Справа №345/2427/20
Провадження № 2/345/903/2020
24.09.2020 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Миговича О.М.
секретаря - Бабійчук Л.В.
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення пені, суд -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Позов мотивує тим, що 21.01.2010 року сторони розірвали шлюб. Від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.10.2018 року шлюб і між сторонами розірвано, неповнолітню дочку ОСОБА_3 , залишено проживати з матір'ю ОСОБА_1
08.08.2018 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50% від прожиткового мінімуму на дитину.
Зазначеної суми аліментів недостатньо для належного забезпечення рівня життя дитини, для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. З часу ухвалення рішення розмір витрат на утримання дитини значно зросли. Відповідач є здоровим, працездатним і здатний надавати таке утримання. Тому вона вимушена звернутися до суду із позовом про зміну розміру аліментів та стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень щомісячно на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Станом на дату подання цього позову до суду відповідач по минулих платежах має заборгованість по аліментах. Розмір заборгованості станом на 01.07.2020 року становить 14 363,25 грн. Відповідач знав та знає про необхідність сплачувати аліменти. Таким чином виходячи з розміру заборгованості відповідача по аліментах станом на 01.07.2020 року розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, становить 4 058,71 грн., що підтверджується розрахунком, який є в позові. Просить стягнути дану суму з відповідача.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.07.2020 року було відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження, однак в судове засідання відповідач не з'явився з невідомих для суду причин, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тобто правом на участь у розгляді справи не скористався.
Також у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
За письмовою заявою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з п. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд звертає увагу, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», (відомості Верховної Ради 2017, № 25, ст.291), а саме: ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у звязку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоровя когось із них.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який 05.10.2018 року розірвано - (а.с.9)
Сторони є батьками дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).
08.08.2018 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50% від прожиткового мінімуму на дитину - (а.с.12-13).
Так, відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто, законодавець не обмежує право сторони в справі про зміну розміру аліментів звернутися у суд тільки з підстав зміни матеріального стану чи стану здоровя, а вказує і на інші випадки передбачені Кодексом. Ці випадки не конкретизуються, однак можна дійти висновку про те, що з часу присудження аліментів на дитину (2018 рік) економічна ситуація у країні змінилася кардинально в бік погіршення матеріального стану всіх верств населення і звичайно розмір аліментів в розмірі 600 грн. на дитину не є достатнім навіть для мінімального забезпечення дитини першочерговими необхідними речами.
В даному випадку суд приходить до висновку, що дитина проживає разом з матір'ю, і так чи інакше, обов'язок по утриманню дитини переважно лежить на позивачці. Безумовно, утримання дитини лежить на плечах обох батьків, однак воно не зводиться лише до суми стягуваних аліментів із платника. Це поняття є набагато ширшим, як у матеріальному аспекті (крім сплати аліментів) так і в моральному аспекті (виховання дітей, навчання їхнє дозвілля і т.д.).
Сума стягуваних з відповідача аліментів на утримання дитини є нижчою ніж встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який, відповідно до змін ч.2 ст. 182 СК України, не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд вважає, що аліменти, які сплачує відповідач на утримання своєї дитини, не забезпечує належного рівня життя дитини, а саме: необхідного харчування, її медичного догляду, лікування, навчання тощо.
Крім того, суд враховує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан позивача, майновий стан відповідача, те, що відповідач офіційно не працює та те, що даних щодо доходу відповідача немає.
Водночас, суд враховує, що відповідач є фізично здоровою особою та може виконувати обов'язок по утриманню дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес та розвиток дитини.
Приймаючи таке рішення суд виходив із встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину певного віку та того, що батьки в рівній мірі повинні забезпечувати необхідні умови для існування дитини.
Тому суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дитини, матеріальне становище відповідача та стан його здоров'я, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів підлягає на 1500 грн. щомісячно на дитину, до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист №345/3144/18 в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини підлягає відкликанню.
Аліменти на утримання дитини згідно ст. 191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, приймаючи до уваги те, що аліменти були вже присудженні судовим наказом Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.08.2018 року, а предметом судового розгляду є зміна розміру аліментів, то в даному випадку змінений розмір аліментів повинен стягуватись від дня набрання чинності рішенням суду.
В задоволені решти позову відмовити.
З розрахунку зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 345/3144/18 від 08.08.2018 року виданого Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області судом про стягнення з ОСОБА_2 аліментних платежів, сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.07.2020 року становить 14 363,25 грн. (а.с. 14).
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 4 058,71 грн., що відповідає розрахунку наданому позивачем.
З врахуванням наведеного, враховуючи вимоги ст. 196 СУ України, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів підлягають до задоволення, та з відповідача на користь позивача слід стягнути неустойку (пеню) в сумі 4 058,71 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до оригіналу квитанції №066166 від 14.07.2020 року, ОСОБА_1 проведено оплату адвокату Жовніру М.Й. за надання правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн. (а.с. 18).
А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000,00 витрат за надання правової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 182, 184, 191, 192,196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 206, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Змінити розмір аліментів та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на утримання дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 гривень щомісячно на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів в зазначеному розмірі розпочати з дня набрання рішення законної сили.
Судовий наказ № 345/3144/18 виданий Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, по справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення в порядку наказного провадження із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - відкликати.
В задоволені решти позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів у сумі - 4058,71 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 - 1000 грн. витрат за надання правової допомоги.
Стягнути із ОСОБА_2 - 840,80 грн. судового збору в дохід Державної судової адміністрації України.
Заочне рішення може бути переглянуте Калуським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: