Справа № 639/328/19
Провадження № 1-кп/639/106/20
25 вересня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 03.02.2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12018220500000267 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Люботин Харківської області,громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Люботин Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
ОСОБА_5 03.02.2018 приблизно о 08 годині , керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , їхав разом зі своїм братом, ОСОБА_6 , по пр. Л. Малої м. Харкова.
Саме в той час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 помітили перед собою на автодорозі автомобіль «Opel», номерний знак НОМЕР_2 , під управлінням раніше їм незнайомого водія ОСОБА_4 , який, на їх думку, рухаючись у попутному напрямку, створював їм перешкоду щодо швидкісного руху.
Надалі ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом свого автомобіля, бажаючи зупинити автомобіль «Opel», обігнав його та примусив здійснити зупинку, перегородивши автомобілем «Daewoo Lanos» шлях для подальшого руху, після чого обидва автомобілі зупинились на проїжджій частині, на зустрічній смузі руху, поблизу в'їзду на міст, неподалік від будівлі № 88 по пр. Л. Малої.
В подальшому у ОСОБА_5 ,без попередньої змови з ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, спрямованого на грубе порушення громадського порядку, поєднаного зі спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_4 будь-якого ступеня тяжкості.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 спочатку вийшов зі свого автомобіля, підійшов до водійської двері автомобіля «Opel», відчинив її та, діючи зі злочинним умислом, безпричинно почав висловлюватися на адресу ОСОБА_4 ненормативною лексикою, а потім, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почав викрикувати погрози фізичною розправою щодо останнього, продовжуючи супроводжувати їх ненормативною лексикою. Надалі ОСОБА_5 , діючи одноособово, умисно, проявляючи особливу зухвалість, безпричинно наніс не менше п'яти ударів кулаками по обличчю ОСОБА_4 , спричинивши останньому тілесні ушкодження, та, завдавши побоїв.
В той же час ОСОБА_6 , оцінивши ситуацію, що склалася, перебуваючи поряд, в епіцентрі подій, бажаючи підтримати злочинні дії брата ОСОБА_5 , вирішив також приєднатись до останнього з метою вчинення хуліганства, поєднаного зі спричиненням тілесних ушкоджень раніше йому незнайомому ОСОБА_4 будь-якого ступеня тяжкості, а також пошкодження його автомобіля. При цьому ОСОБА_6 , проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись на адресу ОСОБА_4 ненормативною лексикою, діючи умисно, у групі зі своїм братом, проявляючи особливу зухвалість, застосовуючи фізичну силу, безпричинно декілька разів ударив його кулаками по голові. В результаті вказаного побиття потерпілий ОСОБА_4 зазнав фізичного болю. Потім ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, обійшов автомобіль «Opel», та, застосовуючи фізичну силу, наніс правою ногою удар по дзеркалу заднього виду вказаного автомобіля. Від отриманого удару дзеркало зазнало пошкоджень.
Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , досягнувши бажаного результату та злочинної мети, а саме побиття ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_12 , очевидця вказаних подій, на правомірні зауваження якого вони на протязі здійсненного ними хуліганства не реагували, припинили свої протиправні хуліганські дії, які тривали більше 5 хвилин, та з місця скоєння злочину зникли.
В результаті хуліганства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у групі спричинили потерпілому ОСОБА_13 побої. Крім того, ОСОБА_5 в ході хуліганства спричинив потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження, а саме: крововилив на слизовій оболонці верхньої губи по умовній серединній лінії; синець у лівій навколоочній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликають незначні скороминущі наслідки тривалістю, що не перевищує 6 днів, що підтверджено висновком експерта ХОБСМЕ за № 1272-Ая/18 від 26.02.2018.
Крім того, в результаті хуліганства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_6 пошкодив зовнішнє праве дзеркало заднього виду автомобіля «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 1962 гривні, що підтверджено висновком судової авто-товарознавчої експертизи № 9736 від 11.06.2018.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.296 КК України не визнав, суду пояснив,що 03.02.2018р. біля 8 год. він разом зі своїм братом ОСОБА_6 ,знайомим ОСОБА_14 їхав на своєму автомобілі «Daewoo Lanos», з Н.Баварії у бік Холодної гори. На дорозі, попереду них рухався автомобіль «Opel», який двічі створював аварійну обстановку ,через що він був змушений маневрувати та різко гальмувати. На його зауваження у бік пасажира «Opel» через відкрите скло автомобіля, пасажир відповів на його адресу нецензурною лайкою. Поведінка водія автомобіля «Opel», який неодноразово порушував Правила дорожнього руху та поводив себе неадекватно , його дуже знервувала і він вирішив перегородити рух вказаному автомобілю, «вижавши» їх на зустрічну полосу руху. Заблокувавши тим самим рух автомобіля,він вийшов із-за керма,підійшов до водійської двері автомобіля «Opel», де почав словесну суперечку із водієм ОСОБА_15 . Останній не виходив з автомобіля і теж щось кричав на його адресу через опущене скло. Його брат ОСОБА_6 теж виходив з автомобіля, однак стояв лише поруч з ним. Ніяких тілесних ушкоджень ані він,ані його брат ОСОБА_15 не спричиняли,дзеркала заднього виду його автомобіля не розбивали,погроз фізичною розправою не висловлювали. Допускає,що можливо він висловлювався нецензурною лайкою під час конфлікту на адресу ОСОБА_15 . Сам конфлікт тривав 20-30 секунд. Просив суд його виправдати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у вчиненні злочину також не визнав, дав аналогічні вищевикладеним покази.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав,що у лютому 2018 року ,точну дату не пам'ятає, біля 8 год. ранку він їхав на автомобілі «Опель» НОМЕР_2 із своїм знайомим ОСОБА_16 по пр.Л.Малої м.Харкова ,з пр. Новобаварського , у бік Холодної гори. ОСОБА_16 сидів на передньому пасажирському сидінні . В районі зупинки «Мєховка», автомобіль «Део ланос», який рухався позаду, зрівнявся з його автомобілем, водій щось кричав йому у вікно нецензурно про порушення ним правил дорожнього руху, а потім розпочав створювати аварійну обстановку і виштовхувати його автомобіль на зустрічну полосу. Він, щоб уникнути зіткнення, був змушений перетнути подвійну суцільну смугу, виїхати на зустрічну смугу , розташовану на мосту і зупинитися біля бордюру. В цей час водій автомобіля «Део» теж зупинився поруч, перегородивши йому шлях. За кермом Део «Ланоса» був раніше незнайомий йому ОСОБА_17 ,поруч із ним,на пасажирському сидінні-його брат ОСОБА_18 . Обидва вибігли зі свого автомобіля,почали висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою,висловлювати погрози. Зайцев ОСОБА_19 відчинив водійські двері і намагався витягти його з салону автомобіля, а потім обвинувачені по черзі нанесли йому удари кулаками в обличчя та по голові, близько 4-5 ударів. У нього з носа пішла кров, він прикривав голову руками,тому не бачив хто саме і куди наносив удари. У нього не було можливості вийти з автомобіля,оскільки його автомобіль був заблокований. В подальшому ОСОБА_18 правою ногою розбив дзеркало заднього виду у його автомобіля. ОСОБА_16 робив обвинуваченим зауваження, однак не встиг вийти з автомобіля, оскільки після цього обвинувачені швидко сіли у свій автомобіль і уїхали. Конфлікт тривав біля 10 хвилин, у людному місці. Він ПДР не порушував,тому не може зазначити причину протиправної поведінки обвинувачених. Заявив цивільний позов до обвинувачених про відшкодування йому спричиненої злочином матеріальної шкоди у розмірі 1962 грн., моральної шкоди - 30 000 грн., а всього 31962 грн. Просив призначити суворе покарання обвинуваченим .
Свідок ОСОБА_12 суду показав,що на початку лютого 2018 року, вранці, точний час не пам'ятає, він зустрівся із знайомим ОСОБА_20 в районі ПК «Ілліча» і вони разом на автомобілі останнього поїхали у бік Холодної гори,по пр.Л.Малої. Він перебував в автомобілі на передньому пасажирському сидінні. По дорозі їх двічі обганяв автомобіль Део Ланос, в якому знаходилися раніше йому незнайомі брати Зайцеви. Після того,як їх автомобіль виїхав на міст, автомобіль Ланос здійснив на дорозі маневр і «підрізав» їх автомобіль. ОСОБА_15 , намагаючись уникнути аварійної ситуації, був змушений виїхати на зустрічну смугу руху і зупинитися біля бордюру. Блокували двері їх автомобіля. Пам'ятає нецензурну лайку та погрози з боку обвинувачених на їх адресу. Потім обвинувачені підбігли до ОСОБА_15 ,відчинили водійські двері і по черзі нанесли йому численні удари в обличчя та голову, потім один з обвинувачених ногою розбив дзеркало заднього виду на їх автомобілі, разом сіли в свій автомобіль і уїхали. ОСОБА_15 не порушував ПДР . Внаслідок протиправних дій потерпілому були завдані тілесні ушкодження: була розбита губа, з носа йшла кров.
Свідок ОСОБА_21 суду показав, що у лютому 2018 року, вранці, він їхав на своєму автомобілі Фольксваген з пасажиром по пр. Л.Малої м.Харкова, від вул. Грушевського у бік Григоровського шосе. Безпосередньо на мосту, на його смузі руху він побачив два автомобіля «Опель» та «Део Ланос», які стояли на полосі зустрічного руху, з порушенням Правил дорожнього руху. Коли проїздив повз цих автомобілів,то чув нецензурну лайку з боку двох чоловіків ,які стояли біля автомобіля Опель у бік тих чоловіків,що сиділи у цьому автомобілі. Один з чоловіків,що перебував на вулиці, відбив дзеркало в автомобілі Опель. Він зрозумів,що відбувається конфлікт між чоловіками. Тоді він поїхав по своїм справам,а коли повертався назад по цій же дорозі,то побачив,що на місці події перебуває лише автомобіль Опель і автомобіль патрульних поліцейських. Він зупинився та повідомив патрульних,що у нього є відеореєстратор і на ньому зафіксовані події,що відбулися, добровільно віддав їм карту пам'яті з реєстратора, вони зкопіювали відеозапис з нього.
Окрім показань допитаних потерпілого, свідків судом досліджено письмові докази по кримінальному провадженню, якими підтверджується винність обвинувачених у вчиненні злочину, зокрема:
-даними, які містяться в заяві потерпілого ОСОБА_4 від 03.02.2018р. до Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області про вчинення відносно нього невідомими особами хуліганських дій та завдання йому тілесних ушкоджень за адресою: АДРЕСА_3 (ЖЕО №1950 від 3.02.2018) (а.с.12 кп);
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.02.2018р. та фото таблиці до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4 , де останній у присутності слідчого та понятих показав та розказав обставини скоєного відносно нього злочину,розкрив механізм спричинення йому тілесних ушкоджень (а.с.29-34 кп);
-даними висновку судово-медичної експертизи №1272-ая/18 від 26.02.2018р. (а.с.36-37 кп), згідно якої у потерпілого ОСОБА_4 мали місце наступні тілесні ушкодження: крововилив на слизовій оболонці верхньої губи по умовній серединній лінії, синець у лівій навколо очній ділянці. Дані ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів,індивідуальні особливості яких не відобразились,за механізмом удару або удару-стиснення та могли бути отримані у строк,вказаний у постанові слідчого - 03.02.2018р. За ступенем тяжкості синець та крововилив викликають незначні скороминущі наслідки,тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Показання потерпілого ОСОБА_4 ,що викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 22.02.2018р. в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень;
-даними висновку авто товарознавчої експертизи №9736 від 11.06.2018р. (а.с.43-46 кп), згідно якого величина матеріального збитку, завданого злочином власнику автомобіля «Opel Astra» , р.н. НОМЕР_2 , станом на момент пошкодження (03.02.2018р.) становить 1962 грн.;
-даними з витягу НАІС АМТ (МВС) за №38097865 (а.с.49 кп), згідно якого автомобіль «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_5 ;
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 10.08.2018р. (а.с.63-65 кп),згідно якого потерпілий ОСОБА_4 серед пред'явлених йому для впізнання осіб впевнено впізнав особу під №3 як особу,яка 03.02.2018р. спричинила йому тілесні ушкодження,висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою. Згідно протоколу під №3 був розміщений ОСОБА_5 .
Разом із цим, відповідно до положень ст.ст.87, 89, абз.3 п.2 ч.3 ст.374 КПК України, при прийнятті рішення судом не враховуються та визнаються недопустимими наступні докази:
-диск DVD-R , об'ємом 4,7 Gb, марки «AXENT» (а.с.88 кп) ,на якому міститься копія відеозапису від 03.02.2018р. з відеореєстратора, що був встановлений в автомобілі Volkswagen LT-35,н.з. НОМЕР_3 ,належного свідку ОСОБА_21 . Вказаний доказ був отриманий слідчим в позапроцесуальний спосіб,а тому проведені в подальшому слідчі дії по огляду вказаного диску (протокол від 08.02.2018р. (а.с.27 кп) та протокол від 24.09.2018р. (а.с.85-87 кп) свідчать про недопустимість і цих доказів.
Оцінюючи вказані вище показання обвинувачених, потерпілого та вищевказаних свідків на предмет їх достовірності, суд виходить з наступного.
Показання потерпілого ОСОБА_4 та свідківОСОБА_21 , ОСОБА_12 повністю узгоджуються між собою та мають взаємодоповнюючий логічний послідовний характер, крім того - підтверджуються іншими доказами, які наведені вище (дані проколів слідчих дій, висновками експертів). Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинувачених та визнання їх винуватості.
При цьому, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_14 , який є знайомим обвинувачених та перебував під час події у їх автомобілі ,оскільки вони суперечать показанням інших допитаних у суді свідків, самого потерпілого ,письмовим доказам та є суб'єктивними, хоча і підтверджують, що між Зайцевими та ОСОБА_15 дійсно мала місце конфліктна ситуація на дорозі вранці 03.02.2018р.
За таких обставин, суд визнає показання вищевказаних потерпілого, свідківОСОБА_21 , ОСОБА_12 , дані, які містять протоколи слідчих дій, висновки експертиз, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу обвинувачених на вчинення хуліганства, критично оцінюючи показання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які заперечують обставини скоєного ними злочину, а саме заперечуючи факт вчинення ними хуліганства, групою осіб та розцінює їх як намагання обвинувачених уникнути відповідальності за скоєне.
Посилання сторони захисту на те, що потерпілий ОСОБА_4 сам створив аварійну ситуацію на дорозі, внаслідок чого у Зайцевих виникли особисті неприязні стосунки з ОСОБА_15 , а тому в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 немає хуліганського мотиву носять явно надуманий характер та спростовуються наведеними вище доказами.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Як вбачається із роз'яснень, що містяться в п.п.4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року „Про судову практику у справах про хуліганство" слідує, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин вчинення ним кримінально-караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчиненні винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих, тощо, слід кваліфікувати за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в таких випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна.
Судом під час судового слідства було встановлено відсутність особистої неприязні між обвинуваченими з одного боку та потерпілим з іншого напередодні злочину, ініціювання конфлікту обвинуваченими, через малозначний привід, після неправильного, на думку останніх, поводження потерпілого на дорозі, у денний час доби та у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із завданням потерпілій особі побоїв та пошкодженням її майна. Все це достовірно вказує на вчинення обвинуваченими хуліганства.
Щодо посилання сторони захисту на проведення слідчих дій під час проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_22 ,тобто неповноважною особою, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно з витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12018220500000267 від 03.02.2018 року, органом досудового розслідування є Новобаварський відділ поліції ГУНП в Харківській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України здійснення досудового розслідування цього кримінального правопорушення віднесено до слідчих органів Національної поліції, таким чином правила підслідності не порушено.
Слідчий СУ ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_22 проводив ряд слідчих дій по вказаному кримінальному упровадженню.
Повноваження слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_22 на проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні підтверджуються постановою заступника начальника СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_23 від 20.09.2018 року, згідно якої для проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018220500000267 від 03.02.2018 року створено слідчу групу, до якої включено, зокрема, слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_22 .
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КПК України, досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
При цьому, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України, до керівників органу досудового розслідування відносяться, зокрема, заступники начальника слідчого управління, які діють у межах своїх повноважень.
Відсутність прізвищ конкретних слідчих у витягу з ЄРДР не свідчить про відсутність процесуального рішення, прийнятого в межах КПК України, та не може слугувати підставою для визнання певних дій неправомірними, оскільки єдиною підставою визнання доказів недопустимими є недотримання норм КПК України в момент їх отримання, а не Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке є підзаконним нормативним актом.
Оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази ,суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доказана повністю. Їх дії судкваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; одружений,має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працює; раніше не судимий; має постійне місце проживання та реєстрації.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; одружений,має на утриманні одну малолітню дитину, офіційно не працює; раніше не судимий; має постійне місце проживання та реєстрації.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , зазначених в ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні міри покарання обвинуваченим ОСОБА_24 суд виходить з положень ст.ст.50, 65 КК України та враховує те, що ними вперше скоєно злочин середньої тяжкості, дані про їх особу, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого про призначення суворого покарання.
Також судом враховується посткримінальна поведінка обвинувачених ОСОБА_24 , які спричинивши своїми діями шкоду здоров'ю та майну потерпілого, не вчинили жодних дій щодо її відшкодування, не вибачилися перед потерпілим, критичній оцінці свої дії не піддали,тобто не зробили для себе жодних належних висновків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що виправлення обвинувачених, попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинувачених в цілому є неможливе без реального відбування основного покарання у виді обмеження волі, яке їм можливо призначити в межах санкції статті, передбаченої ч.2 ст. 296 КК України, яке буде достатнім та необхідним .
Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 1962 грн. та моральної шкоди у розмірі 30 000 грн.
Згідно частин 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з вимогами ст. ст.1166,1167 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, чи самій фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню на суму 1962 грн., оскільки вони складаються з вартості ремонтно-відновлювальних робіт по заміні дзеркала заднього виду автомобіля «Opel», що підтверджено висновком авто товарознавчої експертизи №9736 від 11.06.2018р. (а.с.43-46 кп)
Враховуючи, що діями обвинувачених Зайцевих було завдано шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_4 , який отримав легкі тілесні ушкодження, з урахуванням його психоемоційних переживань, понесених внаслідок отриманої травми, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, необхідного часу та зусиль, направлених для їх відновлення, суд вважає доведеним факт спричинення йому діями обвинувачених моральної шкоди.
З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, ступінь вини обвинувачених, їх відношення до скоєного , враховуючи також принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, стягненню на його користь з обвинувачених ОСОБА_24 у солідарному порядку у відповідності до ст.ст.23,1167 ЦК України на відшкодування вказаної шкоди підлягає сума у розмірі 3000 грн.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинувачених згідно ст. 124 КПК України в дольовому порядку.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
Початок строку відбування ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі рахувати з моменту прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
Початок строку відбування ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі рахувати з моменту прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 1962 грн., моральну шкоду - 3000 грн., а всього 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме: DVD диск, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати там же (а.с. 88 кп).
Процесуальні витрати у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп. за проведення судової - автотоварознавчої експертизи стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , по 715 (сімсот п'ятнадцять) грн.00 коп. з кожного, на користь держави (а.с. 42 к/п).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1