справа №619/2652/20
провадження №2/619/866/20
Іменем України
21 вересня 2020 року Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого-судді Калмикової Л.К.
за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В.,
позивача- ОСОБА_1 ,
відповідача- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, завданих ушкодженням здоров'ю від злочину,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнових збитків та моральної шкоди, завданих ушкодженням здоров'ю від злочину.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.05.2020 року у справі №619/772/20, провадження № 1-кп/619/214/20, що набрала чинності, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018220280000542 від 12.04.2018, закрито.
Процесуальні витрати віднесені на рахунок держави.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишено без розгляду та роз'яснено учасникам процесу можливість звернення до суду щодо даного позову в порядку цивільного судочинства.
Матеріальна і моральна шкода були завдані позивачу шляхом нападу і побиття, що викликало ушкодження здоров'я позивача (потерпілого), що підтверджується висновками фахівця з питань СМЕ №334-2018 ОСОБА_3 від 11-12.04.2018 (п. 6 додатку) та висновками СМЕ (а.к.п. 19-20).
Подія злочину відбулась біля 18 годин 20 хвилин 10 квітня 2018 року у селі Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, коли позивач і відповідач одночасно повертались додому зі своїх дачних ділянок і опинились поряд на дорозі, прямуючи до центру села, до кінцевої автобусної зупинки під час діалогу поміж ними.
Причина злочину (мотив) відповідно до висновку обвинувального акту- агресія, що раптово виникла у відповідача до нього на грунті особистої неприязні через незгоду з поглядами відповідача щодо розв'язання війни і окупації та анексії Росією територій України.
Факт нападу і побиття підтверджується, як протоколом слідчого експерименту за кримінальним провадженням № 12018220280000542, так і висновками СМЕ по ньому, а наслідки злочину (побиття) у вигляді синців, саден, розбитої губи, крововиливу, які зафіксувала СМЕ, також було підтверджено свідками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 як за протоколами допиту так і за матеріалами кримінального провадження у судовому засіданні від 10.03.2020, що зафіксовано на магнітному носії інформації відповідно до журналу судового засідання.
Зазначив, що висновки СМЕ стосуються лише видимих тілесних ушкоджень, які є швидкоплинними і гоються протягом тижня, тому їх відносять до легких. Але СМЕ замовчала про забій серця, оскільки потерпілому було завдано удар коліном правої ноги відповідача у ліву грудину позивачу в область серця, що спричинило його забій, оскільки протягом місяця і 10 днів у позивача відчувався біль під час дихання, ще більший біль під час кашляння та чхання.
Вказані вище ушкодження призвели до погіршення стану здоров'я, через що він перебував на стаціонарному лікуванні з 29.03.2019 по 08.04.2019 у медично-санітарній частині № 13 міста Харкова і поніс певні витрати на лікування серця.
Щодо майнових витрат: його витрати на первинну судово-медичну експертизу від 11-12.04.2018 р., яку провів спеціаліст ОСОБА_6 складають 160,25 гривень відповідно до квитанцій за проведення експертизи і оплати послуги банку; витрати на рентген грудної клітини склали 52 гривні, 20 гривень, 32 гривні; витрати на придбання ліків під час лікування у стаціонарі та на рекомендований лікарем курс лікування одразу після виписки зі стаціонару відповідно до фіскальних чеків у кількості 14 штук складають 4924,80 гривень.
Таким чином, підтверджені квитанціями та фіскальними чеками витрати складають 5137,05 гривень.
Крім того, під час лікування у стаціонарі він сплатив 220 гривень за обов'язковий аналіз крові, а протягом 1 тижня після скоєного проти нього злочину він сплатив стоматологу 250 гривень за заміну вибитої пломби зуба, але пізніше цей зуб було втрачено, оскільки відповідач його пошкодив.
На придбання імпортної оправи, аналогічної за якістю тій, що поламав відповідач та виготовлення окулярів на час розгляду справи судом слід витратити 4000 гривень.
Його майнові витрати і збитки від злочину складають 9607,05 гривень.
Своїми протиправними діями (напад і побиття) відповідач завдав і моральної шкоди.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Забій серця у подальшому викликав погіршення стану здоров'я і призвів до госпіталізації і лікування у стаціонарі. Вибиту зубну пломбу необхідно було замінити через звернення до стоматологічної поліклініки, а це не тільки майнові витрати, а і неприємні процедури та витрати часу.
Завдана йому моральна шкода також полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача. Крім завдання шкоди здоров'ю, відповідач поламав його окуляри, до яких він звик і відчував у них себе комфортно.
Злочинна поведінка відповідача порушила звичайний повсякденний ритм його життя, відірвала від своїх справ, від звичайних занять і зв'язків, викликала багаточисельні контакти з правоохоронними органами, на що витрачалось багато часу і моральних зусиль.
Моральну шкоду позивач, виходячи із вищезазначеного, оцінює в розмірі 40000 гривень.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що містить позов.
Відповідач заперечував проти позовних вимог. Пояснив, що він не наносив тілесні ушкодження позивачу, про які він зазначає у позові. Зазначив, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.05.2020 його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Матеріальні збитки та моральну шкоду він не спричиняв.
Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про наступне.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.05.2020 року у справі №619/772/20, провадження № 1-кп/619/214/20 ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280000542 від 12.04.2018 - закрито.
Процесуальні витрати віднесені на рахунок держави.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишено без розгляду, роз'яснено право звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Органом досудового розслідування було встановлено, що своїми злочинними діями ОСОБА_2 10.04.2018 спричинив ОСОБА_1 згідно висновку експертизи №41/18Д тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній губі із переходом на підборіддя (ближче до правого кута рота), крововилив у слизову оболонку нижньої губи та правої щоки та забита рана на рівні 44-41 зубів, синець на лобі із переходом на ліву скроню, садно на межі лобної та тім'яної ділянки.
За ступенем тяжкості всі зазначені тілесні ушкодження , як окремо так і сукупно відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.2 п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. №6.)
Як зазначив позивач, вказані вище ушкодження призвели до погіршення стану здоров'я, через що він перебував на стаціонарному лікуванні з 29.03.2019 по 08.04.2019, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1226.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи КЗОЗ ХОБСМЕ № 334-2018 від 11.04.2018 у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження: синці, садно та забита рана на тлі синця на голові.
Ушкодження утворились від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар або удар-стиснення, за винятком саден, які утворились за механізмом тертя-ковзання та могли бути отримані за 1-2 доби до моменту огляду.
За ступенем тяжкості синці (садно) забита рана на тлі синця викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, і за цією ознакою згідно п.2.3.2 «Б», п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З абзацу 1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.
На підставі ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995 року №4 (зі змінами та доповненнями) зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 вищевказаної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.
Відовідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
За ч. 1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При вирішенні питання про задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує характер протиправних дій відповідача по відношенню до позивача, які є кримінально караними, глибину душевних страждань позивача, які зумовлені заподіянням йому пошкодження майна, розладом здоров'я, що призвели до зміни звичного для нього способу життя.
З урахуванням викладеного, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості та враховуючи характер, глибину моральних страждань, що носили негативні наслідків, внаслідок чого позивач був вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права, а також враховуючи характер і глибину душевних страждань позивача, суд прийшов до висновку, що заявлений ОСОБА_1 позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, в розмір 5000,00 грн.
Матеріальні збитки підлягають задоволенню в повному обсязі..
оскільки понесені внаслідок вчинення відносно позивача злочину, підтверджуються документально, складаються з реальних витрат позивача, пов'язаних зі злочином.
Відповідно до п. 6 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року 3674-VI, позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840.80грн.
Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 212, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 9600.00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди- 5000.00 грн., всього- 14600.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840.80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дергачівський районним суд Харківської області.
Сторони у справі:
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 25.09.2020.
Суддя Л. К. Калмикова