Справа №639/1026/19
Провадження №2/639/142/20
31 серпня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретарів - Кузнецової А.О., Волкової С.І.,
представників позивача - Безотосного О.М., Іванової Л.І.,
представників відповідача - Боженко Г.В., Крячко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтневе трамвайне депо» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач КП «Жовтневе трамвайне депо» звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом, який в подальшому був уточнений, до ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди у розмірі 4 407,53 грн. та судовий збір.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що 11.07.2017 року о 13 год. 15 хв. на вул. Конєва, біля будинку № 21 в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Multivan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Hyundai Accent» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року № 639/4333/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Винна поведінка ОСОБА_1 спричинила затримку в русі електротранспорту на маршрутах № 3, 7 а саме: відповідачем було створено перешкоду для руху трамвая на проїзній частині дороги (трамвайні колії), що не дозволило проїхати (об'їхати) трамваям. Трамвайні вагони на маршрутах № 3, 7 простоювали 11.07.2017 року з 13 год. 15 хв. до 13 год. 55 хв. саме через дорожньо-транспортну пригоду, спричинену відповідачем. Технічної можливості об'їхати транспортний засіб «Volkswagen Multivan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , трамвайні вагони не мали можливості, оскільки трамваї рухаються виключно по трамвайній колії уздовж контактної мережі, за заданими рейсами та з певним інтервалом часу. Факт спричинення матеріальної шкоди підтверджується актом про перерву руху трамваїв від 11.07.2017 року, складеним начальником охорони безпеки руху КП «Жовтневе трамвайне депо» Шкодою С.А. за участю представника поліції Дейнека І.І. У зв'язку з простоєм трамвайних вагонів від тимчасового перешкоджання (закриття) руху на маршрутах №3,7 КП «Жовтневе трамвайне депо» були завдані збитки, що складаються з втрат від вимушеного простою, а саме втрат виручки за відповідний час роботи рухомого складу. Відповідно до розрахунків збитків під час затримки руху на маршрутах № 3, 7, зроблених згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 490 від 31.12.2010 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів», розмір шкоди спричиненої внаслідок затримки в русі транспорту становить 4 407, 53 грн.
У зв'язку з викладеним, позивач, посилаючись на положення ст.ст. 22, 1166, 1187 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про міський електричний транспорт», як на правову підставу позовних вимог, вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.03.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Жовтневе трамвайне депо» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, спричиненої перешкоджанням рухові трамваїв. Призначено судове засідання.
16.04.2019 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боженко Г.В. надійшов відзив на позов, в якому остання просить суд відмовити у задоволенні позову КП «Жовтневе трамвайне депо» у повному обсязі. При цьому представник відповідача вважає, що позивачем не надано належних доказів факту та обставин дтп, в тому числі відсутні належні докази того, що транспортні засоби, які зіткнулись, перекрили рух трамваїв. Також, на думку представника відповідача наданий позивачем розрахунок позовних вимог не доведений, не підтверджений належними документами та не відповідає законодавству, зокрема, проведений на підставі нормативного акту, який має суто відомчий характер та не має обов'язкової сили для відповідача. Більш того, представник відповідача взагалі вважає, що позивач не керувався тими Методичними рекомендаціями, на які сам і посилається, а сума позовних вимог не обґрунтована поданими доказами. Представником позивача також визначено попередню суму витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, на професійну правничу допомогу адвоката, в сумі 3000 грн.
Представником позивача КП «Жовтневе трамвайне депо» Безотосним О.М. подано уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги визначені в сумі 4407, 53 грн., замість первісно зазначеної суми 5901, 48 грн., а також додано копію постанови від 10.08.2017 року, на підставі якої відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Крім того представником позивача подано відповідь на відзив із запереченнями проти відзиву і додатковим обґрунтуванням проведених раніше розрахунків та використаної при цьому нормативної бази, а також із запереченнями проти заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні представник позивача КП «Жовтневе трамвайне депо» Іванова Л.І. уточнений позов підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини, просила його задовольнити у повному обсязі, вважала позовні вимоги такими, що повністю обґрунтовані наданими доказами.
Представник відповідача адвокат Боженко Г.В. проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову через його необґрунтованість наданими доказами.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2017 року, яка набрала законної сили, копія якої додана до матеріалів справи, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 340,00 гривень. Як вбачається з тексту вказаної постанови, судом під час розгляду адміністративної справи встановлено, що 11.07.2017 року близько 13 год. 20 хв. в м. Харкові, вул. Конєва, 21 ОСОБА_1 керував автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Хюндай Акцент д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 124 КУпАП. В судовому засіданні правопорушник за обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення свою провину визнав повністю (а.с.31).
Відповідно до копії акту про перерву руху трамваїв від 11.07.2017 року, складеного директором КП «Жовтневе трамвайне депо» Шкодою С.А., за участю представника поліції Дейнека І.І., встановлено, що 11.07.2017 р. о 13 год. 15 хв. на вул. Конєва, 21 на перехресті з Красношкольною набережною (обидва напрямки) сталося дтп 2-х автомобілів, в результаті чого рух маршрутів трамваїв 3,6,7 на ділянці вул. М.Конєва, 21 було затримано з 13 год. 15 хвил. до 13 год. 55 хвил. (простій 40 хвилин). Зазначений акт також підписаний учасниками події - водієм трамваю №3 ваг.5119/20 ОСОБА_3 та водієм автомобілю Хюндай Акцент д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 . В якості водія другого автомобілю д.н.з. НОМЕР_1 вказаний ОСОБА_1 , підпис якого в акті відсутній, однак зазначена обставина, на думку суду, не спростовує викладені в акті обставини та не тягне визнання вказаного доказу недопустимим (а.с. 6).
Відповідно до акту від 11.07.2017 року складено розрахунок збитків від затримки руху трамваїв, затверджений директором КП «Жовтневе трамвайне депо» та підписаний Заступником директора по експлуатації, начальником відділу експлуатації та начальником ПЕО. Вказаний розрахунок містить перелік складових частин збитків від затримки руху трамваїв 3 та 7 маршруту на ділянці вул. М.Конєва, 21 з 13.15 до 13.55 та визначає загальну суму збитків в розмірі 4 407, 53 грн., спричинених КП «Жовтневе трамвайне депо» (а.с.7).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України та ч. 1, п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Між тим положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Також, в ч.4, 5 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктом 3 частини 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Статтею 1 Закону України «Про міський електричний транспорт» встановлено, що міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. Маршрут (лінія) - напрямок руху трамвая, тролейбуса (поїзда метрополітену, швидкісного трамвая) за встановленим розкладом між визначеними та відповідно обладнаними пунктами на зупинках.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про міський електричний транспорт» тимчасове припинення або обмеження надання транспортних послуг може застосовуватись у випадках, передбачених Правилами дорожнього руху.
Стаття 13 Закону України «Про міський електричний транспорт» встановлює право перевізника вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1,2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Факт спричинення дтп 11.07.2017 року за обставин, вказаних в позові та саме з вини відповідача ОСОБА_1 встановлено постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2017 року. Факт затримки руху трамваїв в результаті вказаного дтп підтверджується даними акту, який суд вважає належним доказом, при цьому обставини, які підтверджує вказаний акт, не спростовані відповідачем будь-якими доказами. Отже суд дійшов висновку, що в результаті дтп, яке сталося з вини відповідача ОСОБА_1 , відбулась також затримка руху трамваїв, чим позивачу з вини відповідача спричинені матеріальні збитки.
В обґрунтування розміру збитків (матеріальної шкоди) під час затримки руху трамваїв позивачем КП «Жовтневе трамвайне депо» суду наданий розрахунок. Про проведення вказаного розрахунку з урахуванням положень Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 490 від 31.12.2010 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів» зазначено у позові.
Пунктом 2 Методичних рекомендацій визначено, що втрати перевізника від тимчасового закриття або перешкоджання рухові на визначених договором про організацію надання транспортних послуг маршрутах та від пошкоджень об'єктів міського електричного транспорту розраховуються, в тому числі, у випадку зменшення фактичного обсягу транспортної роботи через перешкоджання рухові за маршрутом (маршрутами) іншими транспортними засобами, власниками яких є юридичні або фізичні особи.
Втрати від тимчасової затримки руху на маршрутах міського електричного транспорту з незалежних від перевізника причин можуть визначатися шляхом розрахунку показників зміни обсягів транспортної роботи перевізника (базовий метод) або за показниками часу вимушеного простою і виручки за годину роботи рухомого складу (альтернативний метод) (п.2.1. Методичних рекомендацій).
При цьому відповідачем та його представником під час розгляду справи жодними доказами не спростовано правильність такого розрахунку, клопотання про призначення відповідної бухгалтерської або економічної експертизи ними не заявлялось, самостійний контррозрахунок не складався, клопотання про витребування доказів на підтвердження неправильності використаних складових величин розрахунку до суду не заявлялось.
Отже у суду відсутні передбачені законом підстави для визнання наданого позивачем розрахунку недостовірним, неналежним або недостатнім для підтвердження позовних вимог і розміру спричинених збитків (матеріальної шкоди).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Враховуючи викладене, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність досліджених доказів, приходить до висновку, що наданими позивачем доказами достатньо підтверджені позовні вимоги, які підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовтневе трамвайне депо» підлягає стягненню сума матеріальної шкоди у розмірі 4 407 , 53 грн.
Крім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення від 19.02.2019 року №3692 в сумі 1 921 грн. (а.с.2).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 262-265 ЦПК України, Законом України «Про міський електричний транспорт», ст.ст.11,16, 22, 1166, 1187 ЦК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Жовтневе трамвайне депо» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовтневе трамвайне депо» суму матеріальної шкоди у розмірі 4 407 (чотири тисячі чотириста сім) гривень 53 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовтневе трамвайне депо» судовий збір у розмірі 1 921(одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Комунальне підприємство «Жовтневе трамвайне депо», код ЄДРПОУ 37765988, р/ НОМЕР_4 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві МФО 300346, місцезнаходження: 61157, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 199-а;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 25.09.2020 року.
Суддя Н.В. Баркова