Справа №303/4147/20
2/303/1514/20
Ряд. стат. звіту - 4
16 вересня 2020 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.
з участю секретаря судових засідань Славич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Житлово-будівельний кооператив «Ювілейний», третя особа: виконавчий комітет Мукачівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до Житлово-будівельний кооператив «Ювілейний», третя особа: виконавчий комітет Мукачівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Позов мотивований тим, що на підставі рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів м.Мукачево №280 від 18.10.1985 року ОСОБА_3 було видано Ордер №261 від 18.10.1985 року на право зайняття двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 . Згідно даного Ордеру ОСОБА_3 разом з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_1 отримали право на заняття даного житлового приміщення. У свою чергу, ОСОБА_3 був членом житлово-будівельного кооперативу «Ювілений», пайові внески за квартиру сплатив у повному обсязі, а отже набув право власності на квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, заповіту не залишив. Спадщину прийняв син померлого ОСОБА_1 , оскільки на день смерті батька постійно проживав з ним, однак у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на нерухоме майно, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Дані обставини позбавили позивача можливості оформити належним чином спадщину у зв'язку з чим і звернувся до суду.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Просить суд позовні вимоги задоволити з підстав наведених в позові.
Представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» - Петрус Ю.А. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Представник третьої особи виконавчого комітету Мукачівської міської ради Шкріба Л.Б. в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, задоволення позовних вимог залишає на розсуд суду.
Вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами доказами, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.ст.79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що відповідно до повторного Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.05.2008 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с. 9).
Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 08.05.1997 року шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було розірвано 08.05.1997 року, актовий запис №117 (а.с. 16).
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.05.2015 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Із Ордеру №261 від 18.10.1985 року виданого виконавчим комітетом міської ради народних депутатів вбачається, що ОСОБА_3 , склад сім'ї якого складається з трьох осіб, надається право на зайняття квартири АДРЕСА_1 », склад сім'ї ОСОБА_4 і ОСОБА_1 (а.с. 12).
Із архівного витягу із рішення виконавчого комітету Мукачівсьткої міської ради народних депутатів Закарпатської області від 18.10.1985 року №280 «Про затвердження рішення загальних зборів ЖБК «Ювілейний» по розподілу квартир в 72-х квартирному будинку по АДРЕСА_2 слідує, що виконком міської Ради народних депутатів рішив надати квартиру в ЖБК «Ювілейний» по вул.60 років СРСР №24 і видати ордери ОСОБА_3 (а.с. 13).
Згідно Довідки №б/н від 20.07.2020 року виданої ЖБК «Юбілейний» ОСОБА_1 є власником кооперативної квартири АДРЕСА_3 , суму пайового внеску за квартиру сплачено в повному обсязі (а.с. 14).
Із Акту про фактичне проживання від 27.07.2020 року виданого ЖБК «Юбілейний» слідує, що ОСОБА_1 фактично проживав за адресою АДРЕСА_4 з 1985 року по 2017 рік (а.с. 18).
Із листа приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Машіка О.М. №69 від 23.07.2020 року вбачається, що після смерті померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилася (а.с. 23).
Дані правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно з висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 30.01.2013 року в справі № 6-168цс12 майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
При цьому, згідно роз'яснень, які містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, у разів відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Одним із способі захисту цивільних прав, встановлених ч.2 ст. 16 ЦК України є визнання права. У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, враховуючи вищезазначені надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем є син померлого ОСОБА_1 , оскільки на момент смерті батька проживав разом з ним, а отже і прийняв спадщину.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1222, 1233, 1258, 1261, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити - повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_5 .
Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Житлово-будівельний кооператив «Юбілейний», місце знаходження: м.Мукачево, вул.Росвигівська, 24/21, Закарпатська область.
Третя особа: виконавчий комітет Мукачівської міської ради, код ЄДРПОУ 04053743, місце знаходження м.Мукачево, пл.Духновича, 2, Закарпатська область.
Повний текст рішення складений 16.09.2020 року.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір