308/8277/20
23.09.2020 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
З протоколу серії АПР18 №151374 від 05.08.2020 року, вбачається, що 05.08.2020 р. близько 14.00 год. за адресою АДРЕСА_1 під час сімейної сварки гр. ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою в бік своєї дружини гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляв. Окрім того, про час та місце судових засідань відповідач повідомлявся шляхом розміщення повідомлення про виклик на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (http://court.gov.ua/).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення проявляється в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Зазначені вище діяння можуть проявлятися у наступних формах: насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, одежі, коштів, тощо.
Під психологічним насильством у сімї розуміється насильство, пов'язане із дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоровю цього члена сімї.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, що проявилося у висловлюванні нецензурною лайкою , погрожування фізичною розправою.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за вище викладених обставин, повністю стверджена зібраними та дослідженими у справі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №151374 від 05.08.2020 р.; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення.
Своїми діями, які виявилися у вчиненні насильства в сім'ї, ОСОБА_1 вчинилв адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та дані про особу винного в їх сукупності, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, доходжу висновку про необхідність застосування до останнього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі та в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно ч.5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст. 33, ст. 221, ст. 283, ч. 1 п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суддя
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 420,40 грн. судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош