справа 278/2415/20
24 вересня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Фурман О.А., розглянув цивільну справу за позолвом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач звернувся до суду із зазначеною заявою, оглянувши яку приходжу до висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір за ставкою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
Як кореспондується у п. 16 ПП ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Ухвалою від 24.09.2020 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, матеріали позовної заяви не містять оцінку житлового будинку, визнати право власності на 1/2 частину якого просить позивач, що в свою чергу виключає можливість визначити реальну ціну позову.
Визначена позивачем ціна позову в 514 670, 00 гривень не підтверджена жодними доказами. Також, на переконання суду, не є можливим дійти висновку, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Відтак, у зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і з огляду на це - суму необхідного до сплати позивачем судового збору.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу про визнання за нею прав власності на 1/2 частину майна, як спільного сумісного, однак відсутня вимога про визнання такого майна спільним сумісним, як і відсутнє рішення про відсутність спору щодо такої правової природи майна. Заявлена вимога про визначення часток у спільному сумісному майні без вимоги про визнання майна таким ускладнить розгляд даного спору та прийняття у ньому рішення враховуючи такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність, адже суд позбавлений правом виходити за межі позовних вимог при вирішенні спору. В свою чергу, без вирішення питання щодо визнання майна спільним сумісним, суд вважає, не можливо вирішити питання про визначення розмір часток кожного з подружжя. Вимога про визнання майна спільним сумісним має бути сплачена окремим порядком як вимога не майнового характеру у разі поєднання з майновою вимогою про визначення частки у спільному майні.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши строк у п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ній.
Роз'яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.О. Грубіян