ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/941/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разюк Г.П.,
суддів: Головея В.М.,Колоколова С.І.,
при секретарі судового засідання Федорончукі Д.О.
за участю представника скаржника адвокату Промах А.В. за ордером серії ОД №668455 від 23.09.2020,
/позивач повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином 26.08.2020 (див. - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.08.2020), але не скористався правом на участь в судовому засіданні/
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство”
на рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2020, проголошене о 13:53:13 суддею Петровим В.С. у м. Одесі, повний текст якого складено 10.07.2020
у справі № 916/941/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Бакурова Андрія Сергійовича
до скаржника
про стягнення 332 247,91 грн.,
У квітні 2020 року Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Бакуров Андрій Сергійович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) “Українське Дунайське пароплавство” про стягнення заборгованості в загальній сумі 332 247,91 грн., з яких: основного боргу - 272 440,00 грн., пені - 50 266,83 грн., 3% річних - 7 634,00 грн., інфляційних втрат - 1 907,08 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 196ТС на виконання ремонтних робіт від 25.03.2019 щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2020 позов задоволено, з підстав його обґрунтованості та стягнуто з ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” на користь Фізичної особи-підприємця Бакурова Андрія Сергійовича вищезазначену заборгованість та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 983,72грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд помилкового не прийняв до уваги той факт, що відповідач не отримував рахунок по оплаті за послуги, які передбачені договором №196ТС від 25.03.2019, тому відповідно до умов п. 2.2 цього договору у останнього не виникло і підстав здійснити оплату виконаних позивачем робіт, а також відсутні підстави для стягнення з нього пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем у зв'язку з простроченням оплати виконаних робіт.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що твердження скаржника про неотримання рахунку на оплату виконаних робіт не відповідає дійсності і цілком спростовується матеріалами справи, в яких міститься рахунок №19 від 12.04.2019, на який відповідач і послався у платіжному дорученні від 11.10.2019 при частковій сплаті боргу, тому просить у задоволені вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2019 року між ФОП Бакуровим Андрієм Сергійовичем (виконавець) та ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (замовник) укладено договір № 196 ТС на виконання ремонтних робіт, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати ремонт пасажирської зони т/х “Молдавія”. Перелік і вартість робіт визначається відповідно до ремонтної відомості, яка є додатком № 1 до цього договору.
За умовами п. 2.1 договору вартість робіт і матеріалів за цим договором становить 304 704, 00 грн. без ПДВ, відповідно до ремонтної відомості. Виконавець працює на єдиному податку.
В п. 2.2 договору встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником на підставі виставленого рахунку виконавця протягом 30 календарних днів після виконання ремонтних робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1 договору строк виконання робіт виконавцем встановлюється 20 календарних днів від дати початку ремонтних робіт.
В п. 3.2 договору зазначено, що виконавець гарантує якість виконаних робіт протягом одного року від дати підписання акту виконаних робіт.
Згідно з п. 4.1 договору виконавець зобов'язується: приступити до виконання робіт на т/х “Молдавія” після підписання цього договору (п. 4.1.1); виконати роботи в повному обсязі і в строки, передбачені цим договором, з відповідною якістю і передати їх замовнику (п. 4.1.2); після виконання робіт виконавець зобов'язаний підписати акт виконаних робіт у двох примірниках для кожної сторони і передати їх замовнику для підписання. Дата акту виконаних робіт є датою закінчення робіт (п. 4.1.3); виконавець має право виконати даний договір достроково (4.1.4).
В п. 4.2 договору передбачено, що замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і здійснити оплату відповідно до пункту 2.2 договору (п. 4.2.1); після прийняття виконаних робіт передати виконавцю підписаний акт виконаних робіт (п. 4.2.2).
Згідно п. 5.2 договору у разі порушення термінів оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення в оплаті плюс індекс інфляції та 3% річних.
Відповідно до п. 7.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку - до повного виконання всіх умов сторонами своїх зобов'язань за ним.
В п. 7.2 договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до даного договору оформляються додатковими угодами у двох примірниках для кожної сторони.
Згідно з п. 7.3 договору при розірванні договору сторони зобов'язані виконати свої зобов'язання до дати припинення договору і зробити взаєморозрахунки.
Пунктом 8.2 договору встановлено, якщо розбіжності не можуть бути вирішені шляхом переговорів сторін, то вони передаються на розгляд господарського суду відповідно до законодавства України.
До вказаного договору №196 ТС про виконання ремонтних робіт від 25.03.2019 року сторонами оформлено додаток № 1 “Ремонтна відомість на виконання ремонту пасажирської зони т/х “Молдавія”, відповідно до якої перелік вартість робіт з матеріалами становить загалом 304 740,00 грн.
За твердженням позивача на виконання умов вказаного договору ним були виконані роботи пасажирської зони т/х “Молдавія”, зокрема: заміна килимового покриття в верхньому вестибюлі, в коридорі, на гвинтовому трапі, заміна килимового покриття в коридорі класу Б, виготовлено фуршетний стіл в ресторан, що підтверджується складеним між позивачем та відповідачем актом виконаних робіт від 12.04.2019 до договору № 196 ТС від 25.03.2019 (а.с. 19), який містить підписи та печатки сторін При цьому вартість виконаних позивачем робіт за вказаними актом складає 304 740,00 грн.
11.10.2019 відповідач здійснив часткову оплату за виконані позивачем роботи на суму 32 300,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія виписки АТ КБ “ПриватБанк” по рахунку ФОП Бакурова А.С. за період з 01.01.2019 по 01.04.2020, відтак, залишок недоплати по договору з 12.10.2019 по 11.11.2019 складає 272 440,00 грн..
Невиконання відповідачем зобов'язань за договором виконання ремонтних робіт, та несплата останнім в добровільному порядку зазначеної заборгованості стали підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що вказаний договір за своєю суттю відповідає зобов'язальним правовідносинам, що виникають з договорів підряду.
Так, за змістом ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
При цьому зазначені в ч. 2 ст. 837 ЦК види робіт, які можуть опосередковуватися за допомогою договору підряду, умовно поділяються на три групи: перша - створення, виготовлення певної речі; друга - зміна споживних якостей індивідуально визначеної речі (обробка, переробка, ремонт і інше), третя - інша робота, яка може бути і не пов'язана з річчю, але в результаті повинна відбутись зміна матеріального об'єкта. В будь-якому випадку виконання підрядної роботи є виникнення матеріалізованого результату. Корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги.
У відповідності до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вже зазначалось п. 2.2 договору встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником на підставі виставленого рахунку виконавця протягом 30 календарних днів після виконання ремонтних робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт.
Укладаючи Додаткову угоду №1 до Договору №196 ТС на виконання ремонтних робіт від 25.03.2020, сторонами було узгоджено, що вартість ремонту становить 304740 грн.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, виконання позивачем умов вказаного договору, а саме виконання робіт пасажирської зони т/х “Молдавія”, зокрема: заміна килимового покриття в верхньому вестибюлі, в коридорі, на гвинтовому трапі, заміна килимового покриття в коридорі класу Б, виготовлено фуршетний стіл в ресторан, підтверджується складеним між позивачем та відповідачем актом виконаних робіт від 12.04.2019 до договору № 196 ТС від 25.03.2019, який підписаний належним чином уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін.
При цьому в зазначеному акті встановлено, що вартість виконаних позивачем робіт складає 304 740грн. і що роботи виконані в строк в повному обсязі, претензії до виконавця з боку замовника по виконаним роботам відсутні.
Таким чином, оскільки відповідач прийняв виконані позивачем роботи, то у нього виник обов'язок оплатити вартість вказаних робіт відповідно до умов договору та чинного законодавства протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт. Враховуючи те, що акт виконаних робіт за спірним договором був підписаний сторонами 12.04.2019, відповідно 30-денний строк на оплату робіт сплинув 12.05.2019
При цьому ФОП Бакуров А.С. надавав відповідачу рахунок, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія виписки АТ КБ “ПриватБанк” за період з 01.01.2019 по 01.04.2020, якої вбачається, що відповідач на нього посилався при здійснені часткової оплати за виконані позивачем роботи на суму 32 300,00 грн.
Відтак, залишок несплаченої відповідачем на користь позивача суми по виконаним роботам складає 272 440,00 грн., при цьому наявність зазначеної заборгованості не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, а тому місцевий господарський суд дійшов цілком правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача відповідної суми заборгованості.
Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі порушення термінів оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми остаточної заборгованості за кожен день прострочення в оплаті, плюс індекс інфляції та 3 % річних.
Судова колегія, перевірила розрахунок зроблений позивачем щодо сум пені, 3 % річних та інфляційних та дійшла висновку, що його зроблено методологічно та арифметично правильно, у зв'язку з чим, сума пені в розмірі 50 266,83 грн., 3% річних 7 634,00 грн. та інфляційні 1 907,08 грн. правомірно стягнуті судом першої інстанції.
Відносно посилань скаржника щодо недоведення факту порушення прав позивача, оскільки відповідачем не порушено терміну остаточного розрахунку, у зв'язку з неотриманням оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату №19 від 12.04.2019,колегія суддів зазначає, що оскільки в договорі № 196 ТС не передбачено обов'язку ФОП Бакурова А.С. здійснити вручення або відправлення рахунку, а лише вказано про здійснення відповідачем оплати на підставі виставленого рахунку, при цьому з виписки АТ КБ “ПриватБанк” по рахунку ФОП Бакурова А.С. за період з 01.01.2019 по 01.04.2020 вбачається, що при здійсненні часткової оплати від 11.10.2019 за платіжним документом LGF 952 відповідачем вказано в призначенні платежу „За ремонт (по факту) пасажирської зони т/х “Молдавія”, зг. рах. 19 (част.) від 12.04.2019, без дог.”, тобто він мав рахунок позивача № 19 від 12.04.2019, копія якого міститься в матеріалах справи, а отже доводи відповідача про неотримання рахунку № 19 не відповідають обставинам справи.
Таким чином, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2020 у справі №916/941/20 слід залишити без змін.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2020 у справі №916/941/20 - залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство” - без задоволення.
Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 25.09.2020 о 10.00.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя В.М.Головей
Суддя С.І. Колоколов