Справа № 243/2908/20
Провадження № 2/243/1348/2020
07 вересня 2020 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Ільяшевич О. В.,
за участю секретаря
судового засідання Гакала Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецької області) за правилами позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27 березня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 22 листопада 2010 року між акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 5200 грн.00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно із умовами договору. Позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачем 13 лютого 2019 року була направлена претензія кредитора до Першої слов'янської державної нотаріальної контори. 03 квітня 2019 року позивачем було отримано відповідь Першої слов'янської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що претензію кредитора було переслано до Першої покровської державної нотаріальної контори.25 березня 2019 року позивачем було отримано відповідь Першої покровської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємець померлого ОСОБА_2 , яка звернулась із заявою про прийняття спадщини є ОСОБА_1 . 15 жовтня 2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 був направлений лист - претензію, згідно із якою позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 22 листопада 2010 року становить 5240 грн. 59 коп., яка складається з заборгованості за кредитом 3666 грн. 13 коп. та пені 1574 грн.46 коп..
Виходячи з наведеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 5240 грн. 59 коп. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 грн.00 коп..
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві не заперечував проти розгляду справи у його відсутності та ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідачки про місце, день та час розгляду справи. Судом були спрямовані судові повістки за останньою відомою адресою місця проживання ОСОБА_1 зареєстрованому у встановленому законом порядку, що підтверджено відповіддю на запит суду, направлений у порядку ст. 187 ЦПК України.
Однак відповідачка у судове засідання не з'явилася, як і не з'явилася до поштового відділення для отримання судової кореспонденції, про що свідчать відповідні відмітки на повернутому конверті.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи повідомленою у встановленому законом порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності від неї до суду не надходило
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка, будучи повідомленою належним чиномпро дату, час і місце розгляду справи не з'явилася без повідомлення причин неявки, не подала відзив, а позивач не заперечує проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.
В ході розгляду справи судом було розв'язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.
Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите загальне провадження та витребувано з Першої покровської державної нотаріальної контори Донецької області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красноармійську Донецької області.
Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року розгляд справи вирішено розглядати з постановленням заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.
В судовому засіданні встановлено, що 22 листопада 2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 5200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», у зв'язку із чим на підставі рішення Єдиного акціонера банку від 21 травня 2018 року змінено найменування позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» на АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до Анкети-Заяви від 22 листопада 2010 року ОСОБА_2 приєднався до нових Умов та правил надання банківських послуг.
ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого ВДРАС по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області 26 листопада 2015 року, актовий запис № 1011, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії реєстру згрупованих поштових відправлень- рекомендованих листів Претензій кредитора до ДНК №1від 13 лютого 2019 року, ПАТ КБ «Приватбанк» направлено до Першої слов'янської державної нотаріальної контори претензію кредитора за вих. № SAMDN550000039542184 від 29 січня 2019 року відносно ОСОБА_2 ..
Відповідно до листа Першої слов'янської державної нотаріальної контори № 653/01-16 від 26 лютого 2019 року, 03 квітня 2019 року позивачем було отримано відповідь Першої слов'янської державної нотаріальної контори, в якій зазначається, що претензію кредитора було переслано до Першої покровської державної нотаріальної контори.
Відповідно до листа Першої покровської державної нотаріальної контори № 238/01-16 від 06 березня 2019 року, АТ КБ «ПриватБанк» повідомлено, про те, що претензія не може бути прийнята до уваги, так як після смерті ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа від 06 червня 2016 року за № 81/2016 та було видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 лютого 2018 року за реєстровим № 2-34 племінниці померлого ОСОБА_1 ..
Згідно із копією реєстру згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів Претензій до спадкоємців, 15 жовтня 2019 року ПАТ КБ «ПриватБанк» було направлено лист-претензію до відповідачки.
Відповідно до листа-претензії № SAMDN550000039542184 від 30 вересня 2019 року, який направлений на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , зазначено, що станом на дату смерті ОСОБА_2 заборгованість позичальника складає 5240 грн. 59 коп. Проте, в матеріалах справи не міститься належного підтвердження про отримання відповідачкою даної претензії.
Першою покровською державною нотаріальною конторою Донецької області на адресу суду направлено копію спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 . З матеріалів спадкової справи слідує, що 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом номер в реєстрі 1641 на Ѕ частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна вартість майна: 54584 грн..
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, у зв'язку із порушенням умов кредитного договору, станом на 10 листопада 2019 року ОСОБА_2 мав прострочену заборгованість в сумі 524 0грн. 59 коп., яка складається з:
- заборгованості за тілом кредиту - 3666 грн. 13 коп.;
- заборгованості за простроченим тілом кредиту - 3666 грн. 13 коп.;
- нарахована пеня - 1574 грн. 46 коп.;
Відповідно до виписки з рахунку по платіжній карті з 30 грудня 2010 року по 10 вересня 2016 року прослідковується, що за життя ОСОБА_2 користувався грошима, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а також неодноразово здійснював погашення заборгованості, остання операція проводилась 09 листопада 2015 року, і станом на час відкриття спадщини заборгованість становила 5240 грн. 59 коп.
Відповідно до виписки з рахунку по платіжній карті видно, що після смерті ОСОБА_2 в період з 01 грудня 2016 року по 01 вересня 2016 року відбувалось нарахування штрафів відсотків та пені, і відповідно нараховано заборгованість в сумі 10405 грн. 47 коп.
При цьому, відповідно до операції від 10 вересня 2016 року, де в графі «деталі операції» зазначено: «закриття заборгованості з поповненням карти», а графі «Сума операції» вказано 5164 грн. 88 коп., а у графі «залишок після операції» зазначена сума 5240 грн. 59 коп..
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_2 , неодноразово змінювався кредитний ліміт картрахунку, а саме 30 грудня 2010 року збільшення кредитного ліміту в сумі 2 400 грн., 23 лютого 2011 року збільшення кредитного ліміту в сумі 2 800 грн., 19 березня 2011 року збільшення кредитного ліміту в сумі 3 200 грн., 20 березня 2011 року зменшення кредитного ліміту в сумі 3200 грн., 11 липня 2011 року збільшення кредитного ліміту в сумі 4 400 грн., 20 серпня 2011 року збільшення кредитного ліміту в сумі 5 200 грн., 21 вересня 2016 року зменшення кредитного ліміту в сумі 0,00 грн..
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 були надані кредитні картки за договором кредиту із зазначенням номерів НОМЕР_2 дата відкриття 30 грудня 2010 року термін дії до останнього дня листопада 2014 року та НОМЕР_3 дата відкриття 01 грудня 2014 року термін дії до останнього дня червня 2018 року.
Суд зазначає, що ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03 липня 2018 року, який введений в дію 04 лютого 2019 року, були внесені зміни до ст. 1281 ЦПК України. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних вказаного законодавчого акту, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
В судовому засіданні встановлено, що часом відкриття спадщини є 25 листопада 2015 року. Відповідачка подала заяву про прийняття спадщини 17 травня 2016 року. Свідоцтво про право на спадщину на ім'я відповідачки ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 видано 12 лютого 2018 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин застосовуються норми ЦК, які діяли до введення дію ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».
Відповідно до ст. 1282 ЦК України, в редакції чинній на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Так в судовому засіданні достовірно встановлено, та підтверджено відповідною випискою по кредитній картці ОСОБА_2 , що станом на 09 листопада 2015 року відбулася остання операція за життя спадкодавця по картці - переказ з картки і залишилась заборгованість в сумі 5240 грн. 59 коп.. Після чого в період з 01 грудня 2015 року по 01 вересня 2016 року були здійсненні лише нарахування банком у зв'язку з несплатою кредиту, у зв'язку з чим, станом на 01 вересня 2016 року нарахована заборгованість в сумі 10405 грн. 47 коп..
Суд наголошує на тому, що сума заборгованості за договором кредиту обмежується розміром, який встановлений на день смерті, отже нараховані суми після смерті ОСОБА_2 судом не враховуються.
При цьому суд звертає увагу, що 10 вересня 2016 року по рахунку ОСОБА_2 відбулося поповнення карти для покриття заборгованості в сумі 5164 грн. 88 коп..
Надаючи оцінку вказаній обставині, суд виходить з таких міркувань.
Сторони до суду не з'явилися, не подали свої доводи в судовому засіданні хоч неодноразово викликалися до суду. Зі змісту виписки можливо лише констатувати факт сплати коштів в рахунок заборгованості по кредиту в сумі 5164 грн. 88 коп., однак встановити, чи була вказана сплата здійснена відповідачкою, як спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , зважаючи на її процесуальну поведінку, не уявляється можливим. Разом з тим, з огляду на правову природу кредитних правовідносин, які виникли між позивачем та спадкодавцем, пріоритетним встановлюється саме поповнення кредитного рахунку.
За таких обставин, в судовому засіданні достовірно встановлено, що станом на 10 вересня 2016 року по час звернення із позовом сума боргу по договору кредиту становила 75 грн. 71 коп.(5240 грн.. 59 коп. - 5164 грн. 88 коп.).
За змістом ст. 1281 ЦК України в редакції чинній на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За змістом п. 2. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22 лютого 2012 року, № 296/5 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, в редакції чинній на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , спадкова справа зокрема заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої претензії кредиторів.
Слід зазначити, що законодавцем чітко визначено преклюзивність строку подачі такої претензії, оскільки ч. 4 ст. 1281 ЦК України, передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.
При цьому, суд звертає увагу, що пресічність вказаних строків є безумовною та не поновлюється навіть при сплаті боргів спадкодавця спадкоємцями поза вказаними строками.
В своїй позовній заяві позивач зазначає лише дату направлення претензії до Першої нотаріальної контори 13 лютого 2019 року, зі змісту якої вбачається, що позивачу про смерть ОСОБА_2 стало відомо на теперішній час.
Матеріали спадкової справи не містять будь-які дані про те, що нотаріусом повідомлявся кредитор про смерть боржника та/або дані про наявність претензій позивача до спадкоємців.
Разом з тим, суду надана виписка про рух коштів по кредитній картці, за якої вбачається, що після смерті ОСОБА_2 в період часу з 01 грудня 2015 року по 01 вересня 2016 року позивач продовжував нараховувати останньому штрафи та пеню за прострочення за кредитом, відсотки за використання кредитних коштів, і як суд звертав увагу, саме внаслідок вказаних нарахувань позивачем станом на 01 вересня 2016 року була визначена заборгованість на загальну суму 10405 грн. 47 коп.. Після здійснення операції на покриття заборгованості з поповненням картки на суму 5164 грн. 88 коп., видно, що заборгованість по картці зменшилася до 5240 грн. 59 коп. та будь-які нарахування позивачем по картці ОСОБА_2 припинені, у тому числі відсотки, штрафні санкції, незважаючи на те, що строк дії картки становив до червня 2018 року та на наявність заборгованості по картці.
Повне припинення позивачем нарахувань штрафних санкцій та відсотків за користування кредитними коштами після сплати майже повної суми коштів, яку був винен ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, дозволяє дійти висновку, що позивач міг дізнатися про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в день сплати боргу по кредитній картці.
Суд, використовуючи у своїх висновках таку мовну конструкцію як «…міг дізнатися…», звертає увагу, що в даному випадку, вона прямо зазначається в нормі матеріального права, та, зважаючи на процесуальну поведінку сторін, не є припущенням в сенсі норм ЦПК України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що 10 вересня 2016 року заборгованість по договору кредиту в сумі 5164 грн. 88 коп., яка виникла на час відкриття спадщини позивачеві була сплачена, а щодо решти несплачених коштів в сумі 75 грн. 71 коп., то суд зазначає, що в цій частині позивачем пропущений строк пред'явлення вимоги до відповідачки, як спадкоємиці боржника, передбачений ч. 2 ст. 1281 ЦК України.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити у повному обсязі.
За приписами ст. 88 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то судом також не вбачається стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, ч.3 ст.549, ст.608, ст.625, ч.1 ст.1054, 1218,1219 ЦК України, ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,77,78,79,80,89,258,263,264 ЦПК України, - суд
У задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Сторони у справі:
Позивач:
акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Повний текст рішення складений 24 вересня 2020 року.
Головуючий - суддя: О. В. Ільяшевич