Справа № 638/13109/20
Провадження № 2-з/638/355/20
25.09.2020 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренко К.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнових збитків,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнових збитків, в якому просить стягнути з відповідача майнові збитки - 26754,18 грн., пеню - 217482 грн., інфляційні витрати - 1159,00 грн., 35 річних - 595,84 грн., моральну шкоду - 3840000,00 грн., судові витрати - 912,50 грн.
Разом з позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на всі банківські рахунки, у тому числі на р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Приватбанк», на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та інше майно, яке може бути у володінні відповідача, а також автотранспорт, заборонити виїзд відповідача за кордон.
В обґрунтування своєї заяви зазначає, що вона звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнових збитків. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, ОСОБА_1 вважає, що з метою уникнення виконання рішення суду, відповідач може розпродати своє майно та перевести гроші зі своїх рахунків. Заявник вважає, що є реальна загроза настання негативних наслідків для неї.
Розглянувши зазначену заяву та доводи в її обґрунтування, суд дійшов висновку про наступне.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому матеріали справи не містять доказів чи обґрунтування доводів заявника про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення.
Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
Крім того, суд вважає, що вимоги заявника про накладення арешту на всі банківські рахунки та інше майно, яке може бути у володінні відповідача, а також автотранспорт, є неконкретизованими.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому відповідна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149 - 153 ЦПК України,
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнових збитків відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя