Справа № 282/830/20
Провадження № 2/282/285/20
25 вересня 2020 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
Головуючого судді - Носача В.М.,
при секретарі судового засідання -Поварчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", позивач, банк) звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник), в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.07.2012 у розмірі 134738,87 грн.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що між АТ КБ "ПриватБанк" і відповідачем було укладено вищевказаний кредитний договір, за яким позичальнику відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування, та обслуговування картрахунку, та який в подальшому збільшився до 6500,00 грн.
Однак, в порушення узятих на себе зобов'язань, станом на 30.04.2020, позивач допустив заборгованість за договором в розмірі 337407,55 грн., з яких: 6344,24 грн. заборгованість за тілом кредиту, 328763,31 заборгованість за відсоткам, які у добровільному порядку не погашає, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 12.08.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» став правонаступником всіх прав та зобов'язань публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».
Із оглянутої судом анкети-заяви від 11.07.2012 вбачається, що ОСОБА_1 , ознайомившись з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами АТ КБ «Приватбанк», виявила бажання оформити на своє ім'я платіжну картку «Кредитка Універсальна".
Вказана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і банком Договір про надання банківських послуг.
На підставі вказаної заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, якими він обґрунтовував свої вимоги, вбачається, що станом на 30.04.2020, відповідач допустив заборгованість за договором в розмірі 337407,55 грн., з яких: 6344.24 грн. заборгованість за тілом кредита, 328763,31 грн. заборгованість за відсотками, 2300,00 грн. нарахована пеня.
У позовній заяві представник позивача вказує, що законодавством не передбачено вимагати від боржника поверення повної суми заборгованості, а тому просить стягнути з відповідача 134738,87 грн, з яких 6344,24 грн. заборгованість за кредитом та 128394,63 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом в період з 11.07.2012 по 31.12.2018.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.
Надаючи оцінку поданим сторонами доказам, суди повинні оцінювати кожний доказ окремо, а потім надавати оцінку сукупності доказів у їх співвідношенні. При цьому суд має з'ясовувати як належність та допустимість доказів за формою та їх відношенням до правовідносин між сторонами, так і за їх змістом.
Обґрунтовуючи наявність між сторонами кредитних правовідносин, АТ КБ «ПриватБанк» посилається на наявність анкети-заяви відповідача від 11 липня 2012 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», виписки за кредитними картками, виданих на ім'я ОСОБА_1 та наданий розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 11 липня 2012 року, посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
Дослідивши зазначені документи як окремо, так і у сукупності, суд встановив, що вони не підтверджують факт існування у ОСОБА_1 кредитної заборгованості саме на підставі укладеної з банком анкети-заяви відповідачки від 11 липня 2012 року, оскільки в даній анкеті-заяві не зазначено суму наданого кредиту, проценти за користування кредитними коштами, термін дії кредитного договору, строк повернення кредитних коштів та відомості про видачу ОСОБА_1 кредитних карток.
Крім того, у вказаній анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За змістом анкети-заяви від 11 липня 2012 року вона разом з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, складають між сторонами договір про надання банківських послуг, а саме - кредитний договір.
Матеріали справи не містять пам'ятки клієнта про умови кредитування, а витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» та Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» наданий позивачем без підпису відповідача.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Враховуючи викладене вище, роздруківка Умов та правил надання банківських послуг з вебсайту позивача, які містяться в матеріалах справи, не є належним доказом того, що ОСОБА_1 ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи анкету - заяву від 11 липня 2012 року.
Розрахунок заборгованості за договором від 11 липня 2012 року, наданий банком, охоплює період з 11 липня 2012 року до 30 квітня 2020 року та не містить відомостей щодо взаєморозрахунків між сторонами на момент підписання вищевказаної анкети-заяви.
Також суд не бере до уваги виписку за кредитними картками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , оскільки з її змісту невідомо, на укладення якого саме договору такі картки були видані відповідачу.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було видано дві кредитні картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які були відкриті у 2012 та 2015 роках відповідно, однак анкета-заява від 11 липня 2012 року не містить відомостей про те, яку саме кредитну картку для цілей отримання та користування кредитом було видано відповідачу та за яким тарифом.
Таким чином, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що кредитні картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 були видані саме до анкети-заяви від 11 липня 2012 року, а в анкеті-заяві не визначено суму кредиту.
З огляду на викладене, доводи АТ КБ «ПриватБанк» про наявність у ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, укладеним на підставі анкети-заяви від 11 липня 2012 року, є безпідставними.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за його недоведеності та необґрунтованості.
Розподіл витрат суд здійснює згідно Глави 8 ЦПК України, а так як в задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати понесені позивачем та документально підтверджені на його рахунок.
Керуючись ст.ст.526, 633, 634, 638, 1046, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.2, 12, 13, 83, 259, 263, 268, 273, 279, 280, 281 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (місце знаходження: вул.Грушевського,1-Д, м.Київ, 01001; ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя В.М. Носач