22 вересня 2020 р.Справа № 520/11261/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 (головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., повний текст складено 10.03.2020) по справі № 520/11261/19
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанської митниці Держмитслужби
про скасування картки відмови та рішення,
25.10.2019, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить, після уточнення, про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/-01944 та рішення відповідача «Про коригування митної вартості товарів» від 06.08.2019 №UA807000/2019/002738/2, стягнення судових витрат.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №520/11261/19 позов задоволений.
Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA№807190/2019/01944 та рішення відповідача «Про коригування митної вартості товарів» від 06.08.2019 №UA№80700/2019/002738/2.
Відповідач, не погодившись з судовим рішення, подав апеляційну скаргу, та просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування посилається на неправильне врахуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем придбано автомобіль марки "Volkswagen Crafter", ідентифікаційний код НОМЕР_1 , 2014 року виробництва, у Республіці Франція.
02.08.2019 до митного поста "Харків-автомобільний" відповідача подана позивачем митна декларація №UA807190/2019/017468 на товар "Транспортний засіб для перевезення вантажів, з повною масою 3200 кг, з двигуном внутрішнього згоряння з кривошно-шатунним механізмом, із запалюванням від стиснення (дизелем), робочим об'ємом циліндрів двигуна 1968 куб см, марка - «Volkswagen», модель - «Crafter», VIN - НОМЕР_1 , в якій розраховано митну вартість товару на підставі рахунку-фактури від 18.07.2019 року №FA 0683 2500,00 євро.
06.08.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/002738/2 щодо ввезеного транспортного засобу та визначено його вартість на рівні - 3 800,00 євро.
Відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01944.
07.08.2019 до митного поста "Харків-автомобільний" відповідача позивачем подана митна декларація № UA807190/2019/017733 на товар "Транспортний засіб для перевезення вантажів, з повною масою 3200 кг, з двигуном внутрішнього згоряння з кривошно-шатунним механізмом, із запалюванням від стиснення (дизелем), робочим об'ємом циліндрів двигуна 1968куб см, марка - «Volkswagen», модель - «Crafter», VIN - НОМЕР_1 , в якій розраховано митну вартість товару коригуванням 71569,75.
19.08.2019 позивачем надано до відповідача заяву про скасування рішення про коригування митної вартості UA807000/2019/002738 та здійснення перерахування платежів та коригування МД № UA807190/2019/017733 на підставі доданого висновку експерта ХНІДСЕ ім.М.С. Бокаріуса за результатами автотоварознавчого дослідження № 16583 від 02.08.2019.
22.08.2019 відповідачем надано відповідь за № 6828/ДЗН/20-70-19-01 "Щодо розгляду документів в порядку статті 55 МКУ", в якій зазначено, що відсутні підстави для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості.
Суд першої інстанції під час задоволення позову, зазначив про те, що подані від імені позивача разом з декларацією до відповідача документи, підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 МК України, а також наявні у позивача документи згідно з частиною третьою цієї статті. При цьому відповідач не обґрунтував та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту, тобто першим методом.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
На підставі ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
На підставі ч.11 ст.264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
За обставинами справи, 02.08.2019 до митного поста "Харків-автомобільний" відповідача подана позивачем митна декларація №UA807190/2019/017468 на товар "Транспортний засіб для перевезення вантажів, з повною масою 3200 кг, з двигуном внутрішнього згоряння з кривошно-шатунним механізмом, із запалюванням від стиснення (дизелем), робочим об'ємом циліндрів двигуна 1968 куб см, марка - «Volkswagen», модель - «Crafter», VIN - НОМЕР_1 , в якій розраховано митну вартість товару на підставі рахунку-фактури від 18.07.2019 №FA 0683 2500,00 євро.
На підтвердження розрахунків позивачем до відповідача подано: рахунок-фактура від 18.07.2019 №FA 0683; митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами б/н від 24.07.2019; акт митного огляду №UА205010/2019/232374 від 24.07.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №16583 від 01.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.09.2014; договір про надання послуг митного брокера №02/02-2018 від 02.02.2018; техопис від 22.07.2019; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів №0.0.1416986007.1 від 22.07.2019; паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 від 07.11.2016; паспорт громадянина України № НОМЕР_4 від 17.08.1995.
Відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01944.
06.08.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/002738/2 щодо ввезеного транспортного засобу та визначено його вартість на рівні 3 800,00 євро за наступним другорядним методом.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідача став висновок про розбіжності у вартості товару, а саме: відсутність у поданих до митного оформлення документах усіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару.
За приписами пункту 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 статті 53 Кодексу, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Колегія суддів вважає, що вищенаведений перелік документів є обов'язковим для надання при митному оформленні товару.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №826/19400/15.
За приписами частин першої - третьої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов'язковому порядку зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви визнаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або не відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №480/3807/18.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частина 2 ст. 53 МК України каже, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
На підставі ч.1 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:
перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;
митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);
обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;
усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;
перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;
проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;
пост-митний контроль.
Згдіно до ч.1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до змісту пп.4.5.4 п.4.5 розділу ІV «Порядку виконання митних формальностей при здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.05.2012 №631, при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності, зокрема, контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.
У відповідності до пп.2.12.п.2 розділу 2 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильностю визначення митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України», затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема, перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стали висновки відповідача про невідповідність визначеної відповідачем митної вартості автомобіля - 2500 євро, у митній декларації № UА205010/2019/232374 зазначення митної вартості згідно ціни придбання.
За підсумками розгляду доданих позивачем до декларації документів, 05.08.2019 митним постом «Харків-автомобільний» до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання) направлений запит №2788 «Можливе заниження митної вартості товару».
За обставинами справи, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу надана рахунок-фактура №FA0683 від 18.07.2019.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про те, що рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцями за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги, а сам факт повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом прийому-передачі виконаних робіт.
За цим, колегія суддів вважає що у відповідача виникло право вимагати подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Окрім цього, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про відсутність обґрунтувань у позивача понесених видів витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України, та їх розмір, та не включення даних витрат до вартості транспортного засобу позивачем.
За умови подання листом від 06.08.2019 №б/н до відповідача, на його електроне повідомлення про подання додаткових наявних документів для підтвердження ним митної вартості товару, лише пояснень позивача із сертифікатом про передачу права власності та сертифікату адміністративних обмежень,колегія суддів, вважає що у відповідача відсутня можливість застосовувати основний метод визначення митної вартості та набуття права на коригування митної вартості та визначення митної вартості товару позивача за другорядним методом - на рівні 3800,00 євро, й на відмову у прийнятті поданої митної декларації.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилкове врахування висновків експерта №16583 від 02.08.2019, під час вирішення даної справи, судом першої інстанції, оскільки в якості автомобіля- аналога для визначення вартості автомобіля позивача обраний Мерседес-Бенс 618D з визначенням його ринкової вартості, тоді як автомобіль позивача - Volkswagen», модель - «Crafter».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано застосував до даного спору висновки постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №803/1112/173, оскільки обставини справи не є тотожними зі справою № 520/11261/19.
За цим, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення пдялгає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 по справі № 520/11261/19 - скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 24.09.2020 року