Справа № 344/12608/20
Провадження № 1-кс/344/4534/20
24 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12020090010002089 від 23.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Слідчий СВ поліції ГУ НП в Івано-Франківській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12020090010002089 від 23.09.2020 року підозрюваному ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що 23.09.2020 року близько
02 год. 30 хв., ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «Заравшан», що розташований по вул. Довженка, 21Б, в м. Івано-Франківську. В цей час в приміщення зазначеного магазину, з метою купівлі алкогольних напоїв прийшов ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , які після входу направились до відділу продажу алкогольних напої. ОСОБА_7 підійшов до прилавку магазину алкогольних напоїв, де у вказаному місці перебував ОСОБА_4 , після чого між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт.
В ході вказаного конфлікту ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , передбачаючи настання суспільного-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи умисно, завдав потерпілому один цілеспрямований удар предметом, ззовні схожим на ніж, в життєво важливу ділянку тіла, а саме грудну клітку потерпілого ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої неправомірні дії, умисно наніс один удар предметом ззовні схожим на ніж в ділянку лівої верхньої кінцівки та один удар в ділянку нижньої лівої кінцівки потерпілого.
Після вчинення неправомірних дій ОСОБА_4 покинув місце події, однак був затриманий працівниками Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, а потерпілого ОСОБА_7 каретою швидкої медичної допомоги доставлено до КНП «Івано-Франківська обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», що знаходиться по вул. Федьковича, 91, в м. Івано-Франківську, де йому надано медичну допомогу.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілому
ОСОБА_7 , згідно довідки №1982 КНП «Івано-Франківська обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення органів грудної клітки, ножового поранення лівої верхньої кінцівки і нижньої кінцівки, які згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя в момент заподіяння.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гута, Богородчанського району, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не працюючий, раніше не судимий.
23 вересня 2020 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколах оглядів місць події, протоколах допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідками та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинений проти життя та здоров'я особи, відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочину. Крім того, ОСОБА_4 не одружений, на утриманні дітей не має, що може свідчити про слабкі соціальні зв'язки, можливість у майбутньому переховуватись від органів слідства та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі та був затриманий після вчинення кримінального правопорушення;
- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомо про можливе місце їх перебування;
- п. 5 - вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не має постійного джерела прибутку та стійких соціальних зв'язків.
Враховуючи вищенаведене, репутацію підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не можливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризики впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у ході спілкування з останніми.
Неможливе ініціювання питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Слідчий просить при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосуванням насильства, є необхідність не визначати розмір застави. Просить суд взяти до уваги вищенаведене та клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за недоведеністю ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та необґрунтованістю підозри. Просив визначити запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з без визначення розміру застави.
Заслухавши сторони, дослідивши докази, якими слідчий обґрунтовує клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що СВ поліції ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове слідство кримінального провадження № № 12020090010002089 від 23.09.2020 року за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України.
23 вересня 2020 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Про обґрунтованість підозри, причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
За приписами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, відповідно до якої, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність. Зазначені ризики є суттєвими, та обґрунтовуються у клопотанні.
При вирішення питання про застосусання запобіжного заходу у виді тримання під вартаю слідчий суддя враховує те, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
Крім того, ОСОБА_4 не одружений, на утриманні дітей не має, має слабкі соціальні зв'язки, що додатково підтверджує наявність зазначених прокурором ризиків.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В ході розгляду клопотання підозрюваний заявляв, що працює на роботі без офіційного працевлаштування та не заперечив проти визначення застави.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
А тому враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який не є учасником бойових дій, обставини кримінального провадження а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, і такий не буде завідомо непомірним для нього і перспектива втрати такого розміру застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків
Що стосується клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то суд вважає, що будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Гута, Богородчанського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України запобіжний захід у виді - тримання під вартою на строк 60 днів до 21 листопада 2020 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в межах 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 94 590 ( дев'яносто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали до 21 листопада 2020 року року включно.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 25.09.2020 року 15.45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1