Справа № 305/361/20
Номер провадження 3/305/143/20
25.09.2020. м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Біроваш О.О.
за участю прокурора Ластовичака В.Ю.
особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, -
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10 березня 2020 року до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №44 від 24.02.2020, вбачається що ОСОБА_1 , яка обіймала посаду присяжної Рахівського районного суду Закарпатської області у період з 04 квітня 2017 року по 19 листопада 2019 року та будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, як суб'єкт декларування, який припиняє діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та який є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно підпункту ґ) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування (до 01.04.2019), а саме 09.07.2019, опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2018 рік, чим вчинила адміністративне, пов'язане з корупцією, передбачене частиною ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Перевіркою встановлено, що відповідно до наказу в.о. голови Рахівського районного суду №49/0110/17 від 04.04.2017 про виконання обов'язків присяжної ОСОБА_1 та інших, остання розпочала виконання обов'язків присяжної Рахівського районного суду Закарпатської області. Відповідно до наказу в.о. голови суду ОСОБА_2 від 18.11.2019 №443/01-10/19 припинено виконання обов'язків присяжної ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення Рахівської районної ради Закарпатської області VII скликання VII сесії від 10.11.2016 № 156 та у зв'язку із закінченням трьохрічного строку. Згідно інформації, отриманої з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2018 рік в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» 09.07.2019. Таким чином, у період 01.01.2019 по 01.04.2019 усвідомлюючи обов'язок подання щорічної декларації за 2018 рік, ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію за 2018 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але подала її успішно лише 09.07.2019, тобто несвоєчасно та без поважних причин. Об'єктивних причин щодо несвоєчасності подання та оприлюднення зазначеної декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції не встановлено. Місце вчинення правопорушення в даному випадку є місце проживання ОСОБА_1 . Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є гранична дата до закінчення якої необхідно було подати вказану декларацію, тобто 01.04.2019. На підставі вище викладеного в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що не подала вчасно декларацію у зв'язку з тим, що захворіла і не мала можливості подати декларацію про доходи.
Прокурор, Ластовичак В.Ю., в судовому засіданні зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, однак на даний час закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
Так, примітка до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить вказівку на те, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Саме стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначає суб'єктів подання декларацій та строк їх подання.
Відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді).
Наказом Рахівського районного суду Закарпатської області від 04.04.2017 № 49/01-10/17 ОСОБА_1 допущено до виконання обов'язків у якості присяжної Рахівського районного суду Закарпатської області з 04.04.2017.
Таким чином, ОСОБА_1 , відповідно до п.п.«ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закон України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Наказом Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.11.2019 №443/01-10/19 ОСОБА_1 припинила виконання обов'язків присяжної Рахівського районного суду Закарпатської області з 22.11.2019.
Згідно розписки уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції у Рахівському районному суді Закарпатської області ОСОБА_3 від 22.11.2019 ОСОБА_1 , 20.11.2019, доведено до відома вимоги Закону України «Про запобігання корупції» в частині подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» регламентовано, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Разом з тим, ОСОБА_1 подала декларацію за 2018 рік в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» лише 09.07.2019. Таким чином, у період 01.01.2019 по 01.04.2019 усвідомлюючи обов'язок подання щорічної декларації за 2018 рік, ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію за 2018 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але подала її успішно лише 09.07.2019, тобто несвоєчасно та без поважних причин.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом №44 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 24.02.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копіями наказів від 04.04.2017 № 49/01-10/17, 18.11.2019 № 443/01-10/19; копією розписки від 22.11.2019; даними щодо послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 15.12.2019; скріншотом з веб-сайту НАЗК щодо дати опублікування декларації ОСОБА_1 .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Разом з тим, у відповідності до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.
У протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №44 від 24 лютого 2020 року, складеному відносно ОСОБА_1 зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 01.04.2019, оскільки це гранична дата до закінчення якої необхідно було подати вказану декларацію.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату виявлення правопорушення як дату встановлення складу адміністративного правопорушення відповідно до пояснення ОСОБА_1 від 06.02.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією має відраховуватися з дня його виявлення.
Разом з цим, діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Так, у матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_1 від 06.02.2020 з приводу несвоєчасного подання нею декларації.
Таким чином, інформацією про правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , орган, уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП володів 06.02.2020.
Крім того, офіційний веб-сайт Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є відкритим та містить інформацію щодо часу подання особами, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідних декларацій.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак, оперуповноваженим сектору УСР в Закарпатській області ДСР Національної поліції України Мевша Ю.Л. протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено з порушенням строку, встановленого в ч.2 ст.254 КУпАП, а саме лише 24 лютого 2020 року.
Зволікання з проведенням ефективної адміністративної перевірки та зі складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП.
Такий висновок узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією».
Матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшли до суду для розгляду 10.03.2020.
Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновків, що провадження у вказаній справі підлягає закриттю, в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується в разі накладення на особу адміністративного стягнення. Оскільки на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не накладено, підстави для стягнення судового збору відсутні. З урахуванням наведеного, судовий збір віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 38, 40-1, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.
Судовий збір в сумі 420,40 гривень віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга безпосередньо в судову палату з кримінальних справ Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з моменту її проголошення.
Суддя: М.О. Марусяк