24 вересня 2020 рокуСправа №: 695/1639/20
Номер провадження 3/695/1573/20
24 вересня 2020 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 516572 від 04.07.2020 року ОСОБА_1 перебував в магазині «АТБ», що по вул.. Шевченка в м. Золотоноша без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема распіратора або захисної маски, що закриває ніс та рот, чим порушив вимоги постанови КМУ від 20.05.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання по відкладення розгляду справи.
На виконання вимог чинного законодавства ОСОБА_1 викликався до суду у порядку встановленому чинним законодавством. Однак як вбачається із поштового повідомлення повістка суду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручена не була у зв'язку із тим, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення не проживає.
Вказана адреса особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та за якою здійснюється її виклик зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище і ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушником заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином із норм чинного законодавства вбачається, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення органами, які його виявили, мають бути внесені точні відомості про час, місце та суть правопорушення, за яке особа притягується до адміністративної відповідальності, а також відповідні відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності в тому числі і адреса її проживання.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 до суду не з'явився, а суд позбавлений можливості належно повідомити останнього про час, місце та дату розгляду справи, оскільки встановлення місця проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судом, нормами чинного КУпАП не передбачено, а отже і виконати вимоги ст. 268 КУпАП у зв'язку із невірно вказаною адресою місця проживання особи у протоколі про адміністративне правопорушення неможливо.
Окрім того зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 516572 від 04.07.2020 року слідує, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він перебував в магазині «АТБ», що по вул.. Шевченка в м. Золотоноша без вдягнутих засобів індивідуального захисту, чим порушив вимоги постанови КМУ від 20.05.2020 року, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ст.. 44-3 КУпАП.
Статтею 44-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме норми постанови Кабінету Міністрів України порушив ОСОБА_1 ..
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають у зв'язку із обставинами, які зазначені вище.
Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено в рішеннях ЄСПЛ по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin V. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Карелін проти Росії", пункт 54 справи "Озеров проти Росії", пункти 44-45 справи "Кривошапкін проти Росії").
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе "функції обвинувачення" і відшукувати докази вини особи, визначати норми чинного законодавства, порушення яких інкримінується особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Винуватість особи має доводитися саме в суді, що "вимагає обережності дій суду" при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно змінювати підстави звинувачення, викликати для допиту свідків та витребовувати докази і документи на підтвердження вини або невинуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адже діючи таким чином перебиратиме на себе функції звинувачення чи захисту чим порушуватиме основні принципи судочинства, в тому числі рівності всіх перед законом та безсторонності суду.
Вказані обставини позбавляють суддю можливості повно та усесторонню з'ясувати усі обставини по справі.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному органу для належного оформлення.
За вказаних обставин справа підлягає поверненню відповідному органу для належного оформлення.
Керуючись ст.256, ч. 2 ст.268, ч. 2 ст. 277 КУпАП, -
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП повернути до Золотоніського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Середа Л.В.