Справа №345/2723/20
Провадження № 2/345/997/2020
25.09.2020 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання Пукіш В.В.,
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Позов мотивує тим, що 13.05.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого позивач передав у борг відповідачу грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., терміном на 2 місяці. Після спливу двомісячного терміну позики 13.07.2017 року відповідач позику не повернув. В неодноразових проханнях позивача повернути кошти в добровільному порядку відповідач відмовляв.
Строк виконання зобов'язання відповідача щодо повернення коштів позивачу настав 14.07.2017 року. Відтак термін прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання станом на день подачі позову складає 1114 днів. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, 3% річних від простроченої суми становлять 1830,28 грн. та інфляційні витрати становлять 4540,22 грн. Загальний розмір боргу відповідача перед позивачем на день подачі позову складає 26370,50 грн. (20 000,00 грн. + 4540,22 грн. + 1830,28 грн.).
За таких обставин позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідача на його користь 20 000,00 грн. боргу за договором позики, 4540,22 грн. інфляційних втрат, 1830,28 грн. - 3% річних, а також судові витрати.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, шляхом надіслання повістки про виклик до суду на адресу місця реєстрації (а.с.13). Проте, поштове відправлення було повернуто на адресу суду із відміткою «відмова від отримання». Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку є днем вручення судової повістки.
Крім того відповідач повідомлявся про час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.30). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що 13.05.2017 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 позику в сумі 20 000,00 гривень, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 4, 37).
В постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа № 6-63 цс 13), зазначено, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Як вбачається зі змісту розписки, ОСОБА_2 зобов'язався повернути борг до 13.07.2017року.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Оригінал розписки, яка міститься в матеріалах справи (а.с.37), свідчить про те, відповідач борг згідно розписки не повернув, а тому такий борг підлягає стягненню в повному обсязі з відповідача на користь позивача.
Крім того, нормами ст. 1050 ЦК України передбачено, що в разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
В межах заявлених позовних вимог, інфляційні втрати за період з 14.07.2017 року по 31.12.2019 року становлять 4540,22 грн. (а.с.7).
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
3% річних за період з 14.07.2017 року по 31.12.2019 року складають 1830,28 грн. (а.с.7).
Отже, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 20 000,00 грн. основного боргу, 4540,22 грн. інфляційних втрат та 1830,28 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати
На підставі викладеного, ст.ст.536, 1046,1047,1049, 1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень) основного боргу, 4540,22 грн.(чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 22 копійки) інфляційних втрат, 1830,28 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять гривень 28 копійок) - 3% річних, а також 840,80 грн. сплаченого судового збору.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 25.09.2020 року.
Суддя