25 вересня 2020 року м. Мукачево Справа №303/3347/20
2/303/1339/20
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Штець І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Мукачево цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Мукачівської міської ради
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мукачівської міської ради про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як на підставу для задоволення позову, позивач посилається на обставини щодо поважності пропуску строку для прийняття спадщини, у зв'язку із тим, що вона не володіла інформацією про існування заповіту.
Позивач у судове засідання не з'явилися, натомість заявила клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.
Від уповноваженого представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, вирішення позовних вимог залишено на розсуд суду.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що стверджується даними копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 травня 2019 року (а.с. 5).
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт від 13 березня 2019, на підставі якого усе майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося та з чого воно б не складалося, а також все те, що буде належати їй за законом та згідно із законодавством України, може бути успадкованим, в тому числі належну їй на парві приватної власності квартиру за АДРЕСА_1 та земельну ділянку на території міста Мукачево, урочище «Червона гора» (СГК «Медик») заповіла своїй донці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачу на підставі постанов приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Перести Я.О. відмовлено у прийнятті заяви та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском встановленого законом строку.
Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини по справі суд виходить також із того, що згідно із загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач у якості обставини, яка перешкоджала їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, зазначила той факт, що їй не було відомо про заповіт.
Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, суд зазначає, що сам по собі факт необізнаності про існування заповіту не може свідчити про наявність об'єктивних та непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини є відсутніми.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Таким чином, належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а саме наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкоджали їй звернутися з відповідною заявою, суду не надано.
Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129, 1291 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
2. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок покласти на позивача.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
5. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ).
Відповідач: Мукачівська міська рада (89600 м.Мукачево, пл. Духновича, 2).
Суддя В.В. Кость