Справа № 308/9567/20
23 вересня 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бедьо В.І.
за участі секретаря судового засідання Єфремової М.Й.
з участю представника позивача Балог О.Я.
відповідача Кармджіт
перекладача Уллах Ірфан
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до громадянина Індії Кармджіт про примусове видворення іноземця за межі території України,-
Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним адміністративним позовом в якому ставить вимогу щодо примусового видворення за межі території України громадянина Індії Кармджіт .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що громадянин Індії Кармджіт о 10.год 05 хв. 16.09.2020 року в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, встановленим порядком був прийнятий на територію України з Словаччини, який 13.09.2020 року о 20 год. 52 хв. був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі прикордонних знаків № 282-283 Словацько-Українського кордону за незаконне перетинання в складі групи.
Документ, що посвідчує особу: закордонний паспорт громадянина Індії № НОМЕР_2 .
Своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУПАП та відповідно до ст. 263 КУПАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
Позивач вказує на те, що відповідач на території України знаходився законно, як студент підготовчого факультету Європейського університету міста Києва, був документований посвідкою про тимчасове проживання на території України № 800142951 від 25.06.2020, дата закінчення 30.01.2024 року.
В підтвердження інформації про навчання в університету на адресу прикордонного загону надійшов лист з додатками, у відповідності до якого встановлено, що відповідача наказом № 235/С від 16.09.2020 року відраховано з університету за невиконання плану, у зв'язку з чим Чопським прикордонним загоном направлено відповідне клопотання про скасування посвідки про тимчасове проживання на території України до центрального міжрегіонального управління ДМС України в м. Києві та Київської області, лист № 21/994 від 17.09.2020 року. В подальшому встановлено, що відповідач втратив законність перебування на території України, що підтверджено відповідним рішенням про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800111500014203 від 17.09.2020 р.
Відтак поданий позов обґрунтовується тим, що відповідач немає жодних законних підстав перебувати на території України, вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців, що виразилось в спробі незаконно перетнути державний кордон з України в Словацьку Республіку, а тому позивачем ставиться вимога про видворенення особи за межі території України.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечив.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що громадянин Індії Кармджіт о 10.год 05 хв. 16.09.2020 року в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, встановленим порядком був прийнятий на територію України з Словаччини, який 13.09.2020 року о 20 год. 52 хв. був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі прикордонних знаків № 282-283 Словацько-Українського кордону за незаконне перетинання в складі групи.
Документ, що посвідчує особу: закордонний паспорт громадянина Індії № НОМЕР_2 .
Своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУПАП та відповідно до ст. 263 КУПАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
З матеріалів справи вбачєаться, що відповідач на території України знаходився законно, як студент підготовчого факультету Європейського університету міста Києва, був документований посвідкою про тимчасове проживання на території України № 800142951 від 25.06.2020, дата закінчення 30.01.2024 року.
В підтвердження інформації про навчання в університету на адресу прикордонного загону надійшов лист з додатками, у відповідності до якого встановлено, що відповідача наказом № 235/С від 16.09.2020 року відраховано з університету за невиконання плану, у зв'язку з чим Чопським прикордонним загоном направлено відповідне клопотання про скасування посвідки про тимчасове проживання на території України до центрального міжрегіонального управління ДМС України в м. Києві та Київської області, лист № 21/994 від 17.09.2020 року. В подальшому встановлено, що відповідач втратив законність перебування на території України, що підтверджено відповідним рішенням про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800111500014203 від 17.09.2020 р.
Вказані обставини підтверджуються: даними протоколу про адміністративне затримання від 16.09.2020 р., протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 16.09.2020 р. та іншими матеріалами справи.
Позивач зазначає, що відповідач немає жодних законних підстав перебувати на території України, вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців, що виразилось в спробі незаконно перетнути державний кордон з України в Словацьку Республіку, а тому позивачем ставиться вимога про видворенення особи за межі території України.
Вказані обставини не були спростовані стороною відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ, рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відтак, з матеріалів справи слідує, що відповідач наміру залишатися в Україні для подальшого життя не має, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, не звертався.
Суд також приймає до уваги ту обставину, що між Україною та Індії угода про реадмісію осіб не укладена.
Частиною 3 статті 3 розділу I Закону № 3773 передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч. 1 статті 23 розділу III Закону № 3773, нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки
України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України).
Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі…».
Відповідно до статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статті 3 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», Постанови №1 Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 25.06.2009 року, ГУ ДМС України в Одеській області розглянуло всю належну інформацію, яка була доступна та переконані, що виконання рішення про примусове видворення не буде означати для іноземця чи особи без громадянства реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському чи принизливому поводженню з боку влади країни, куди він видворяється.
Відповідно до ч.1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1ст. 77 КАС України), за згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, встановлені судом обставини, а саме: порушення міграційного законодавства України, свідчать про те, що відповідач порушив вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 цього ж Закону підлягає видворенню.
Крім того, суд бере до уваги, що у відповідача відсутні законне джерело існування та документ, що підтверджує законність перебування на території України, а тому вважає позовну заяву обґрунтованою та приймає рішення про її задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.9, 241-246, 250, 289 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Примусово видворити за межі території України громадянина громадянина Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо