Справа №639/4966/20
Провадження №2/639/1571/20
25 вересня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб, укладений 08.02.2014 року між ним та відповідачем у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №69.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.02.2014 року він та відповідач зареєстрували шлюб. Як зазначено у позові, дітей від шлюбу подружжя не має. Підставою для розірвання шлюбу позивач вказує ті обставини, що декілька років тому стосунки між сторонами стали погіршуватись, в сім'ї почали виникати сварки в силу розбіжності характерів, непорозуміння та різних поглядів на життя. Спільне проживання однією сім'єю сторін стало неможливим. У березні 2020 року позивач та відповідач фактично припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Позивач переконаний, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме його інтересам, оскільки він не бажає надалі перебувати в шлюбних відносинах з відповідачем, примирення вважає неможливим, а своє рішення щодо розірвання шлюбу - остаточним. Спору про поділ спільного сумісного майна сторони наразі не мають.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.08.2020 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання.
Сторони в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. В своїй письмовій заяві позивач позов підтримав (а.с.3), відповідач позов визнала у повному обсязі, просила його задовольнити (а.с.6).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №69 і підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 04.10.2016 року. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 » (а.с. 4).
Згідно з ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами. Оскільки позивач та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Отже суд вважає недоцільним надання сторонам строку для примирення.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам позивача та відповідача, яка позов визнала, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин шлюб підлягає розірванню.
Окрім того, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (а.с.8) в розмірі 420 грн. 40 коп., а іншу частину судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. - стягнути з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 142, 206, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 105, 110-115 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 08.02.2014 року у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №69.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок відповідно до квитанції №33 від 10.08.2020 року.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 16.08.2003 року, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , виданий органом 6391, дата видачі 23.04.2018 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 25.09.2020 року.
Суддя Н.В. Баркова