Справа № 346/5860/18
Провадження № 2/346/102/20
25 вересня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого - судді Веселова В.М.,
секретаря - Максим'юк М.А.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки і піклування в особі Коршівської сільської ради об'єднаної територіальної громади, орган опіки і піклування в особі Сколівської райдержадміністрації Львівської області про визначення місця проживання дітей,-
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому вказав, що він перебував у сімейних відносинах з відповідачкою від яких у них народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживали та зареєстровані з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою Коршівською сільською радою №2320 від 05.11.2018 року. Близько місяця тому, після повернення з роботи, він побачив, що дітей та відповідачки вдома не було, також були відсутні всі їхні речі. В телефонному режимі він дізнався від відповідачки, що вона не буде більше з ним жити, а дітей без його дозволу забере проживати до свого нового співмешканця.Зазначає, що він проживає разом із батьками за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок цегляний, загальною площею 68 м.кв. складається з трьох кімнат, веде підсобне господарство, матеріально-побутові умови задовільні, створені всі умови для проживання та виховання дітей, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 07 листопада 2018 року №44. Також, він офіційно працевлаштований на підприємстві ТзОВ «ТК «Захід» та отримує заробітну плату, що підтверджується довідкою №14 від 09.11.2018 року, а отже, має змогу забезпечити нормальні умови для життя їхніх спільних з відповідачкою дітей разом з ним. Відповідачка постійно нехтувала сімейними цінностями, не розуміла та не хотіла розуміти сутності проблем, які виникали в сім'ї, між ними часто виникали сварки, скандали в присутності малолітніх дітей, що погано впливало на їх здоров'я та виховання. Звертає увагу суду на те, що відповідачка вже одного разу була позбавлена батьківських прав відносно своєї дитини: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Просить суд визначити місце проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із батьком- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В подальшому позивач та його представник подали до суду заяву про зменшення позовних вимог,в якій просять визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач та його представник в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 виявив бажання проживати з батьком- позивачем по справі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась без поважної причини, про день,час та місце слухання справи була належним чином повідомлена шляхом публікації оголошення на сайті «Судова влада».
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, подали до суду клопотання про слухання справи у їх відсутність.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Заслухавши позивача та його представника, проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги пояснення та письмові клопотання сторін, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Судом встановлено, що у сторін від фактичних шлюбних відносин народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с. 7-9).
Згідно копії довідки Коршівської сільської ради від 05.11.2018 року №2320 виданої ОСОБА_1 про те, що його сім'я складається : дочка- ОСОБА_6 , 2016 року народження, син ОСОБА_5 , 2014 року народження, син ОСОБА_4 , 2012 року народження, мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_5 (а.с.10)
Відповідно до копії акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 і має наступний склад сім'ї: дочка- ОСОБА_6 , 2016 року народження, син ОСОБА_5 , 2014 року народження, син ОСОБА_4 , 2012 року народження, мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_5 . Матеріально-побутові умови задовільні, створені всі умови для проживання та виховання дітей (а.с.11)
Згідно копії довідки про заробітну плату від 09.11.2018 року №14 ОСОБА_1 працює в ТзОВ «ТК «Захід» та отримує заробітну плату (а.с.12)
Згідно копії рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 листопада 2014 року відповідачку ОСОБА_8 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13)
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб відповідачка ОСОБА_9 07.12.2008 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та їй присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с.48)
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.49)
Згідно висновку органу опіки і піклування щодо умов проживання дітей у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_10 чоловік ОСОБА_3 , в якому проживають без реєстрації діти ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , санітарно-гігієнічні умови задовільні, є всі необхідні умови для проживання матері з дітьми у вказаному житловому будинку (а.с.68).
Згідно висновку щодо визначення місця проживання дітей Коршівського сільського голови ОТГ: комісією проведено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено, що умови проживання задовільні, створені умови для проживання та виховання дітей, в даному господарстві проживає його неповнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_3 не цікавиться життям дитини, не бере участі в її вихованні, не спілкується з ним та не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не цікавиться його здоров'ям. На підставі наведеного рекомендовано визначити місце проживання дітей з батьком ОСОБА_1 , так як умови проживання задовільні, створені всі умови для проживання та виховання дітей (а.с.72-73).
Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір'ю.
Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.12.2016року по справі № 6-2445цс16, який у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів.
Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов'язок батьків утримувати дитину.
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Як вбачається з допиту в судовому засіданні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитина бажає проживати з татом. Дитина виглядає охайною,акуратно одягнута,є жвава,весела,розвинута на свої роки.
Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітньої дитини. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Таким чином, суд приходить до висновку ,що змінені позовні вимоги підлягають до задоволення і дитину ОСОБА_5 слід залишити на проживання з батьком.
На підставі ст.ст. 141, 161 СК України та, керуючись ст.ст.128-130,223, 247ч.1, 263,264,265,268,430 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити.
Визначити місце проживання малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової карти платників податків НОМЕР_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 25 вересня 2020 року.
Суддя Веселов В. М.