24 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6289/19
(суддя Сіпака А.В., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління з питань праці Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року у справі №280/6289/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 17 грудня 2019 року звернулась до суду з позовом до Управління з питань праці Запорізької міської ради, згідно з яким просить визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушень від 15.11.2019 №ОМС-ЗП3532/1499НД/НП/АВ/П і постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 02.12.2019 року.
Позов обґрунтовано тим, що перевірка відповідачем проведена незаконно оскільки, позивач не була повідомлена про початок інспекційного відвідування та посадовими особами відповідача не дотримано вимог законодавства під час проведення перевірки, оскільки під час перевірки було перевірено питання які не зазначено у направленні, фактично перевірка розпочалася на 10 хвилин пізніше ніж зазначено в акті інспекційного відвідування та акт не підписано усіма посадовими особами, які приймали участь у його складанні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 була допущена до виконання роботи без укладання трудового договору, як і не надано жодних доказів на підтвердження того, що зазначена особа в день інспекційного відвідування взагалі виконувала будь-яку роботу, була допущена до виробничого процесу. Наданий відповідачем диск не містить фіксації яку саме роботу виконує гр. ОСОБА_2 і в чому вона полягає. Факт перебування особи на об'єкті відвідування, за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов'язків, не свідчить про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що ОСОБА_2 була допущена до виконання роботи без укладання трудового договору, оскільки протягом всього часу інспекційного відвідування працювала на комп'ютері, спілкувалася з клієнтами, виконувала роботу з обслуговування клієнтів, перебирала зразки тканини для штор, що було зафіксовано відповідачем засобами відеотехніки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представників позивача які заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до наказу № 223 р від 07.11.2019 року про проведення інспекційного відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю, направлення на проведення інспекційного відвідування № 167н від 07.11.2019 року, відповідачем було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання виявлення неоформлених трудових відносин (а.с.82,83).
Відповідно до матеріалів справи 08.11.2019 року о 13 годині 20 хвилин посадовими особами відповідача було розпочато здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . В ході інспекційного відвідування посадовими особами відповідача були пред'явлені посвідчення інспекторів праці довіреній особі позивача - ОСОБА_3 . Посадові особи відповідача ознайомили ОСОБА_3 із направленням на проведення інспекційного відвідування. Копію вказаного направлення було вручено ОСОБА_3 під підпис (а.с. 82 зворот). Встановлено, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 була відсутня, оскільки знаходилась за межами м. Запоріжжя. 08.11.2019 року ОСОБА_3 було вручено вимогу про надання документів від 08.11.2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД до 15.00 год. до 11.11.2019 року та акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.11.2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП, яким інспекційне відвідування було зупинено до 11.11.2019 року включно, та відповідно до якої строк надання документів встановлено до 15.00 год. 11.11.2019 року (а.с.84).
12.11.2019 року інспектором Павленко В.В. було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП у зв'язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, та які містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування (а.с.86).
У зв'язку з вищезазначеним ОСОБА_3 було вручено вимогу про надання документів від 12.11.2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД про надання ФОП ОСОБА_1 , у строк 13 листопада 2019 року до 10.00 години договору про надання бухгалтерських послуг за 2019 рік (а.с.87).
Документи інспекторами були отримали 13.11.2019 року, проведення інспектування поновлено - 14.11.2019 року. Тож фактично тривала перевірка у період з 08.11.2019 року по 15.11.2019 року.
15.11.2019 року головними спеціалістами відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю був складений акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ (а.с.102).
Згідно з інформацію вищезазначеного акта під час проведення інспекційного відвідування 07.11.2019 року, управлінням з питань праці Запорізької міської ради проводилось інспекційне відвідування ПП «Кристина» за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено перебування у приміщенні жінки, яка назвалася ОСОБА_2 , та повідомила, що ні у кого не працює, а прийшла вибрати обрізки тканини для власного використання з дозволу власників ательє. 08.11.2019 року при інспекційному відвідуванні ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 також перебувала у приміщені у магазина - ательє « ІНФОРМАЦІЯ_1 », весь час інспекційного відвідування працювала на комп'ютера спілкувалася з клієнтами, що зафіксовано відеозаписом, перебувала у приміщенні торгово-виставкового залу магазину ательє « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та виконувала роботу з обслуговування клієнтів, перебирала зразки тканин для штор, знаходилась за робочим місцем та працювала на комп'ютері. Посадові особи контролюючого органу відібрали у ОСОБА_2 письмові пояснення. Також в акті зазначено, що ФОП ОСОБА_1 згідно з наказом від 01.03.2019 № 05/2019 призначила на посаду дизайнера інтер'єра ОСОБА_4 , повідомлення про прийняття на роботу згідно з квитанцією № 2 доставлено до органу ДФС 01.03.2019 року о 13:19:43 год., відповідно до табелю обліку робочого часу за березень 2019 року, 01.03.2019 вона відпрацювала 8 годин чим під час виконання посадових обов'язків, маючи організаційно-розпорядчі функції, допустила порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та Постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 року № 413, а саме: допустила до роботи працівників без подання повідомлення до ДФС про прийняття працівників на роботу. З моменту вчинення вищевказаного правопорушення минуло понад три місяці.
За результатами перевірки були складені посадовими особами відповідача акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АП від 15 листопада 2019 року, яким зафіксовані наступні порушення вимог законодавства про працю: ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України - в частині фактичного допуску ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору; частини третьої статті 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Також, 15 листопада 2019 року видано припис про усунення порушень № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П згідно з яким зобов'язано позивача усунути порушення ч.1 ст. 21 КЗпП України ч.1,3 ст. 24 КЗпП України до 14.02.2020 року та порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України ПКМУ №413 до 14.02.2020 року (а.с.105).
02 грудня 2019 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД/-ФС згідно з якою за порушення ч.1 ст. 21, ч. 1,3 статті 24 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 125190 грн. (а.с.106).
Законність та обґрунтованість припису про усунення порушень № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П від 15 листопада 2019 року та постанови про накладення штрафу № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД/-ФС від 02 грудня 2019 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частино 1 статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Як вбачається з акта інспекційного відвідування № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ (а.с.102) відповідачем виявлено, що ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні торгівельно-виставкового залу магазину - ательє « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виконувала роботи з обслуговування клієнтів, перебирала зразки тканин для штор, знаходилась за робочим місцем та працювала на комп'ютері.
Згідно з наданими ОСОБА_2 поясненнями вона з 05.11.2019 року знаходиться на стажуванні на посаду дизайнера інтер'єра у ФОП ОСОБА_5 та ознайомлювалась з ходом роботи (а.с.89).
Згідно з наданими ОСОБА_3 поясненнями ОСОБА_2 оформлена на посаду дизайнера інтер'єру у ФОП ОСОБА_5 з 11.11.2019 року, а з 05.11.2019 року проходила стажування та 07.11.2019 року і 08.11.2019 року була присутня (а.с.90, 91).
З наданих пояснень та матеріалів справи можна зробити висновок про те, що ОСОБА_2 з 05.11.2019 року по 10.11.2019 року, включно, проходила стажування у ФОП ОСОБА_5 на посаду дизайнера інтер'єра у магазин - ательє « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та у зв'язку з цим була допущена до робочого місяця.
Згідно зі ст. 29 Закону «Про зайнятість населення» право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, за якою здобувається освіта. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
Типова форма договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів затверджена постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20. Іншим випадком, коли чинним законодавством передбачається можливість стажування особи, є випадок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних.
Так, відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Мінсоцполітики України, МОН України від 31.05.2013 р. №318/655, стажування - це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов'язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.
У всіх інших випадках роботодавець зобов'язаний оформити працівника на роботу у встановленому порядку - з першого дня виконання ним трудової функції. Чинним трудовим законодавством не передбачено укладення між суб'єктом господарювання та найманим працівником договору на стажування та прийняття працівника на стажування.
З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, керівником може встановлюватись випробування. Відповідно до ст. 26 КЗпП умова про випробування має бути відображена у наказі (розпорядженні) про прийняття цього працівника на роботу. У період випробування на таких працівників поширюється всі вимоги законодавства про працю.
Враховуючи те, що позивачем не надавалося до перевірки посадовим особам відповідача договір форми затвердженої постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20 про стажування ОСОБА_2 як студентки вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів або доказів оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 для набуття нею практичних умінь і навичок для виконання професійних обов'язків за професією або на посаді, на яку претендує вона претендувала, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивач зобов'язаний був оформити ОСОБА_2 з 05.11.2019 року (дати встановлення стажування) на роботу у встановленому порядку та як наслідок ОСОБА_1 як роботодавець не позбавлена була можливості у відповідності до положень статті 26 КЗпП встановити строк випробування для ОСОБА_2 не порушуючи при цьому трудових прав ОСОБА_2 .
Враховуючи зазначене, а також факт допуску ОСОБА_2 08.11.2019 року до роботи як дизайнера інтер'єра у магазин - ательє « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що полягало у обслуговуванні клієнтів у приміщенні торгово-виставкового залу, роботою із зразками тканин для штор, роботою з комп'ютером за робочим місцем, що було відображено в акті інспекційного відвідування та оскаржуваній постанові від 02.12.2019 року, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про не надання відповідачем доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 в день інспекційного відвідування взагалі виконувала будь-яку роботу, була допущена до виробничого процесу, що свідчить про наявність в діях позивача складу правопорушення відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Щодо доводів позивача в частині порушення відповідачем процедури здійснення інспекційного відвідування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з довіреністю датованою 09.11.2019 року ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_3 на представництво її інтересів як фізичної особи - підприємця, в тому числі і в Управління з питань праці Запорізької міської Ради (а.с.101).
