Справа № 461/3538/20
Провадження № 1-кп/461/460/20
іменем України
25.09.2020 р. м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020140050005284 від 28.11.2019 р. про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє вироком Галицького районного суду м. Львова від 07.10.2013 р. за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, (звільнений 11.04.2014 р.), -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України -
29.04.2020 р. в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 30.04.2020 року призначено підготовче судове засідання на 14.05.2020 року.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 12.06.2020 року оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_4 з дозволом на затримання та доставку в суд для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, та зупинено провадження до розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 25.09.2020 року в зв'язку з доставленням обвинуваченого ОСОБА_4 до суду провадження було відновлено.
Станом на день призначення розгляду справи 25.09.2020 року, підготовку до судового розгляду не завершено, обвинувальний акт до судового розгляду не призначено.
У підготовчому судовому засіданні прокурорм ОСОБА_3 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для виконання вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , у підготовчому судовому засіданні заявлене клопотання прокурора підтримав.
Суд заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив.
01.07.2020 року набрав чинності Закон України № 2617-VIIIвід 22.11.2018 року «Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо спрощеннядосудового розслідуванняокремих категорійкримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 17, ст.71 (далі-Закон), яким врегульовано особливості досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.
Відповідно до ст.11 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року), кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Статтею 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIIIвід 22.11.2018 року) визначено класифікацію кримінальних правопорушень.
Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
Частиною 1 ст.185 КК України передбачена відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку) яка карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Таким чином, інкриміноване ОСОБА_4 , кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) визначено як кримінальний проступок, щодо якого передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно п.5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).
Таким чином, вищенаведені положення свідчать про те, що Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року містить імперативну норму щодо обов'язку суду повернути прокурору обвинувальний акт для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальних провадженнях про правопорушення, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду.
Аналіз положень Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року свідчить про те, що він спрямований на гуманізацію кримінальної відповідальності шляхом перегляду міри покарань за вчинення окремих кримінальних правопорушень, а також має на меті встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшення навантаження на слідчих органів досудового розслідування, а також спрощення процедури судового розгляду.
Суд зазначає, що не оцінює обвинувальний акт на предмет його відповідності КПК України, а лише виконує імперативну норму пункту 5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року і не застосовує у даному випадку положень п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Більше того, як вказано вище, Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року поліпшує становище обвинуваченого, зокрема положення КК України встановлюють різні кримінально-правові наслідки для осіб притягнутих до відповідальності за злочини і за проступки, а відтак жодним чином не порушує його права.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку,що кримінальне провадження № 12020140050005284 від 28.11.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України слід повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись положеннями п.5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», ст.ст. 11,12 КК України, ст.ст. 217, 314, 372 КПК України, суд -
Кримінальне провадження № 12020140050005284 від 28.11.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Галицький районний суд м. Львова.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1