Справа №639/5495/19
Провадження №2/639/268/20
26 серпня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -
08.08.2019 року представник позивача Харківської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , треті особи Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко А.С., ОСОБА_2 , в якому просить суд рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Борко А.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року № 43703285, щодо реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 192,4 кв.м., житловою площею 100,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний № 1677296263101) скасувати; стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Харківською міською радою розглянуто звернення ОСОБА_2 від 12.06.2019 року стосовно порушення вимог містобудівного законодавства та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при проведенні державної реєстрації прав на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна житловий будинок з надвірними будівлями житловою площею, що розташований по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. р№ 1-2656 від 30.06.1994 (реєстраційний № 11869353). Також в Реєстрі речових прав наявна інформація про те, що рішенням державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Борко А.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 № 43703285 відкрито новий розділ об'єкту нерухомого майна, а саме житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею, 192,4 кв.м., житловою площею, 100,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, р№1-2656 від 30.06.1994, заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.2012, та ухвали від 19.12.2012 у справі № 2624/11 (реєстраційний № 1677296263101). Згідно заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.2012 року у справі № 2624/11 ОСОБА_1 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 30.06.1994 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивачем самовільно добудовано до зазначених приміщень мансарду літ. «Ам», прибудову літ. «а», прибудову літ. «а5», тамбур літ. «аб», сіни літ. №а1», сарай літ. «З». Вказаним заочним рішенням суду визнано за ОСОБА_1 право власності на прибудови: мансарду літ. «Ам», прибудову літ. «а», прибудову літ. «а5», тамбур літ. «аб», сіни літ. №а1», сарай літ. «З»- до житлового будинку АДРЕСА_1 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.12.2012 року виправлено описку у вказаному рішенні, а саме «вул. Визволення» змінено на «вул. Звільнення».Позивач вказує, що вважає рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Борко А.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року № 43703285 незаконним. Згідно положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на 04.09.2012) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України (діє з 2011 року), відсутня інформація щодо об'єкта за вищевказаною адресою.Враховуючи той факт, що на час звернення до державного реєстратора об'єкт нерухомого майна всупереч вимогам ч. 2 ст. 331 ЦК України не був введений в експлуатацію, то державна реєстрація права власності на нього відбулась в обхід встановленого державою порядку. Враховуючи те, що виключно Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради має право встановлювати факт готовності об'єкта до експлуатації відповідно до вимог, передбачених містобудівним законодавством, оскаржуваними рішеннями про державну реєстрацією прав власності фактично було легалізовано самочинне будівництво на території міста Харкова, чим порушено права Харківської міської ради.Тобто внаслідок прийняття оспорюваного рішення Державного реєстратора Кульбашна З.О. набула право власності на зазначений об'єкт самочинного будівництва, який станом на день винесення оскаржуваного рішення не введений в експлуатацію у встановленому законом порядку. Такі дії фактично нівелюють роль цілої системи органів державної влади та контролю, які здійснюють повноваження у цій сфері, покликані забезпечувати відповідність забудови вимогам закону, що суттєво порушує інтереси держави та місцевого самоврядування. Крім того, відсутність висновків компетентних органів, які б підтверджували додержання відповідачем при будівництві архітектурних, екологічних, санітарних, протипожежних та інших норм ставить під загрозу надійність та безпечність експлуатації самочинно реконструйованого об'єкту.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
12.08.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова заяву про забезпечення позову представника позивача Харківської міської ради у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності - задоволено. Заборонено будь-яким особам вчиняти будь-якідії по відчуженню об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 192,4 кв.м., житловою площею 100,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1677296263101) до набрання остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.08.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Призначено судове засідання.
07.09.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова залучено до участі у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Московським РВ м. Харкова 23.02.2016 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
25.11.2019 року на адресу суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення на позов.
Між тим 26.11.2019 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та судові витрати покласти на позивача При цьому представник відповідача обґрунтовує відзив тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.2012 р., на підставі якого також було зареєстровано реєстратором право власності ОСОБА_1 , було визнано право власності на реконструйоване домоволодіння, а не на новостворений та закінчений будівництвом об'єкт. Дане рішення набрало законної сили, отже суд дослідив всі документи та дозволи, введення в експлуатацію спірного будинку та всіх прибудов до нього, у зв'язку з чим немає необхідності отримувати їх знов. Також представник відповідача вважає, що рішення державного реєстратора належить оскаржувати в порядку КАС України, однак клопотання про закриття провадження у справі ним не заявлено.
23.01.2020 року представником відповідача подано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке задоволено судом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.03.2020 року клопотання представника позивача Харківської міської ради про витребування доказів у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності задоволено. Зобов'язано Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Борко Андрія Степановича надати суду: засвідчену копію реєстраційної справи на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею, 192,4 кв.м., житловою площею, 100,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний № 1677296263101).
У відповідь на ухвалу суду подані докази.
24.03.2020 року представником відповідача ОСОБА_3 подані письмові пояснення, в яких останній просить в задоволенні позову відмовити і розглянути справу без участі відповідача та її представника.
У судове засідання 26.08.2020 року учасники справи не з'явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Представник позивача ХМР - Гріньов Р.О. приймав участь у судових засіданнях, однак в подальшому надав письмову заяву, в якій просив розглянути вказану цивільну справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Третя особа ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 приймали участь у судових засіданнях, не заперечували проти задоволення позовних вимог, однак в подальшому, останні надали письмову заяву, в якій просили розглянути вказану цивільну справу у їх відсутність.
Третя особа Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко А.С. у судові засідання не з'явився, заяву щодо розгляду справи у його відсутність та письмових пояснень не надав, однак надіслав копії матеріалів реєстраційної справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що Харківською міською радою розглянуто звернення ОСОБА_2 від 12.06.2019 року стосовно порушення вимог містобудівного законодавства та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при проведенні державної реєстрації прав на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.9).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна житловий будинок з надвірними будівлями житловою площею 100,5 кв.м, загальною площею 192,4 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_5 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43703285 від 26.10.2018 ОСОБА_6 , Зміївська міська рада, Харківська область. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 1-2656 від 30.06.1994, видавник 5-та ХДНК; заочне рішення суду, серія та номер: справа №2-2624/11, виданий 01.10.2012, видавник: Жовтневий районний суд м. Харкова; ухвала суду, серія та номер: справа№2-2624/11, виданий 19.12.2012, видавник: Жовтневий районний суд м. Харкова Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.2012, та ухвали від 19.12.2012 у справі № 2624/11 (реєстраційний № 1677296263101) (а.с.45-46).
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.2012 року, у справі № 2624/11 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про визнання права власності вирішено позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити, визнано за ОСОБА_5 право власності прибудови: мансарду літ. «Ам», прибудову літ. «а», прибудову літ. «а5», тамбур літ. «а6», сіни літ. №а1», сарай літ. «З» - до житлового будинку АДРЕСА_1 . При цьому вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 30 червня 1994 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивачем самовільно добудовано до зазначених приміщень мансарду літ. «Ам», прибудову літ. «а», прибудову літ. «а5», тамбур літ. «а6», сіни літ. №а1», сарай літ. «З». (а.с.18)
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.12.2012 року виправлено описку у вказаному рішенні, а саме «вул. Визволення» змінено на «вул. Звільнення» (а.с.20).
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03.12.2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю у Харківській області, про визнання права власності - закрито. Зазначена ухвала набрала чинності, з тексту ухвали вбачається, що оскаржуване рішення по суті не переглядалось (а.с.42-43, 88-92).
Відповідачем суду надана довідка, складена експертом І.М.Сімоновською за підписом Директора ТОВ «ХС БТІ» про те, що 03.09.2018 р. обстежено об'єкт нерухомого майна та проведено комплекс робіт за результатами чого встановлено, що садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 , дійсно відповідає ряду характеристик, перелік яких наведено в таблиці. При проведенні технічного обстеження житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями встановлено, що, зокрема, мансарду літ. «Ам», прибудови літ. «а», літ. «а5», тамбур літ. «а6», сіни літ. №а1», сарай літ. «З» збережено згідно з заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.12 р., справа №2624/11. За вищевказаним рішенням суду за ОСОБА_5 визнано право власності на зазначені вище будівлі та споруди. Самочинне перепланування, реконструкція, будівництво - відсутні (а.с.93,94).
Разом з тим з наданих Державним реєстратором Зміївської міської ради Харківської області Борко А.С. копій матеріалів реєстраційної справи на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1677296263101) та супровідного листа вбачається перелік документів, надання та складання яких передувало прийняттю оскаржуваного рішення про державну реєстрацію. Серед вказаних документів відсутній документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (а.с.126-129).
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Також, ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 17 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Згідно з п.п.1 п.б) ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать делеговані повноваження , зокрема, щодо надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що до органів, які здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, віднесені, зокрема, органи місцевого самоврядування, а до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать в тому числі виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відповідно до зазначеного вище закону та Положення про Інспекцію, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 №7/15 приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).
Прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва здійснюється уповноваженими органами у порядку встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.
Згідно зі ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 2 ст. 3 вказаного Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Частиною 2 цієї статті визначено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1)прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2)виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3)встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних
заяв;
4)перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5)прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6)відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7)формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8)видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Крім того, частиною другою статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за змістом якої записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Стаття 27 зазначеного Закону містить перелік підстав для державної реєстрації прав. Так державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема,:
9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, відповідно до Постанови КМУ від 13.04.2011 р. №461 «Про питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» (в редакції станом на 23.08.2012 року) у разі, коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з Порядком. При цьому згідно з Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції на час винесення оскаржуваного рішення) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком. Пунктом 20 Порядку передбачено, що у разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна вперше, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об'єкту нерухомого майна та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства. Згідно з п.67 зазначеного вище Порядку для державної реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, право власності на яке визнано на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені п.41 цього Порядку, в тому числі документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
В тексті заочного рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.2012 року, яке набрало законної сили, у справі № 2624/11 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про визнання права власності встановлено, що позивачем самовільно добудовано до зазначених приміщень мансарду літ. «Ам», прибудову літ. «а», прибудову літ. «а5», тамбур літ. «а6», сіни літ. №а1», сарай літ. «З». Зазначене твердження не може бути спростовано довідкою, складеною експертом І.М.Сімоновською за підписом Директора ТОВ «ХС БТІ» за результатами обстеження 03.09.2018 р. об'єкту нерухомого майна - житлового будинку по АДРЕСА_1 . Не є зазначена довідка і документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог. Так, дослідивши надані учасниками справи письмові докази, суд приходить до висновку, що виключно Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради має право встановлювати факт готовності об'єкта до експлуатації відповідно до вимог, передбачених містобудівним законодавством, отже оскаржуваним рішенням державного реєстратора порушено права Харківської міської ради, як органу, до повноважень якого відповідно до п.п. 1 п. «б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належать делеговані повноваження щодо надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Отже внаслідок прийняття оспорюваного рішення Державного реєстратора за відповідачем ОСОБА_5 зареєстровано право власності на зазначений об'єкт самочинного будівництва, який станом на день прийняття такого рішення не введений в експлуатацію у встановленому законом порядку. За таких умов суд приходить до висновку, що рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Борко А.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року №43703285, щодо реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 192,4 кв.м., житловою площею 100,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний № 1677296263101), власник: ОСОБА_7 прийнято передчасно і всупереч визначеному законом порядку, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги Харківської міської ради - задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Враховуючи викладене, позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні з позовом відповідно до платіжного доручення №1402 від 05.07.2019 року у сумі 1 921,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 10, 12, 13, 76-82, 128, 131, 141, 142, 247, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 16 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -
Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності - задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Борко А.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року №43703285, щодо реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 192,4 кв.м., житловою площею 100,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний № 1677296263101), власник: ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Харківська міська рада, місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ:04059243;
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Треті особи:
-Державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович, адреса: Харківська область, м. Зміїв, вул. Адміністративна, буд. 16;
-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Московським РВ м. Харкова 23.02.2016 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 25.09.2020 року.
Суддя Н.В.Баркова