Справа № 344/4445/20
Провадження № 2/344/2219/20
22 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.,
з участю секретаря Грегулецької Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіної Ірини Георгіївни, АТ «ПУМБ», приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Любомира Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
в позові вказано, що в лютому 2020 року позивач отримала постанову приватного виконавця щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіної Ірини Георгіївни про стягнення з позивача на користь АТ «ПУМБ» 23948 гривень заборгованості за кредитом, 96005,47 заборгованості за процентами. Позивач не визнає заборгованості перед АТ «ПУМБ», заперечує укладення кредитного договору, заперечує обставину безспірності суми претензії, дотримання трьох річного строку пред?явлення вимоги, реальності боргу.
Сторони не з'явились в судове засідання.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Судом встановлено наступні обставини.
14/01/2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна склала виконавчий напис про стягнення з позивача на користь АТ «ПУМБ» 119954,39 гривень заборгованості за період з 13/01/2019 по 13/01/2020 за кредитним договором №24150586.
20/02/2020 відкрито виконавче провадження за виконавчим написом від 14/01/2019 про стягнення з позивача на користь АТ «ПУМБ» 119954,39 гривень заборгованості за період з 13/01/2019 по 13/01/2020 та вартості нотаріальних послуг.
04/10/2013 позивач та АТ «ПУМБ» уклали кредитний договір №24150586, відповідно до умов якого позивач отримала позику на суму 84969 під 37,98% річних для оплати частини вартості автомобіля.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
В ст. 88 Закону України «Про нотаріат» вказано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Так відповідач АТ «ПУМБ» не подав суду доказу надання нотаріусу на час вчинення виконавчого напису засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Не подав відповідач такого доказу суду і на час розгляду цього спору, ні на час подання суду відзиву на позов.
Отже відповідач не спростував доводів позивача про те, що заборгованість розрахована із порушенням трьох річного строку подання претензії за виконавчим написом, а також, що заборгованість є безспірною.
Так само необґрунтованість безспірності вимоги за виконавчим написом також підтверджується періодом стягнення заборгованості з 13/01/2019 по 13/01/2020, останній день періоду передує дню складення виконавчого напису, хоча заборгованість обчислюється за періодами виконання зобов'язань сторонами за змістом кредитного договору, а не за періодами щодо звернення до нотаріуса за видачею виконавчого напису. При цьому періодом стягнення за виконавчим написом є трьох річний строк, а за змістом виконавчого напису початком виникнення заборгованості є 13/01/2019. Отже до 13/01/2019 заборгованість не обчислювалась.
Однак в безпосередньо в позові вказано, що заборгованість за виконавчим написом не заснована на реальних відносинах сторін зобов'язального правовідношення, а є надуманою.
Таким чином позивачем спростовано правові підстави видачі виконавчого напису.
У свою чергу відповідач подав суду відзив на позов, в якому так і не розмістив пояснення щодо правової обставин виникнення заборгованості, періоду нарахування заборгованості, обставин встановлення нотаріусом безспірності вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже позивач несе ризик настання зазначених наслідків.
Відповідно до ч. 3 ст. ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки АТ «ПУМБ» не подав суду доказу надання нотаріусу на час вчинення виконавчого напису засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, не подав суду доказу щодо розрахунку заборгованості позивача на час розгляду спору цим судом, тому ним не доведено цих обставин, що вказують на наявність правових підстав для видачі виконавчого документу щодо стягнення безспірної суми заборгованості.
Також позивачем та відповідачем не враховано, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
При цьому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню правовий висновок викладений в Постанові ВП ВС від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17, щодо питання застосування редакції Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, при вирішення спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, оскільки договір не посвідчено нотаріально, в свою чергу вказана постанова КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 не підлягає застосуванню, оскільки містить спеціальні норми права, які не застосовуються в порядку застосування аналогії закону.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
визнати виконавчий напис №59 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіної Ірини Георгіївни від 14/01/2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» 23948 гривень заборгованості за кредитом, 96005,47 заборгованості за процентами таким, що не підлягає виконанню.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його ухвалення.
Суддя С.О. Бородовський