24 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_1.,
суддів - ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
секретаря - ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5. - ОСОБА_6., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019000000002557 від 16.12.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України,-
11 березня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8. погоджене прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7.про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42019000000002557 від 16.12.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно.
На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5. - ОСОБА_6. подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з винесеною ухвалою, вважає її незаконною, та зазначає, що клопотання про арешт майна подано слідчим до суду, під юрисдикцією якого не знаходиться центральний апарат Державного бюро розслідувань. Крім того, на думку апелянта, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що вилучений під час обшуку ноутбук із зарядним пристроєм є майном вилученим на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, оскільки дозвіл надавався виключно на вилучення грошових коштів, які є предметом неправомірної вигоди, а тому вказане майно є тимчасово вилученим майном. При цьому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року клопотання про арешт того ж ноутбука повернуто прокурору, а з наступним клопотанням слідчий звернувся до суду лише 11.03.2020 року, тобто з пропуском строків, передбачених ч.3 ст.172, ч.5 ст.175 КПК України. Також апелянт звертає увагу, що вилучення ноутбуку проведено в порушення вимог ч.2 ст.167 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_5. під час обшуку надав пароль та доступ до ноутбуку, чим забезпечив слідчому можливість копіювання з пристрою необхідної інформації. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 13 березня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на ноутбук марки «Lenovo» G570 model 20079, s/n:CB15210792 P/N 59316486 чорного кольору із зарядним пристроєм.
В судове засідання апеляційного суду учасники процесу не з'явилися.
Від адвоката, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5. - ОСОБА_6. надійшла заява з проханням розглядати апеляційну скаргу без його участі, у зв'язку з неможливістю прибути до суду з поважних причин.
Представники прокуратури причини своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності всіх учасників процесу, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Таким чином, ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, адвокат ОСОБА_5. за попередньою змовою з ОСОБА_9., який є працівником правоохоронного органу з метою отримання неправомірної вигоди вимагав від ОСОБА_10 11 000 доларів США, що більш ніж в двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за можливість закрити кримінальне провадження щодо останнього, однак отримавши неправомірну вигоду у вказаному розмірі, ОСОБА_5. та ОСОБА_9. були затримані працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України. На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2020 року в кабінеті №311, який розташований на 3 поверсі в приміщенні за адресою: м. Дніпро, вулю Героїв Крут (Фурманова), 15, яке використовувалося для здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5. було проведено обшук, де виявлено та вилучено ноутбук марки «Lenovo» G570 model 20079, s/n:CB15210792 P/N 59316486 чорного кольору із зарядним пристроєм; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 14.02.2020 без підписів на 5 арк.; оригінал договору 389/К про надання правової допомоги від 14.02.2020 на 2 арк.
Вилучене в ході обшуку майно могло використовуватися, як знаряддя злочину та може бути майном, що зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, авідповідно до постанови слідчого від 19.02.2020 року, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Окрім цього, вилучене під час обшуку майно належить ОСОБА_5., який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Оскільки арешт накладено з метою збереження речових доказів та конфіскації майна, як виду покарання, в разі визнання ОСОБА_5. винуватим за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, відповідно до ст.170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення права на відчуження зазначеного майна.
Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави вважати вилучене в ході обшуку майно в кабінеті №311, який розташований на 3 поверсі в приміщенні за адресою: м. Дніпро, вулю Героїв Крут (Фурманова), 15, яке використовувалося для здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5. таким, що містить на собі сліди злочинуі може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки слідчим доведено, що вилучене в ході проведення обшуку майно, яке належить адвокату ОСОБА_5., який є підозрюваним у кримінальному провадженні, містить на собі сліди злочину, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою його арешту є забезпечення зберігання речових доказів, в подальшому, в разі необхідності, конфіскації вказаного майна.
Посилання апелянта на те, що клопотання про арешт майна подано слідчим до суду, під юрисдикцією якого не знаходиться центральний апарат Державного бюро розслідувань, не заслуговують на увагу, оскільки клопотання про арешт майна сформовано та подано до Печерського районного суду м. Києва на офіційному бланку, з реквізитів якого вбачається, що Державне бюро розслідувань розташоване на вул. Грушевського у Печерському районі м. Києва.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, яке вилучене в кабінеті №311, який розташований на 3 поверсі в приміщенні за адресою: м. Дніпро, вулю Героїв Крут (Фурманова), 15, яке використовувалося для здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5., діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5. - ОСОБА_6., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року, необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5. - ОСОБА_6., залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019000000002557 від 16.12.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, тобто на майно, вилучене 18.02.2020 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.02.2020 року, у кабінеті №311, який розташований на 3 поверсі в приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут (Фурманова), 15, яке використовується для здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5, а саме на ноутбук марки «Lenovo» G570 model 20079, s/n:CB15210792 P/N 59316486 чорного кольору із зарядним пристроєм; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 14.02.2020 без підписів на 5 арк.; оригінал договору 389/К про надання правової допомоги від 14.02.2020 на 2 арк., залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3