22 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/266/20
Суддя І інстанції - Турлакова Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, згідно з яким просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо надання відмови в перерахунку пенсії недоцільним ОСОБА_1 згідно листа №258/03.22-19 від 13.11.2019 за довідкою наданою архівним відділом Павлоградської міської ради від 29.10.2019 року за №С-775 відповідно до ч.2 ст.57, ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з обмеженням пенсійних виплат у 168 грн. неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати ОСОБА_1 за довідкою виданою архівним відділом Павлоградської міської ради від 29.10.2019 року №С-775 у відповідності до ч.2 ст.57, ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наданим зразком, без обмеженням пенсійних виплат у 168 грн. починаючи з 04.11.2019 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.57, ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладеній у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №258/03.22-19 від 13.11.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за архівною довідкою від 29.10.2019 року №С-775 виданою архівним відділом Павлоградської міської ради відповідно до ч.3 ст.57, ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без обмежень суми пенсійних виплат у 168,00 грн., починаючи з 01 листопада 2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, позивач та його представник заперечували проти її задоволення, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 02.08.1986 року по 07.09.1986 року, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року 2-ї категорії згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року (далі - Закон №796-ХІІ), що підтверджується Військовим квитком № НОМЕР_1 від 23.10.1981р. та посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 219543с від 23.10.2014р.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи норми статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з даними підсистеми призначення і виплати пенсії страховий стаж позивача становить 50 років 2 місяці 14 днів; коефіцієнт стажу - 0.50167, розмір пенсії за віком (ст. 27) - 4331,50грн., доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2 за 25 років - 391 грн. додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС - 170,82грн.)
04.11.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону №796 з врахуванням ч. 2 ст. 27 Закону №1058, додавши архівну довідку №С-775 від 29.10.2019р. про заробітну плату за серпень-вересень 1986р.
13.11.2019 року відповідачем надано відповідь про відмову в перерахунку пенсії, оформлену листом №258/03.22-19, якою повідомлено, що пенсія заявника розрахована відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому проводити перерахунок пенсії згідно ст. 56, ч.2ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», немає законних підстав.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у проведенні перерахунку відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону №796 з врахуванням ч. 2 ст. 27 Закону №1058 та застосування при розрахунку пенсії обмеження у 168,00грн., звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII), визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, згідно із пунктом 3 частини 2 розділу І якого частину 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вищенаведена норма визначає, зокрема, умови збільшення пенсії в залежності від кількості років роботи понад встановлений стаж цією частиною стаж.
Частиною 3 ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Частиною 2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про пенсійне забезпечення” максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом “а” статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року № 544 мінімальний розмір пенсій, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, до 50 гривень включно.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» встановлено збільшити на 12 відсотків розмір трудових пенсій (з урахуванням цільової грошової допомоги), призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника з цих же причин), особам, які не одержали право на підвищення розміру пенсій після їх перерахунку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на вказані норми права, відповідачем обраховано максимальний розмір пенсії ОСОБА_1 , який становить 168 грн. (50 грн. х 3 х 12%).
Водночас, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не містить жодних положень щодо обмеження частини пенсії, обрахованої відповідно до його положень за період роботи особи на територіях радіоактивного забруднення максимальною величиною 168,00 грн., передбаченою постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року № 544.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 09 квітня 2020 року в адміністративній справі № 560/869/17.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пенсія ОСОБА_1 має нараховуватися та обчислюватися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", при цьому, розрахунок понаднормового стажу, слід обчислювати виходячи з величини 20 років для чоловіків і за кожен рік роботи понад встановлений 20-ти річний стаж збільшувати пенсію на 1% заробітку але не вище 75 % заробітку, без обмеження пенсійних виплат у 168 грн.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 23 вересня 2020 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник