Справа № 308/5149/20
21 вересня 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Стегней К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 19 лютого 2000 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований у відділ реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради, актовий запис № 57 від 19.02.2000 року.
Від шлюбу вони мають двох синів - ОСОБА_3 , 2002 року народження та ОСОБА_4 , 2007 року народження.
На протязі останніх п'яти років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, часто виникали сварки та суперечності, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, кожен з них має діаметрально різні погляди на життя, шлюб, сім'ю, матеріальні, духовні цінності. Майнових спорів між сторонами немає, шлюб вони розривають вперше.
Позивач в судове засідання не прибула, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи була судом належним чином повідомлена.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибув, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань від нього на адресу суд не надходило.
Судове засідання у справі було призначене на 21.09.2020 року на 15 год. 40 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п'ять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 24.09.2020 року.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , 19 лютого 2000 року уклали шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради, зроблено відповідний актовий запис № 57 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .
Позивач та відповідача є батьками двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя. Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
На даний час подружні відносини між сторонами фактично припинилися, фактичне проживання однією сім'єю, збереження сім'ї та примирення є неможливим, фактично сім'я припинила своє існування.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Витрати із сплати судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 21, 24, 56, 105, 110, 112_Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений 19 лютого 2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради, зроблено відповідний актовий запис № 57 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - суду не відомий, паспорт серії НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 ), витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 24.09.2020 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Дергачова