Як вбачається з матеріалів справи копію направлення про проведення інспекційного відвідування ОСОБА_3 , як представником ОСОБА_1 отримано 08.11.2019 року (а.с.83 зворот).
При цьому, актом від 12.11.2019 року про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП інспекційне відвідування зупинено до 13.11.2019 року (а.с.86).
Тобто, в період фактичної перевірки діяльності позивача ОСОБА_3 була законним представником прав та інтересів ОСОБА_1 , при цьому суд зауважує і на тому, що ОСОБА_3 11.11.2019 року надавалися пояснення щодо допуску ОСОБА_2 до роботи як дизайнера інтер'єра у магазин - ательє « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.91).
Зазначені обставини свідчать про те, що інспекційне відвідування було здійснено за участю уповноваженого представника ОСОБА_1 , в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що права позивача під час інспекційного відвідування порушено не було, так як остання через свого представника мала можливість надати усі доводи в обґрунтування своєї позиції чи заперечень щодо перевірки.
Щодо посилань представника позивача на те, що у розпорядчих документах відповідача, а саме в актах про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП від 08.11.2019 та від 12.11.2019, акті інспекційного відвідування № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ від 15.11.2019 та у приписі про усунення виявлених порушень № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П від 15.11.2019 відсутні підписи усіх інспекторів праці, зазначених у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю) та акти про неможливість проведення інспекційного відвідування складені та підписані тільки одним інспектором праці ОСОБА_6 , підписи інших учасників не значаться, слід зазначити, що законодавством України не передбачено вимог щодо підписання актів усіма особами які зазначені у направленні на перевірку. Отже порушення відсутнє.
При цьому всі вищезазначені розпорядчі документи, винесені в процесі проведення інспекційного відвідування позивача, були складені відповідно до вимог Порядку №823 та відповідно до форми, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, який на час інспекційного відвідування та на час накладення на позивача штрафу був чинним.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для скасування постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 02.12.2019 року.
Щодо вимог позивача в частині визнання протиправним та скасувати припису про усунення порушень від 15.11.2019 №ОМС-ЗП3532/1499НД/НП/АВ/П, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Пунктом 1 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №823 (далі Порядок №823) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 16 Порядку 823 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
При цьому, відповідно до пункту 20 цього Порядку припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Відповідно до пункту 25 Порядку №823 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Як вбачається з припису про усунення порушень від 15.11.2019 №ОМС-ЗП3532/1499НД/НП/АВ/П позивача зобов'язано у строк до 14.02.2020 року усунути порушення ч.1 статті 21 КЗпП в частині допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу.
Враховуючи факт допуску ОСОБА_2 08.11.2019 року до роботи як дизайнера інтер'єра у магазин - ательє « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без укладення трудового договору, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач обґрунтовано виніс припис в цій частині.
При цьому, другим пунктом цього припису позивача зобов'язано у строк до 14.02.2020 року усунути порушення ч.3 статті 24 КЗпП в частині допуску до роботи працівників за укладеними трудовими договорами, але без повідомлення ДФС про прийняття на роботу.
Як вбачається з акта інспекційного відвідування висновок про допуск до роботи за укладеним трудовим договором без повідомлення ДФС про прийняття на роботу зроблено на підставі того, що ОСОБА_4 з 01.03.2019 року прийнято на роботу та відповідно до табелю обліку робочого часу вона пропрацювала 8 годин в той час як повідомлення до ДФС про прийняття на роботу згідно з квитанцією №2 було подано 01.03.2019 року о 13:19:43 (а.с.104).
Враховуючи те, що припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування та направлений саме на усунення таких порушень вимога відповідача в частині усунення порушення ч.3 статті 24 КЗпП в частині допуску до роботи працівників за укладеними трудовими договорами, але без повідомлення ДФС про прийняття на роботу не може бути виконана позивачем, оскільки таке повідомлення ДФС вже було отримано 01.03.2019 року о 13:19:43 год, а подати таке повідомлення на виконання вимог припису у більш ранній строк не є можливим, як наслідок припис в цій частині не направлений на усунення виявлених порушень та підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Управління з питань праці Запорізької міської ради - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року у справі №280/6289/19 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 15.11.2019 №ОМС-ЗП3532/1499НД/НП/АВ/П в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у строк до 14.02.2020 року усунути порушення ч.3 статті 24 КЗпП України ПКМУ №413 щодо допуску до роботи працівників за укладеними трудовими договорами, але без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24 вересня 2020 року.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко