Справа № 639/5932/20
Провадження № 1-кс/639/2366/20
24 вересня 2020 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню №12020220500001502 від 20.09.2020 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 383 КК України,-
21.09.2020 року на адресу суду надійшло клопотання слідчого Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про арешт майна вилученого під час огляду місця події від 20.09.2020 року, а саме: мобільного телефону MEIZU U10 модель U680H чорного кольору з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 20.09.2020 року о 10:41 гр. ОСОБА_5 надав завідомо неправдиве повідомлення про вчинення особливо тяжкого злочину, який він нібито вчинив на території Новобаварського району м. Харкова.
Слідчим СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області проведено огляд місця події 20.09.2020 року з 12:20 до 12:31, під час якого ОСОБА_5 добровільно видав мобільний телефон MEIZU U10 модель U680H чорного кольору з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
Вилучене майно має бути використано для проведення подальших слідчих (розшукових) дій, і має значення для подальшого встановлення кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На теперішній час триває проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відсутність рішення про накладення арешту на вилучене майно унеможливлює належне проведення слідчих (розшукових) дій з таким майном.
У зв'язку із цим, з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також особи, причетної до його вчинення та безпосереднього збереження майна, є явні підстави для накладення арешту на нього, так як повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а з метою збереження речових доказів, слідчий вважає необхідним накласти арешт на вищезазначене майно.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на наявність правових підстав для арешту зазначеного майна.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, вивчивши документи та надані до суду матеріали в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять вищевказані ознаки.
20.09.2020 року постановою слідчого вказане вище майно було визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим у поданому клопотанні доведено, що вилучене майно, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, також має значення речових доказів по кримінальному провадженню, у звязку з чим клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 167-174 КПК України ,слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню №12020220500001502 від 20.09.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 383 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон MEIZU U10 модель U680H чорного кольору з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який вилучено під час огляду місця події від 20.09.2020 - шляхом заборони користування, володіння, розпорядження та відчуження.
Визначити місцем зберігання вилученого майна - Новобаварський ВП ГУНП в Харківській області, розташований за адресою: просп. Любові Малої, 45, м. Харків.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1