ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 вересня 2020 року м. Київ № 640/20473/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К., при секртарарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача Зайкіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
проскасування постанови
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому позивач просить суд визнати протиправними дії державного виконавця та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.08.2020 року ВП №56509737.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем не виконано судове рішення з поважних причин, зокрема, через відсутність законодавчо визначеного механізму для його виконання.
Відповідачем заперечень на позов не надано, представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, адміністративний позов Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33947314) задоволено та, зокрема, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести зміни до інтегрованої картки платника (Аграрної біржі) шляхом відображення сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях поданих Аграрною біржею до АТ «Банк «Фінанси та кредит» та скасування (виключення) суми податкового боргу у розмірі 266963,70 грн. та пені у розмірі 1322,13 грн, нарахованої на вказану суму, з дати нарахування цих сум.
Відповідно до ухвали суду від 16.04.2020 замінено сторону виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/18507/16, а саме: Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) винесена постанова державного виконавця ВП №56509737 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. у зв'язку з повторним невиконанням без поважних причин рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018 року по справі №826/18507/16 за позовом Аграрної біржі.
Позивачем не було надано жодних відомостей про виконання судового рішення.
Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а виконавче провадження таким, що підлягає закриттю, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час прийняття спірної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 названого Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, зі змісту вказаних норм вбачається, що у разі невиконання боржником без поважних причин рішення суду виконавець зобов'язаний прийняти постанову про накладення штрафу на боржника.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян