Справа № 638/12768/20
Провадження № 1-кс/638/2362/20
16.09.2020 року слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання дізнавача Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020225480000506 від 14.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
встановив:
15.09.2020 року дізнавач Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням, про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно.
Клопотання вмотивоване тим, що у провадженні Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області кримінальне провадження №12020225480000506 від 14.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України. 13.09.2020 року о 16.30 год., в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул.. Білгородське шосе, 1-А, у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучено мобільний телефон марки «REDMI» модель «М1906G7G» чорного кольору. Вилучений предмет визнано речовим доказом, є підстави вважати, що вилучений протоколом огляду місця події від 13.09.2020 року предмет зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та необхідний для проведення ряду судових експертиз.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що воно підлягає поверненню з наступних підстав.
Так, частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що при обшуку слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до абзацу другого ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснених на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, слідчим зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано, зокрема не зазначено підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, на яке він просить накласти арешт у клопотанні.
Досудове розслідування здійснюється за ч. 1 ст. 309 КК України, а тому незрозуміло, які саме сліди вчинення злочину може містити телефон. Також дізнавач не конкретизував, які саме судові експертизи будуть проведені та що вони можуть підтвердити, в рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання дізнавача про арешт майна, подано без додержання вимог ст.171 КПК України, а тому вказане клопотання необхідно повернути.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 170-173, 236, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання дізнавача Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020225480000506 від 14.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України- повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя