ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 вересня 2020 року м. Київ № 826/10111/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіперіон Фінанс»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,
треті особи:1. Державне підприємство «Спектр-Б»,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей Сяйво»
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіперіон Фінанс» (далі по тексту - ТОВ «Гіперіон Фінанс», позивач) звернулось до суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Держархбудінспекція, відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Держархбудінспекції у місті Києві №136/16/10126-15/0206/02/5 від 02.06.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 26.05.2016 року щодо ТОВ «Гіперіон Фінанс».
В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує про протиправність висновків Департаменту Держархбудінспекції у місті Києві щодо наявності у замовника необхідності отримувати нові вихідні дані на будівництво та перезатверджувати проектну документацію, оскільки техніко-економічні показники після коригування проектної документації на спірний об'єкт будівництва є менше тих, що були заявлені в первісній проектній документації.
Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач вказує на правомірність висновків інспектора за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки замовником будівництва ТОВ «Гіперіон Фінанс» були порушені вимоги пунктів 4.1, 4.3 ДБН А.2.2.3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, а саме: коригування проектної документації виконано без отримання замовником нових вихідних даних на будівництво та проектна документація не затверджена згідно вимог діючого законодавства (об'єкт відноситься до III категорії складності).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2016 позовна заява залишена без руху і визначено позивачу строк на усунення виявлених судом недоліків.
У зв'язку з надходженням від позивача додаткових документів, 03.08.2016 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі і призначено її до судового розгляду.
Протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, в судовому засіданні 14.07.2017 за результатами розгляду клопотання представника позивача до участі в справі залучено третіх осіб: Державне підприємство «Спектр-Б» (надалі - ДП «Спектр-Б», третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей Сяйво» (далі - ТОВ «Прометей Сяйво», третя особа-2).
На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 10.10.2017 №4217 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/10111/16 та вказану справу 17.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/10111/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на їх думку, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи, а також призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції.
Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з наведеним, розгляд справи відбувся у підготовчому судовому засіданні за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції.
При вирішенні питання щодо складу суду, яким має розглядатись ця адміністративна справа, судом у підготовчому засіданні враховано таке.
Згідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як встановлено статтею 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Відповідно до частини другої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (стаття 242).
Враховуючи, що згідно ухвали суду від 27.11.2017 відбулася зміна складу суду, що має наслідком розгляд справи спочатку, відсутність визначення складу колегії суддів, а також з метою дотримання статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про розгляд справи одноособово, про що складено відповідний протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018.
В судовому засіданні представник позивача і третьої особи-2 в одній особі позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також від третьої особи-2 представник подав у судовому засіданні 16.03.2018 подав письмові пояснення, в яких позиція позивача підтримується повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.
Третя особа-1 участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, заяв / клопотань не направляла, причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача і третьої особи-2, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності в матеріалах справи заяви учасників процесу, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Ознайомившись з позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлені такі обставини.
На підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 20.05.2016 № 10/26-Г-2005/9, у присутності ОСОБА_2 (представник TOB «Гіперіон Фінанс» за довіреністю), посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекцією у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання TOB «Гіперіон Фінанс» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Капітальний ремонт з об'єднанням та перепланування нежилих приміщень (колишні квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) та нежилих приміщень з №1 по №8 (групи приміщень №13) в АДРЕСА_6 з відновленням закладних отворів, цоколю, підвалу та окремих виходів і подальшого використання під заклади торгівлі та громадського харчування у Печерському районі м. Києва».
За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.05.2016 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки, зокрема, було встановлено, що проект на зазначений об'єкт будівництва розроблений у 2009 році ТОВ «Прометей-Сяйво» на підставі заяви Замовника (ДП «Спектр-Б»), завдання на проектування, розпорядження КМДА № 965 від 31 08 2009 (переведення житлових приміщень квартир № 1, АДРЕСА_4 та № 4 у нежилі), свідоцтва на право власності н/п №ІЗ від 28.11.2006, договорів купівлі продажу та був у 2010 році погоджений начальником Головного управління охорони культурної спадщини ОСОБА_3 за №97 від 14.01.2010.
Згідно техніко-економічних показників, зазначених у проекті - загальна площа нежилого приміщення №13 та нежилих приміщень (колишні квартири АДРЕСА_1,АДРЕСА_2,АДРЕСА_3 ) становила 484,70 кв. м. Загальна площа нежилих приміщень після капітального ремонту = 1013,5 кв. м. (1 черга будівництва) - 761,50 кв. м., II черга будівництва - 252,0 кв. м.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі по тексту - Інспекція) 24.12.2012 було зареєстровано декларацію №КВ 14312244500 про готовність об'єкта до експлуатації із капітального ремонту з об'єднанням та перепланування нежилих приміщень (колишні квартири АДРЕСА_1 , №2 та №4) та нежилих приміщень з №1 по №8 (групи приміщень №13) в АДРЕСА_6 з відновленням закладних отворів, цоколю підвалу та окремих виходів для подальшого використання під заклади торгівлі та громадського харчування у Печерському районі м. Києва (1 черга будівництва) із загальною площею 739,5 кв. м.
03.10.2014 Інспекцією і зареєстровано декларацію № KB 143142760540 про готовність об'єкта до експлуатації із загальною площею 835,4 кв. м.
У 2014 році було виконано коригування проектної документації та змінені техніко-економічні показники, а саме виділення будівництва у 3 черги, де 3 черга має загальну площу 154,4 кв. м. Наказам Замовника затверджені зміни у проектній документації № 23/9 від 25.04.2014.
Отже, враховуючи змінені техніко-економічні показники після коригування проектної документації на зазначений об'єкт будівництва загальна площа становить = 1729,3 кв. м. (збільшено на 715,8 кв. м.).
Замовником будівництва «Гіперіон Фінанс» (повідомлення про зміну даних до дозволу ІУ 120150570307) були порушені вимоги пунктів 4.1, 4.3 ДБН А.2.2.3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, а саме: коригування проектної документації виконано без отримання замовником нових вихідних даних на будівництво та проектна документація не затверджена згідно вимог діючого законодавства (об'єкт відноситься до III категорії складності).
На підставі зазначених висновків позивачу видано обов'язковий для виконання припис від 26.05.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.05.2016 із фіксуванням суті правопорушення.
02.06.2016, за результатом розгляду акта перевірки і протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.05.2016, за порушення вимог пункту 8 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на позивача накладений штраф у сумі 65250,00 грн.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом при вирішенні спору по суті враховується таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI; у редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Положеннями частини першої статті 41 цього Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. (частина четверта статті 41 зазначеного Закону).
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначаються Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553 у відповідній редакції).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно з пунктами 5, 7 і 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Враховуючи виявлені порушення вимог містобудівного законодавства відповідач, в силу приписів пункту 17 Порядку № 553, окрім акта перевірки, склав протокол разом з приписом про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Матеріали справи засвідчують дотримання відповідачем наведених вимог законодавства.
Оцінюючи висновки акта перевірки, які стали підставою для прийняття спірних рішень (постанови і припису), суд враховує таке.
За визначенням, викладеним у пункті 11 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Згідно частини п'ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури встановлюються ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», що затверджені наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163 і набули чинності з 01.10.2014.
Згідно пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.
Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А. 2. 1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.
Зазначене обмеження не стосується проектної документації, розробленої на реконструкцію або капітальний ремонт існуючого об'єкта, яка не передбачає зміну його конструктивної системи, додаткові навантаження на підвалини та основи або розробленої на частину існуючого об'єкта (квартиру, окреме приміщення громадського призначення тощо).
Відповідно до пункту 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 складовими вихідних даних є:
- містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
- технічні умови;
- завдання на проектування (додаток Б);
- інші вихідні дані (додаток А).
Як свідчать матеріали справи і не спростовано позивачем, згідно техніко-економічних показників, зазначених проекті на спірний об'єкт будівництва - загальна площа нежилого приміщення № 13 та нежилих приміщень (колишні квартири АДРЕСА_1,АДРЕСА_2,АДРЕСА_3) становила 484,70 кв. м. Загальна площа нежилих приміщень після капітального ремонту = 1013,5 кв. м. (1 черга будівництва) - 761,50 кв. м., II черга будівництва - 252,0 кв. м.
Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.12.2012 № KB 14312244500 загальна площа нежитлових приміщень об'єкта (1 черга) складає 739,5 кв. м.
У декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.10.2014 № KB 143142760540 загальна площа нежитлових приміщень (2 і 3 черги) визначена у розмірі 989,8, з них: 2 черга - 835,4 кв. м., а 3 черга - 154,4 кв. м.
Наведені дані, з урахуванням виконаних коригувань проектної документації та зміненими техніко-економічними показниками, затвердженими наказом замовника від 25.04.2014 за №23/9, а також відсутність доказів отримання замовником нових вихідних даних на будівництво і щодо затвердження відкоригованої проектної документації з оновленими вихідними даними на будівництво спірного об'єкту, дають суду підстави погодитись із висновками Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекцією у місті Києві щодо порушення позивачем вимог пунктів 4.1, 4.3 ДБН А.2.2.3-2014.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення, як - виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
При цьому, оскаржуваний припис містить вимогу уповноваженого органу до суб'єкта містобудування усунути виявлені під час перевірки порушення шляхом приведення проектної документації у відповідність до діючого законодавства, а саме: отримати вихідні дані на будівництво та затвердити належним чином проектну документацію на зазначений об'єкт будівництва.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що в цій адміністративній справі позивачами не доведено факт протиправності прийнятих відповідачем рішень.
З огляду на викладене позовні вимоги визнаються судом безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіперіон Фінанс» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська