отримати позитивну оцінку під час перевірки рівня знань та здачі заліку із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, що забезпечило б йому подальше проходження служби та виконання функціональних обов'язків як поліцейського, прийнявши участь у засіданні комісії якою оцінено як «добре» його знання із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю порушив вимоги п.3 ч.1 ст.28 Закону, а саме - прийняв, рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів, вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Відповідно до п. 1 ст.1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
В судовому засіданні встановлено, що наказом начальника ГУНП в Черкаській області від 23.10.2018 № 427 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Під час проходження, служби ОСОБА_1 в системі службової підготовки ознайомлено зі Спеціальними обмеженнями, про що свідчить зобов'язання про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом.
Крім того, у відповідності до п.3 ч.1 ст.42 Закону України «Про Національну поліцію», поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такий захід примусу як застосування вогнепальної зброї.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.02,2016 за № 250/28380 затверджено Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю (далі - Інструкція).
Відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції, вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх без винятку поліцейських центрального органу управління поліції, його територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах, державних установах, навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Також п.5 розділу 1 Інструкції передбачено, що вогнепальна зброя закріплюється за поліцейським, який склав Присягу на вірність Українському народові, завершив навчання у закладі (установі) та/або пройшов первинну професійну підготовку і направлений для подальшого проходження служби, а також склав заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил її застосування, заходів безпеки при поводженні з нею, виконав норматив з вогнепальної підготовки та вправу зі стрільби.
У відповідності до п.п.5 п.7 розділу 1 Інструкції, перевірка в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю відображається у внутрішній документації органу (закладу, установи) поліції та проводиться зокрема: не рідше двох разів на рік комісією, яка призначається наказом керівника органу (закладу, установи) поліції. Результати перевірки знань поліцейських оформляються протоколом засідання комісії з перевірки рівня знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю.
В разі не успішного складання заліків із знань поліцейським заходів безпеки при поводженні зі зброєю поліцейському заборонено отримувати вогнепальну зброю та відповідно нести службу.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до диспозиції ст.172-7 КУпАП та п.2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч.1 ст.172-7 КУпАП); - у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч.2 ст.172-7 КУпАП).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
В ході судового розгляду встановлено, що відповідно до наказу начальника ГУНП в Черкаській області від 23.10.2018 № 427 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області.
Вказівкою начальника ГУНП в Черкаській області від 11.06.2020 №1532/01/12/16- 2019еп кожний структурний підрозділ ГУНП в Черкаській області був зобов'язаний до 24.06.2019 р. організувати та забезпечити прийняття заліків із знання вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70.
За дорученням відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області від 24.06.2019 № 257 «Про створення комісії з проведення перевірки знань поліцейських із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», було створено комісію по перевірці рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю з поліцейськими відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП.
Вищевказаним дорученням від 24.06.2019 № 257, до складу комісії з проведення перевірки знань поліцейських із заходів безпеки при поводженні зі зброєю було включено старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 .
Відповідно до п.7 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, перевірка в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю відображається у внутрішній документації органу (закладу, установи) поліції та проводиться, зокрема:
1)перед призначенням на вищу посаду, закріпленням вогнепальної зброї;
2)під чає інструктажів поліцейських перед заступанням на службу, виконанням службових обов'язків з протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
3)під час перевірки несення служби поліцейськими органів (закладів, установ) поліції;
4)перед проведенням практичних стрільб;
5)не рідше двох разів на рік комісією, яка призначається наказом керівника органу (закладу, установи) поліції. Результати перевірки знань поліцейських оформляються протоколом засідання комісії з перевірки рівня знань Із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю;
6)під час проведення підсумкової перевірки рівня службової підготовленості поліцейських за результатами навчального року, комплексних інспектувань, контрольних та цільових перевірок органу (закладу, установи) поліції.
З норм Інструкції вбачається, що комісія з перевірки в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю призначається не інакше як за наказом керівника органу (закладу, установи) поліції.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідний наказ про створення комісія з перевірки в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю керівником ГУНП в Черкаській області не видавався.
Відповідно до матеріалів провадження, комісія була створена на підставі доручення відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП від 24.06.2019 № 257 «Про створення комісії з проведення перевірки знань поліцейських із заходів безпеки при поводженні зі зброєю».
Таким чином, з огляду на положення Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, можливо прийти до висновку, що комісія з перевірки в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю не створювалась. З правами та обов'язками члена комісії ОСОБА_1 не ознайомлювався.
Факт наявності реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 унеможливлений відсутністю у нього реального корисливого або іншого інтересу, оскільки прийняті рішення під час засідання, неналежно створеної, комісії з перевірки рівня знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю не мають жодного наслідку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачені ст.247 КУпАП. Зокрема, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відсутність хоча б одного з цих елементів складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною другою статті 172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, які полягають у вчиненні особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Отже, обов'язковою ознакою зазначеного правопорушення є корисливий або інший особистий інтерес особи, яка його вчинила.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які впливають на об'єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, призводять до невиконання або неналежного виконання нею посадових обов'язків, і тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, полягає в діях особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які впливають на об'єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, призводять до невиконання або неналежного виконання нею посадових обов'язків, і тому зобов'язана була утриматись від вчинення певних дій або прийняття певних рішень, однак не зробила цього.
Суб'єктивна сторона зазначених правопорушень характеризується прямим умислом.
Таким чином, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ч.ч.1, 2 ст172-7 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 40-1, 172-6, 280, 283, 284 КУпАП, -
Об'єднати в одне провадження адміністративні матеріали 3/711/1370/20 (справа 712/5322/20) та 3/711/1655/20 (справа 711/5328/20), присвоївши їм номер 3/711/1370/20, справа 711/5322/20.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та за ч.2 ст.172-7 КУпАП, закрити за відсутністю складу правопорушення на підставі п.1 ст.247 Кодексу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та проголошено 24 вересня 2020 року о 17 годині в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суддя: Ю.В.Михальченко