справа №619/4153/20
провадження №1-кп/619/369/20
24 вересня 2020 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4 захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт №12020220280000741 від 24.06.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, освіта - середня, одруженого, працюючого зварювальником на заводі «Хартрон» м.Харкова, по трудовому договору, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз 31.07.2017 за вироком Московського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України - 4/чотири роки позбавлення волі; звільнений 08.04.2019 за відбуттям покарання ,-
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч. 1 ст. 152 КК України,-
21.09.2020 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_6 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч. 1 ст. 152 КК України, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020220280000741 від 24.06.2020.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21.09.2020 року кримінальну справу було призначено на підготовче судове засідання на 24.09.2020 року.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 19.08.2020 було продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 до 25.09.2020 року включно.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та призначити справу до судового розгляду.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначення справи до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 19.08.2020 було продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 до 25.09.2020 року включно.
Згідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку.
Санкція ч. 1 ст. 152 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , передбачає покарання на строк від трьох до п'яти років позбавлення волі.
У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Суд враховує, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не перестали існувати.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 , суд оцінює у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, відбував покарання у вигляді реального позбавлення волі, судимість не погашена у встановленому Законом порядку, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується.
Суд бере до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_6 , раніше неодноразово судимий за тяжкі злочини, судимість у якого не скасована, у разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи ту обставину, що розгляд судового провадження не розпочався, потерпілий та свідки ще не допитані, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за доцільне продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому нетяжкого злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.
До того ж, судове провадження по кримінальному провадженню не завершено, не досліджені матеріали справи, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, у зв'язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити.
Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України.
Суд, заслухавши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та призначає справу до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 314 - 316, 392 КПК України суд ,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч. 1 ст. 152 КК України вважати продовженим до 23 листопада 2020 року, включно.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст.125, ч. 1 ст. 152 КК України на 15 год. 30 хв. 24 вересня 2020 року у закритому судовому засіданні.
Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.
В частині продовження строку тримання під вартою ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1