Справа № 308/3773/20
02 вересня 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі судового засідання Боті О.І.,
за участі відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Білоцерковця Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про повернення страхового відшкодування, безпідставно отриманого внаслідок відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
встановив:
16.04.2020 представник позивача ПрАТ «СК Уніка» Некряч А.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про повернення страхового відшкодування, безпідставно отриманого внаслідок відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_1 застрахував свій транспортний засіб «Мітсубісі д.р.з. НОМЕР_1 у ПрАТ СК «УНІКА», що стверджується договором добровільного страхування №008015/4055/0000024 від 15.03.2018. 25.05.2018 в місті Ужгороді відбулась ДТП за участю застрахованого автомобілю та автомобілю «Мерседес Бенц», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . У відповідності до ЗУ «Про страхування» позивач здійснив страхове відшкодування відповідачу ОСОБА_1 в розмірі 110000 гривень за збитки які останній отримав внаслідок ДТП. Відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/5921/18 ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав та категорично заперечив факт керування ним транспортним засобом, пояснивши, що 25.05.2018 приблизно о 19 год. 40 хв. за кермом автомобіля «Мерседес», перебувала його дружина ОСОБА_4 , а він знаходився у салоні автомобіля біля дружини. Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що саме вона, керуючи автомобілем по вул. Минайська в м. Ужгороді, потрапила у дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_1 , який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення в якості потерпілого, у своїй заяві (розписці) від 19.07.2018, не має і у подальшому не буде мати жодних претензій до водія автомобіля «Мерседес-Бенц», яка керуючи вказаним автомобілем у ДТП, що мало місце 25.05.2018 по вул. Минайська у м. Ужгород, механічно пошкодила його автомобіль. У заяві (розписці) ОСОБА_1 ствердив, що вказана заподіювачка шкоди повністю оплатила всі його витрати на відновлюваний ремонт і компенсувала моральну шкоду. Вказує, що відповідач всупереч положенням вищевказаного договору, не дотримався взятих на себе зобов'язань, отримав подвійне відшкодування шкоди, приховав інформацію про відшкодування шкоди від винуватця ДТП такої, чим позбавив позивача його права на отримання у порядку регресу (суброгації) понесених витрат .
Враховуючи вищевказані обставини позивач вважає, що страхове відшкодування у розмірі 110000 гривень підлягає до повернення як безпідставно отримане відповідачем ОСОБА_1
17.07.2020 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Білоцерківцем Ю.С. подано відзив, в якому позовні вимоги останні не визнають в повному обсязі. Вказує, що позивач невірно трактує ситуацію, яка склалась та невірно тлумачить позицію ОСОБА_1 , яку він виклав у своїй розписці від 19.07.2020. Так, розписка була написана ОСОБА_1 через декілька днів після отримання ним страхового відшкодування. Поряд з цим, відшкодування не покрило повністю витрати, які ОСОБА_1 зазнав внаслідок ДТП, такі як простій автомобіля, ремонт деяких складових, які не охоплені страховим відшкодуванням згідно з Акту узгодження розміру страхового відшкодування та моральна шкода. Тобто написана ОСОБА_1 розписка від 19.07.2018 складалась на підставі наявності сукупного відшкодування у розмірі 110000 гривень як страхового, та 10000 гривень відшкодування заподіювачем шкоди за витрати, які не покрились страховим відшкодуванням, що і стало причиною відсутності будь-яких претензій ОСОБА_1 до заподіювача шкоди. Таким чином, заподіювач шкоди здійснив не повне відшкодування збитків за договором майнового страхування, а лише покрив ті збитки, які ним не охоплювались, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування статей 991 та 1212 ЦК України, а тому позов не підлягає до задоволення.
14.08.2020 представник позивача ПрАТ «СК Уніка» Некряч А.В. подав відповідь на відзив вказав, що відповідач, отримав кошти на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля спершу від учасника ДТП ОСОБА_4 , а потім від ПрАТ «СК «Уніка» та намагається уникнути відповідальності за вчинення таких дій.
В судове засідання представник позивача ПрАТ «СК Уніка» не з'явився, однак подав до суду заяву від 13.08.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача, на підставі наявних матеріалів справи, позовні вимоги підтримує.
В судове засідання третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 не з'явився, висловив свою позицію щодо розглядуваного позову у заяві від 19.08.2020, підтримавши позицію відповідача, зазначену ним у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні відповідач та його представник просили залишити позов без задоволення.
Відповідач ОСОБА_1 допитаний в судовому засіданні в якості свідка, зазначив, що дійсно отримав 10000 грн. від особи винної в ДТП - ОСОБА_4 у відшкодування шкоди, яка залишилась невідшкодованою після отриманого ним страхового відшкодування у розмірі 110000 грн. від ПрАТ СК «УНІКА», з них 5000 грн. моральної шкоди та 5000 грн. матеріальної шкоди, про що видав відповідну розписку.
З огляду на те, що сторонами по справі висловлено свою правову позицію у відзиві та відповіді на відзив, судом надано можливість сторонам подати докази по справі для обґрунтування висловлених позицій, суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 13 та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2020 між позивачем та відповідачем укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті №008015/4055/0000024 від 15.03.2018, предметом якого є страхування транспортного засобу Mitsubishi Outlander 2.0 CVT Interise, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страховиком за вказаним договором є ПрАТ «СК «Уніка», страхувальником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до страховика з заявою №0026097 про подію, що має ознаки страхового випадку від 25.05.2018. У вказаній заяві зазначено, що про подію ОСОБА_1 повідомив страховика засобами телефонного зв'язку 25.05.2018. Також зазначено, що при ДТП було пошкоджено задню частину транспортного засобу.
Згідно з страховим актом №00260970 від 12.07.2018 вартість відновлювального ремонту, визначена на підставі Звіту експерта становить 119094, 22 грн., при цьому сума страхового відшкодування становить 110000 грн.
Звітом про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням колісного т/з №1860 від 15.06.2018 стверджується, що вартість відновлювального ремонту становить 119092,44 грн. До звіту додано протокол огляду т/з з фототаблицями, витяг з довідника ціни колісного т/з та запасних частин.
Згідно з платіжним дорученням №033088 від 17.08.2018 сума у 110000 грн. була перерахована як відшкодування за договором №008015/4055/0000024 від 15.03.2018 ОСОБА_1 .
З копії довідки Управління патрульної поліції в Закарпатській області визначено учасників ДТП: 1-й учасник ДТП автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2-й учасник ДТП автомобіль Mercedes-Benz 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , водієм ОСОБА_2 ; правопорушником значиться ОСОБА_3 , про що складений відповідний протокол.
За постановою суду від 21.09.2018, постановленою за результатом розгляду протоколу про АПР серії БД №048174 від 25.05.2018, складеному щодо ОСОБА_3 , у справі №308/3773/20, провадження щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ст.. 124 КУпАП, позаяк матеріалами справи не підтверджується факт керування ним транспортним засобом.
До відповіді на відзив представником позивача додано клопотання представника ОСОБА_2 , адресоване судді, що розглядала справу 308/3773/20, про приєднання до матеріалів справи розписки та нотаріально посвідчену заяву.
Згідно з розписки, даної ОСОБА_6 від 25.05.2018, з'ясовано, що ОСОБА_4 , керуючи т/з Мерседес Бенц д.н.з. НОМЕР_2 під час ДТП від 25.05.2018 механічно пошкодила автомобіль ОСОБА_6 . При цьому заподіювачка повністю відшкодувала його витрати по відновлювальну ремонту та компенсувала моральну шкоду.
Аналогічна за змістом заява ОСОБА_1 була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом від 19.07.2018.
Розпискою від 10.07.2020 стверджується, що ОСОБА_4 , передала ОСОБА_1 суму коштів у 10 тисяч гривень, з яких п'ять тисяч - моральної шкоди, а п'ять тисяч матеріальної, що полягала у простої ушкодженого автомобіля та відшкодуванні витрат, не покритих страховою виплатою за ДТП, що мало місце 25.05.2018
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).
Відповідно умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті №008015/4055/0000024 від 15.03.2018 визначено:
П.6.3.5. страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку;
П.6.1.3. страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування
П.9.1 виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком страхувальнику тощо.
В розглядуваному випадку при настанні страхового випадку (ДТП від 25.05.2018), відповідачем (страхувальником) ОСОБА_1 своєчасно повідомлено позивача (страховика) ПрАТ «СК «Уніка» про настання страхового випадку.
Розмір страхової виплати, проведений та виплачений позивачем відповідачу на підставі вищевказаного Звіту про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням колісного т/з №1860 від 15.06.2018 та згідно з Страховим актом №00260970 від 12.07.2018.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до 1212 ЦК України, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути безпідставно набуте майно в натурі.
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач не дотримався взятих на себе зобов'язань, отримав подвійне відшкодування шкоди, приховав таку інформацію від позивача, чим позбавив останнього на повернення понесених витрат в порядку регресу.
Відповідно умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті №008015/4055/0000024 від 15.03.2018 визначено:
6.3.10 якщо після отримання від Страховика суми страхового відшкодування збитки Страхувальника будуть відшкодовані іншими особами, повернути Страховику отримане страхове відшкодування у розмірі збитків, відшкодованих такими особами, але не більше суми отриманого від Страховика відшкодування;
10.1.11. якщо страхувальник отримав від третьої особи повне відшкодування збитків, понесених у зв'язку з страховим випадком він втрачає право на отримання страхового відшкодування від страховика, якщо частково - страховиком виплачується сума відшкодування, з вирахуванням суми відшкодування, отриманої від третьої особи.
В розглядуваному випадку, сума страхової виплати становить 110000 грн., при цьому вартість відновлюваного ремонту автомобіля, по вищевказаному Звіту, становить суму у 119092,44 грн. Разом з цим, згідно з розпискою від 10.07.2020, сума, виплачена відповідачу ОСОБА_1 заподіювачкою шкоди ОСОБА_4 , становить 10 тисяч грн., з яких п'ять тисяч гривень це відшкодування витрат, не покритих страховою виплатою за ДТП, що мало місце 25.05.2018 та простой ушкодженого авто, а інша частина - на відшкодування моральної шкоди.
При цьому суд зазначає, що отримання морального відшкодування від заподіювачки шкоди, з врахування положення пункту «А» п.4.2.2. договору добровільного комплексного страхування на транспорті №008015/4055/0000024 від 15.03.2018, не передбачається, а тому не може бути обмежена.
Допитаний в судовому засідання відповідач ОСОБА_1 підтвердив факт отримання ним коштів від заподіювачки шкоди ОСОБА_4 , у сумі 10 тисяч гривень, при цьому вказав, що п'ять тисяч гривень, отримані ним як моральна компенсація, а інші п'ять - за простой ушкодженого авто, а також як кошти за відновлювальний ремонт транспортного засобу, понад суму страхового відшкодування.
У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне за змістом положення міститься й в п.9.4. договору добровільного комплексного страхування на транспорті №008015/4055/0000024 від 15.03.2018.
В розглядуваному випадку, позивачем не доведено, що отримання відповідачем суми у 10 тисяч гривень від заподіювачки шкоди, позбавляють його права на звернення до заподіювача шкоди з вимогою в порядку регресу.
З огляду на вказане, суд вважає, що виплачене позивачем відповідачу страхове відшкодування на відновлення, ушкодженого внаслідок ДТП від 25.05.2018, автомобіля, у сумі 110000 грн. не підлягає поверненню, оскільки сума у п'ять тисяч гривень, отримана відповідачем від заподіювачки шкоди, є сумою, не охопленою сумою відшкодування. Разом з цим, позивачем не доведено, що отримання відповідачем суми у 10 тисяч гривень, позбавляє його права на звернення до заподіювача шкоди з вимогою в порядку регресу.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до п. 2 у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 352, 353, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про повернення страхового відшкодування, безпідставно отриманого внаслідок відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов