вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" вересня 2020 р. Справа№ 910/10803/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
За участі секретаря судового засідання Нікітенко А.В.
представників сторін: згідно з протоколом судового засідання
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 14.08.2020
у справі № 910/10803/20 (суддя Підченко Ю.О)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Проперті Груп"
про визнання недійсними електронних торгів та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Проперті Групп" про:
- визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону) № UA-EA-2020-05-21-000023-b від 12.06.2020 з продажу пулу активів Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", лот № GL16N618341, оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-21-000023-b;
- зобов'язання ТОВ "Юкрейн Проперті Груп" повернути на рахунок ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" сплачений гарантійний внесок для участі в електронних торгах (аукціоні) № UA-EA-2020-05-21-000023-b від 12.06.2020 у розмірі 590 473, 48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо про наявність обставин, які свідчать про недійсність проведених торгів, з огляду на відсутність у Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (продавця) прав вимоги та майнових прав, що були реалізовані на електронних торгах.
Разом із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" подало заяву про забезпечення позову відповідно до якої просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Проперті Групп" перераховувати грошові кошти у розмірі 590 473,48 грн, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" як гарантійний внесок для участі в електронних торгах (аукціоні) № UA-EA-2020-05-21-000023-b від 12.06.2020 на будь-які інші рахунки до розгляду справи по суті.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №910/10803/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про забезпечення позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №910/10803/20 та винести рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що під час розгляду заяви про забезпечення позову суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та невірно застосував норми матеріального права, не з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №910/10803/20, призначено справу до розгляду на 15.09.2020.
Позиції учасників справи
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №910/10803/20 та винести рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Представник Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у поясненнях, наданих у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Проперті Груп" свого представника у судове засідання не направило, свою позицію щодо змісту і вимог апеляційної скарги не висловило, відзив на апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду у встановлений судом строк не подало.
Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" вказує, зокрема, на наступне:
- оператором електронного майданчику (ТОВ "Юкрейн Проперті Групп") повідомлено Товариство про списання коштів сплачених Товариством 12.06.2020 у розмірі 590 473,48 грн як гарантійний внесок;
- 27.02.2015 розпочато ліквідаційну процедуру Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", а у разі перерахування коштів на рахунок неплатоспрожного банку це призведе до неможливості виконання рішення суду та відновлення порушених інтересів позивача у разі задоволення позову, оскільки позовні вимоги полягають у зобов'язанні саме оператора електронного майданчику повернути грошові кошти, отримані за недійсним правочином;
- заява про вжиття заходів забезпечення позову забезпечить збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- враховуючи той факт, що грошові кошти були сплачені саме позивачем на рахунок відповідача, Товариство вважає, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що відповідачу будуть завдані будь-які збитки в результаті забезпечення позову.
За правовою позицією, викладеною в Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року N 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, "з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову".
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже - елементом правосуддя.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08 жовтня 2018 року у справі № 913/257/18.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.
Відповідно до ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.
На виконання та у відповідності до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, в межах процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює заходи щодо реалізації майна та активів неплатоспроможних банків, а отже, заходи забезпечення стосуються прав та обов'язків Фонду.
Відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (як замовником) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Проперті Групп" (як виконавцем) регулюються Договором про співпрацю з організації продажу активів (майна), Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 за № 606/28736, Регламентом роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються.
Із матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 у справі № 910/10803/20 вбачається, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2016 № 46 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Камбіо", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо".
За змістом ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання, Фонд у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку тощо.
До повноважень виконавчої дирекції Фонду у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку входить визначення порядку та способів реалізації майна банку, що ліквідується (п. 14 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.
Таким чином, встановлення судом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Проперті Груп" перераховувати грошові кошти, сплачені заявником як гарантійний внесок для участі в електронних торгах з продажу пулу активів Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", лот № GL16N618341, оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-21-000023-b, фактично призводить до заборони виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повноважень щодо реалізації майна Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", який ліквідується.
Попри те, що заявник у своїй заяві не просив забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії саме Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та/або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, їх посадовим особам, колегія суддів зауважує, що сама процедура реалізації пулу активів Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на електронних торгах, є складовою процедури ліквідації неплатоспроможного ПАТ "Банк Камбіо", а тому забезпечення позову у даній справі, безпосередньо впливає на здійснення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
З наведеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлена заборона накладення обмежень на майно банку, який ліквідується. Заборона проводити відкриті торги щодо продажу зазначеної вимоги за своєю суттю є накладенням обмеження щодо такого майна, яке позбавляє можливості Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проводити процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо".
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 у справі № 910/10803/20 залишити без змін.
2. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 у справі № 910/10803/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 25.09.2020
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк