Справа № 461/7325/20
пр.№ 1-кп/464/661/20
24.09.2020 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140050002024 від 27.08.2020 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, працюючого водієм Львівського хлібзаводу №5, розлученого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, -
ОСОБА_4 27 серпня 2020 року о 16.19год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, здійснив дзвінок з мобільного телефону з номером сім - карти НОМЕР_1 на лінію екстреного виклику «102», та повідомив працівникам служби завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху через замінування вказаної квартири, що призвело до відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.
Разом із обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 31 серпня 2020р., укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , згідно якої ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку ч.3 ст.474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до вимог ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у проваджені щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення (злочин), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просив її затвердити.
Також обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, і не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставини та правову кваліфікацію його дій, погоджується з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання.
Судом, на виконання вимог ст.474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження, з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором ОСОБА_3 , характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, а саме у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку до вибуху, який загрожує загибеллю людей. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим Кримінальним кодексом України.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі, що відповідає санкції ч.1 ст.259 КК України. Окрім цього, сторонами погоджено звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України і встановлення іспитового строку, а також покладення обов'язків, які передбачені ст.76 КК України.
Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 31 серпня 2020 року між прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 03 вересня 2020 року на мобільний телефон, належний ОСОБА_4 слід скасувати.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Судові витрати на залучення експертів по справі відсутні, цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 серпня 2020 року між прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140050002024 від 27.08.2020 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 03 вересня 2020 року на мобільний телефон марки «Nokia» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 із сім-картами мобільного зв'язку «Київстар» та «Vodafone».
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Nokia» із сім-картами мобільного зв'язку «Київстар» та «Vodafone», згідно постанови про визнання предмета речовим доказом від 28.08.2020, який переданий у камеру зберігання речових доказів Галицького ВП ГУНП у Львівській області, - повернути по-приналежності ОСОБА_4
- диск DVD-R, із аудіозаписом розмови, згідно постанови про визнання предмета речовим доказом від 31.08.2020, який прилучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1