Єдиний унікальний номер справи: 758/4834/17 Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Л.М.
Номер провадження: 22-ц/824/7723/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.
08 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Коцюрби О.П.,
Суддів: Білич І.М., Музичко С.Г.,
при секретарі - Перебитюку А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Громадська організація «Фонд допомоги Олени Орєхової», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анцифєрова Алла Миколаївна про розірвання договору довічного утримання,-
У квітні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовом в якому просила розірвати договір довічного утримання, укладений 31 січня 2017 року між нею та ОСОБА_1 , (далі - відповідач), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анцифєровою А.М. за номером в реєстрі № 55.
В обґрунтування позовних вимог, посилалась на те, що вона 31 січня 2017 року за сприяння Громадської організації «Фонд допомоги Олени Орєхової» уклала з ОСОБА_1 договір довічного утримання № 55, за умовами якого, передала у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , а відповідач взяла на себе обов'язок забезпечувати її утриманням довічно на умовах, встановлених договором довічного утримання.
Зазначала, що п. 7 договору передбачав грошове утримання позивачки шляхом одноразової сплати 60 000 грн. та щомісячного грошового утримання у розмірі 900 грн.
Вказувала, що за умовами договору довічного утримання, щомісячне грошове утримання мало б здійснюватися одним зі способів: перерахування грошових коштів на картковий рахунок позивачки, поштовим переказом за місцем проживання позивачки або готівкою на руки під розписку до 10 числа поточного місяця. Однак, до 10 лютого 2017 року, тобто перший платіж, який повинен був бути здійснений за умовами договору довічного утримання від 31 січня 2017 року, ОСОБА_1 здійснено не було, грошові кошти їй не перераховано та не передано.
У підготовчому судовому засіданні в суді першої інстанції, 04 квітня 2019 року від представника позивача було прийнято позовну заяву в новій редакції. Позовні вимоги представник ОСОБА_2 додатково обґрунтував тим, що за період розгляду справи у суді з квітня 2017 року до моменту уточнення позовних вимог у квітні 2018 року, мало місце неодноразове порушення умов договору, в результаті чого, ОСОБА_2 наполягає на розірванні договору довічного утримання у судовому порядку.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Розірвано договір довічного утримання, укладений 31 січня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анцифєровою А.М. за номером в реєстрі № 55.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, відповідач посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначила, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2020 року є законним та обґрунтованим, просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року залишити без змін.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анцифєрова А.М. та Громадська організація «Фонд допомоги Олени Орєхової» правом на подачу відзиву не скористались.
Розглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що мало місце невиконання умов договору довічного утримання відповідачем, а тому є підстави для задоволення позову та розірвання договору довічного утримання.
Колегія суддів погоджується з висновком Подільського районного суду міста Києва, виходячи з наступного.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_2 , постійно зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має інвалідність другої групи за трудовим каліцтвом.
Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 31 березня 2017 року було укладено договір довічного утримання, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анцифєровою А.М. та зареєстровано в реєстрі під № 55, за умовами якого, позивач передала у власність відповідачу належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язалася забезпечувати ОСОБА_2 утриманням довічно на умовах договору.
Зокрема, відповідно до п. 7 Договору, ОСОБА_1 взяла на себе обов'язок довічно фінансово утримувати ОСОБА_2 , тобто забезпечувати її грошовими ресурсами для задоволення її життєвих потреб. Сторони домовилися, що грошове утримання складається з первинного платежу у розмір 60 000 грн. та щомісячних платежів у розмірі 900 грн. на місяць. Сторони також домовилися, що грошове утримання повинно надаватися ОСОБА_2 шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку.
У пункті 8 Договору, сторони зазначили, що щомісячне грошове утримання буде щомісячно виплачуватися ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , починаючи з моменту укладення договору до 10 числа поточного місяця на ТВБВ №10026/0104 ГУ АТ «Ощадбанк» по місту Києві та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277, № транзитного рахунку НОМЕР_1 , № карткового рахунку НОМЕР_2 , або поштовим переказом за адресою: АДРЕСА_3 , або готівкою на руки під розписку.
Цим же пунктом, сторони передбачили, що у випадку зміни способу отримання щомісячного грошового утримання, ОСОБА_2 зобов'язана завчасно (за 15 днів) в письмовій формі повідомити про це ОСОБА_1 за її поштовою адресою.
Таким чином, у договорі довічного утримання сторонами було погоджено три способи здійснення щомісячного грошового утримання: банківська карта, поштовий переказ, особисто в руки.
При цьому, для здійснення банківського переводу, сторонами було погоджено конкретний рахунок для здійснення грошового переказу у розмірі 900 грн., а саме: картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_2 в ТВБВ №10026/0104 ГУ АТ «Ощадбанк» по місту Києві та Київській області.
Також, зі змісту договору вбачається, що перше грошове утримання повинно було бути здійснене ОСОБА_1 до 10 лютого 2017 року.
В той же час, судом встановлено, що перше грошове утримання на ім'я ОСОБА_2 за лютий 2017 року надійшло 16 лютого 2017 поштовим переказом за адресою ОСОБА_2 .
Таким чином, у перший же місяць мав випадок порушення умов договору довічного утримання.
Статтею 744 ЦК України визначено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду, зокрема, на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України свідчить, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій.
За правилом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши надані сторонами докази, а саме: виписки з карткового рахунку АТ «Ощадбанк» за періоди з 01 січня 2017 року по 21 грудня 2017 року, з 01 жовтня 2018 року по 04 грудня 2018 року, з 01 січня 2018 року по 16 травня 2018 року, з 01 червня 2018 року по 13 червня 2018 року, які надані позивачем та копії квитанцій про здійснення грошових переказів на банківський рахунок ОСОБА_2 , що надані представником відповідача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що мало місце невиконання умов договору довічного утримання ОСОБА_1 , оскільки окрім першого платежу у лютому 2017 року, який було здійснено із запізненням на 7 днів шляхом поштового переказу за адресою проживання ОСОБА_2 , усі решта переказів коштів, якщо і мали місце, то були здійснені на рахунок, який є відмінним від рахунку, встановленого договором довічного утримання.
Перерахування коштів на інший рахунок, ніж передбачено договором, не може вважатися належним виконанням договору довічного утримання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Подільський районний суд міста Києва при розгляді справи повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказам, в зв'язку з чим прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідач не виконує в повному обсязі взяті на себе обов'язки, які передбачені договором довічного утримання, укладеним з позивачем, а остання бажає скористатися своїм правом на розірвання укладеного з відповідачем договору довічного утримання, а тому суд обґрунтовано розірвав договір довічного утримання, укладений 31 січня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Постановлене судом рішення відповідає вимогам норм матеріального та процесуального закону тому не може бути скасованим з підстав, наведених в апеляційній скарзі відповідача.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позовні вимоги позивача не є спробою захисту порушених прав, оскільки права ОСОБА_2 не були порушені, а є спробою скористатися нагодою отримати дохід від разової виплати та поточних платежів на користь позивача за рахунок посягання на майнові інтереси відповідача, колегією суддів до уваги не приймаються так як не підтверджуються належними та допустимими доказами, які є в справі.
Інші доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року не спростовують і на правильність постановленого судового рішення не впливають.
Таким чином, колегія вважає, що відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П. Коцюрба
Судді: І.М.Білич
С.Г.Музичко