22 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 201/788/20(2а/201/59/2020)
Суддя І інстанції Сліщенко Ю.Г.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Шевченка Владислава Віталійовича про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №763608 від 25.12.2019 року складену поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Шевченком Владиславом Віталійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.127 КУпАП.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Постанову серії ДПО18 №763608 від 25 грудня 2019 року, винесену поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Шевченком Владиславом Віталійовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.127 КУпАП скасовано.
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КУпАП закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної відносно позивача постановою, з огляду на наявність вини у скоєнні адміністративного правопорушення.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 25 грудня 2019 року поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Шевченком Владиславом Віталійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №763608, згідно з якою позивач 25 грудня 2019 року о 03:16 год. в м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 82, здійснив перехід проїзної частини (у стані алкогольного сп'яніння) в п'яному вигляді, чим порушив п.4.11 ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.127 про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п.п. 4.11 ПДР України чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, - на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.
Приписами ч.1 та ч. 3 ст. 127 КУпАП непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп'яніння тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Так, обов'язковою умовою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.127 КУпАП є встановлення факту переходу позивача проїзної частини у невстановленому місці або безпосередньо перед транспортними засобами, будучи при цьому в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Натомість в обґрунтування винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не надано доказів ані факту переходу позивача проїзної частини у невстановленому місці або безпосередньо перед транспортними засобоами, ані знаходження його в стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, з огляду на те, що жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КУпАП матеріали справи не містять, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник