Справа № 826/13444/17
24 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Аліменка В.О.
суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Аліменка Володимира Олександровича, Кучми Андрія Юрійовича та Бєлової Людмили Василівни від нового розгляду апеляційних скарг Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Сумської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. голови Державної фіскальної служби України Продана М.В. від 06.09.2017 № 168-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". В іншій частині позову було відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що звільнення позивача із займаної посади відбулося із численними порушеннями з боку відповідачів положень Закону України "Про державну службу", тому є протиправним.
Крім того, не погоджуючись з судовим рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що накази від 06.09.2017 № 168-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 08.09.2017 № 171-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" прийняті у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, з дотриманням положень Закону України "Про державну службу", тому є правомірними та не підлягають скасуванню.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 року апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 26.08.2020 року задоволено касаційні скарги Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 - постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Сумської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 жовтня 2020 о 10:30 годин.
23.09.2020 року позивач подав до суду заяву про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Аліменка Володимира Олександровича, Кучми Андрія Юрійовича та Бєлової Людмили Василівни.
В обгрунтування заяви позивач зазначив, що дана колегія суддів приймала участь у розгляді даної справи в Київському апеляційному адміністративному суді.
Позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції у справі № 826/13444/17 скасовано.
Позивач вважає, що є обставини, які можуть викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності суддів Шостого апеляційного адміністративного суду під час розгляду справи № 826/13444/17, що є підставою для відводу судді відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 , колегія суддів прийшла до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України, судя, який брав участь у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у т.ч. подібних.
Так, в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів: Аліменка Володимира Олександровича, Кучми Андрія Юрійовича та Бєлової Людмили Василівни, заявник зазначив, що вказані судді приймали участь у розгляді даної справи, а також що рішення скасовано касаційною інстанцією.
Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи постановою Верховного суду від 26.08.2020 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністратвиного суду від 06.11.2018 року, яку постановлено колегією суддів у складі: Федотова І.В., Ганечко О.М., Сорочка Є.О.
З вищевикладеного вбачається, що колегія суддів у складі: Аліменка Володимира Олександровича , Кучми Андрія Юрійовича та Бєлової Людмили Василівни не приймала рішень по суті спору у даній справі.
Враховуючи зазначене, колегія суддів, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді є необґрунтованою.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 40 КАС України, колегія суддів -
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Аліменка Володимира Олександровича, Кучми Андрія Юрійовича та Бєлової Людмили Василівни - визнати необґрунтованою.
Зупинити апеляційне провадження по справі № 826/13444/17.
Передати справу для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у частині зупинення провадження у справі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма