вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" вересня 2020 р. Справа № 910/3098/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційні скарги:
1) Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 (повний текст рішення складено та підписано 27.04.2020) (суддя Турчин С.О.)
у справі № 910/3098/20 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 5 354,34 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (далі - ТОВ «Грейнсвард», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця», відповідач) про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 5 354,34 грн. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань щодо перевезення вантажу залізничним транспортом, доставив вантаж за залізничними накладними № № 42051649, 42051631 з простроченням на 5 діб, за залізничними накладними №№ 42094417, 42094343, 42094318 з простроченням на 4 доби.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/3098/20 позов ТОВ «Грейнсвард» задоволено повністю. Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «Грейнсвард» 5 354,34 грн штрафу, 1 000,00 грн витрат на правову допомогу та 2 102,00 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав доставити вантаж згідно з залізничними накладними №№ 42051649, 42051631 - 26.08.2019, а доставив 01.09.2019, чим допустив прострочення доставки на 5 діб, згідно з залізничним накладними №№42094417, 42094342, 42094318 - 27.08.2019, а доставив 01.09.2019, чим допустив прострочення доставки на 4 доби. Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, позивач правомірно нарахував штраф у розмірі 5 354,34 грн.
5. Крім того, господарський суд першої інстанції, з урахуванням заперечень відповідача проти розміру витрат на професійну правову допомогу, з огляду на малозначність справи, а також на те, що адвокатом надавались позивачу послуги в аналогічних правовідносинах, дійшов висновків про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому господарський суд першої інстанції зменшив заявлену суму до 1 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів.
6. Не погодившись із вказаним рішенням, АТ «Укрзалізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/3098/20 в частині стягнення 3 289,14 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.
7. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що господарським судом першої інстанції не було взято до уваги доводи залізниці про те, що по відправках № 42051631 на вагон № 95602546, № 42094417 на вагон № 95800728, № 42094342 на вагон № 95775177, по яким нарахований штраф у розмірі 3 289,14 грн, залізниця має бути звільнена від відповідальності, оскільки вантаж не було вивезено зі станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття та не розкредитовано перевізні документи.
8. Апелянт зазначив, що вказані обставини були засвідчені актами загальної форми, які складені на підставі п. 8 Правил користування вагонами.
9. Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «Грейнсвард» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/3098/20 в частині відмови у стягненні 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з АТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «Грейнсвард» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн; у решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідач, як монополіст, проігнорував заявлені позивачем претензії, тим самим взявши на себе тягар понесення додаткових судових витрат; розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; обов'язок доведення неспівмірності витрат на оплату правничої професійної допомоги покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру таких витрат, з наданням відповідних доказів, проте відповідач таких доказів не надав. Надання послуг з аналогічних справ не спростовує розміру понесених витрат у даній справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті.
11. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 справу № 910/3098/20 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.
12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Укрзалізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/3098/20; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 02.09.2020.
13. Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 21.07.2020 апеляційну скаргу ТОВ «Грейнсвард» передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Грейнсвард» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/3098/20; об'єднано апеляційні скарги АТ «Укрзалізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» та ТОВ «Грейнсвард» в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 02.09.2020.
Позиції сторін.
15. 13.08.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив ТОВ «Грейнсвард» на апеляційну скаргу відповідача, який надіслано до суду засобами поштового зв'язку 11.08.2020, в якому позивач проти вимог апеляційної скарги АТ «Укрзалізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ «Грейнсвард» задовольнити повністю.
16. 17.08.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив АТ «Укрзалізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» на апеляційну скаргу ТОВ «Грейнсвард», який надіслано до суду засобами поштового зв'язку 13.08.2020, в якому відповідач проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечує і просить залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
17. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 07.02.2018 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Перевізник) укладено договір про надання послуг № 07153/ПЗ-2018 (далі - Договір), за умовами якого Перевізник зобов'язався здійснювати перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги (а.с. 12-19).
18. Згідно з п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу.
19. 21.08.2019 згідно з залізничними накладними №№ 42051649, 42051631 відповідачем прийнято до перевезення по станції Одеса-Порт Одеської залізниці вантаж - вагони залізничні, на власних осях, не поіменовані в алфавітному порядку. Станція призначення - Рогатин Львівської залізниці. Одержувач - ТОВ «Грейнсвард» (а.с. 21, 22).
20. 22.08.2019 згідно з залізничними накладними № № 42094417, 42094342, 42094318 відповідачем прийнято до перевезення по станції Чорноморська (для ТІС) Одеської залізниці вантаж - вагони залізничні, на власних осях, не поіменовані в алфавітному порядку. Станція призначення - Рогатин Львівської залізниці. Одержувач - ТОВ «Грейнсвард» (а.с. 24-26).
21. Відповідачем вантаж згідно з залізничними накладними №№42051649, 42051631, 42094417, 42094342, 42094318 було доставлено 01.09.2019, про що свідчить календарний штемпель прибуття та видачі вантажу на вказаних накладних.
22. Позивач виставив відповідачу претензію № 0909-376 від 09.09.2019 про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу на суму 3 298,14 грн згідно з залізничними накладними №№ 42094417, 42094342, 42094318 (а.с. 23).
23. Також позивач виставив відповідачу претензію № 0909-374 від 09.09.2019 про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу на суму 2 065,20 грн згідно з залізничними накладними №№ 42051649, 42051631 (а.с. 20).
24. Доказів надсилання претензій матеріали справи не містять.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
25. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
26. Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
27. Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
28. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 ГК України).
29. Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
30. Згідно з ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
31. Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
32. Згідно з п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
33. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії) (ст. 3 Статуту).
34. Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
35. Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також статтею 23 Статуту на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
36. Відповідно до ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
37. Згідно зі ст.ст. 44, 45 Статуту залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу. В усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов'язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.
38. Відповідно до п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
39. Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, вантаж згідно з залізничними накладними №№ 42051649, 42051631, 42094417, 42094342, 42094318 був відправлений зі станції Одеса-Порт Одеської залізниці та прибув на станцію Рогатин Львівської області з порушенням терміну доставки, що підтверджено штемпелем станції призначення у графі 52 залізничних накладних. Відстань перевезення зазначена у графі 30 залізничних накладних - 770 км.
40. За залізничними накладними №№ 42051649, 42051631 відповідач допустив прострочення строку доставки на 5 діб, а за залізничними накладними №№ 42094417, 42094343, 42094318 - на 4 доби.
41. Відповідно до п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст.ст. 41, 116 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
42. Згідно з пп. 1.1.1 п. 1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км, 200 км, та 150 км.
43. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (п. 2.1 Правил).
44. Відповідно до п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів.
45. Згідно з п. 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
46. Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
47. Згідно зі ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
48. Відповідно до ст. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
49. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про порушення відповідачем терміну доставки вантажу та правомірне нарахування позивачем штрафу у розмірі 5 354,34 грн відповідно до ст. 116 Статуту.
50. Доказів оплати матеріали справи не містять.
51. За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Грейнсвард».
52. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
53. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
54. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
55. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
56. Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
57. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
58. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що процесуальним законодавством передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності та фінансового стану учасників справи.
59. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
60. Згідно з висновком ЄСПЛ, викладеним у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
61. У справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 за результатом її розгляду ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
62. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказані правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.
63. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
64. Касаційний господарський суд у додатковій ухвалі від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19 зробив висновок про те, що, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, заперечення та відзиву позивача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є необґрунтованою. При цьому колегія суддів погоджується з доводами позивача про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу відповідача з реальним обсягом такої допомоги у суді касаційної інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у Касаційному господарському суді та тривалість судових засідань), критерію реальності таких витрат.
65. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано ордер на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги № 01-02 від 03.02.2020, акт № 01-02/27 виконаних робіт (наданих послуг) від 21.02.2020, рахунок на оплату № 01-02/27 від 24.02.2020 та платіжне доручення № 384 від 24.02.2020 (а.с. 27-34).
66. Згідно з актом № 01-02/27 виконаних робіт (наданих послуг) від 21.02.2020 адвокат надав позивачу послуги, які включають в себе правовий аналіз претензій від 09.09.2019 №№ 0909-374, 0909-376, консультацію щодо порядку стягнення з АТ «Укрзалізниця» штрафу за несвоєчасну доставку вантажу на суму 5 354,34 грн, підготовчу роботу для складання позовної заяви, збір документів, копіювання документів, аналіз законодавства та судової практики, складання позовної заяви про стягнення з АТ «Укрзалізниця» штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 5 354,34 грн.
67. У відзиві на позов відповідач, заперечуючи проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, вказав, що заявлений до стягнення розмір таких витрат є неспівмірним із ціною позову.
68. З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи здійснення розгляду цієї справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, зважаючи на те, що адвокатом надавались позивачу послуги в аналогічних правовідносинах, а також враховуючи заперечення відповідача, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
69. На переконання колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, враховуючи те, що дана справа є малозначною, ступінь складності справи, предмет та ціну позову, витрачений адвокатом час, розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із ціною позову.
70. З урахуванням викладеного, місцевим господарським судом правомірно зменшено заявлену позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.
71. Зазначене спростовує доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.
72. Доводи відповідача щодо звільнення від відповідальності, оскільки вагони №№ 95602546, 95800728, 95775177 вивезені зі станції пізніше, ніж через добу, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, з огляду на таке.
73. Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами
(ст.119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті
вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
74. Пам'ятки № 136 та № 137, на які посилається відповідач, не містять підпису вантажовідправника (а.с. 55, 55). Доказів повідомлення позивача про складення пам'яток матеріали справи не містять.
75. Залізничні накладні №№ 42051631, 42094417, 42094342 містять календарні штемпелі прибуття та видачі вантажу, які свідчать про отримання вантажу 01.09.2019 в день повідомлення залізницею про прибуття вантажу.
76. Відповідно до ч. 2 ст. 116 Статуту зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
77. ЄСПЛ зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
78. ЄСПЛ у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
79. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).
80. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг, оскільки господарським судом першої інстанції прийнято рішення із дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
81. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
82. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
83. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/3098/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати.
84. У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг витрати за подання апеляційних скарг у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянтів.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/3098/20 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.09.2020.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська