ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 вересня 2020 року м. Київ № 640/25333/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головному управлінні Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % від суми грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити без обмеження максимального розміру пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою, проіндексованою відповідно законодавству на момент звернення до суду з позовною заявою.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 лише 50 % суми підвищення пенсії в 2018 році та 75 % в 2019 році, та зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві виплачувати 100 % суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою, проіндексованою відповідно законодавству на момент звернення до суду з позовною заявою.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії позивача, а також протиправно вчинено виплату пенсії поетапно, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Через канцелярію суду 03.02.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що виплату пенсії здійснено в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, що станом на день перерахунку позивачу пенсії було правомірним.
Крім того, відповідачем зазначено, що у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при проведенні з 01.01.2018 року перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, розмір пенсії позивачу обчислювався з 70 відсотків сум грошового забезпечення за посадою, відповідно до редакції вказаного Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. Також, відповідач заперечує щодо виплати нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром та проведення індексації, оскільки вважає, що суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію з 2008 року на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.01.2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» та її розмір зменшився з 90% до 70%.
Листом від 28.10.2019 року №262813/02/СС-1308 Головне управління Пенсійного фонду України у в м. Києві повідомило позивача, що розмір його пенсії з 01.01.2018 року проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», якою запроваджено поетапність з 01.01.2018 року.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо дій відповідача в частині обмеження максимального розміру пенсії позивача з 90% до 70%, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) (далі також - Закон України від 09.04.1992 року № 2262-XII).
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Згідно з Витягом з Автоматизованої системи Розрахунку пенсій по пенсійній справі 2606002339 для ОСОБА_1 , при призначенні пенсії (з 01.01.2008 року) основний розмір пенсії складає 90% грошового забезпечення.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині другої статті 13 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови № 103 та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з вищевикладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМ України №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01.03.2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018 року.
Статтею 13 Закону №2262-ХІІ врегульовано порядок призначення пенсій, а статтею 63 визначено підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Крім того, в рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Отже, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку пенсії позивача та зменшення відсотку основного розміру пенсії з 90% на 70% від сум грошового забезпечення на підставі Постанови №103.
На думку суду, позовна вимога в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсію, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% з урахуванням підвищень та надбавок, які він отримує, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, є належним способом відновлення порушеного права позивача.
Щодо здійснення відповідачем виплат пенсії з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 63 №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку в зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років (дата розрахунку 01.01.2018 року) позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%, основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 35), в т.ч. збільшення основного розміру пенсії особливі заслуги (25%); підсумок пенсії з надбавками складає 11 682 грн.; з урахуванням попередньої суми пенсії 8 188,6 грн. та підвищення 1746,7 грн. (50% від 3493,4 грн.).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 встановлювалось, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків; з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
Отже, в зв'язку зі скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яким встановлювалась виплата пенсії у відсотковому відношенні, з 05.03.2019 року перерахована пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% нарахованої пенсії.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що виплата підвищень пенсії у розмірі 50% здійснювалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, тому вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати позивачу лише 50 % суми підвищення пенсії задоволенню не підлягає.
Вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії підлягає задоволенню в частині зобов'язання виплачувати 100% перерахованої пенсії з 05.03.2019 року.
Позивачем також заявлено вимогу здійснити виплату перехованої пенсії однією сумою.
На думку суду, вимога про виплату перерахованої пенсії однією сумою є способом виконання рішення суду в частині виплати перерахованої суми, тому контроль за виконання рішення суду в цій частині може бути здійснений судом або державною виконавчою службою після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України в разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
У даному випадку, суд не вбачає підстав для встановлення такого способу виконання рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Згідно з матеріалами справи за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 1536 грн. 80 коп. (квитанція від 18.12.2019 року №30 та квитанція від 18.12.2019 року №31).
З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з Київського обласного військового комісаріату у розмірі 384 грн. 20 коп., тобто, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсію, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% з урахуванням підвищень та надбавок, які він отримує, починаючи з 01.01.2018 року з врахуванням проведених раніше виплат.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з урахуванням проведених раніше виплат у розмірі 100 % перерахованої пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року.
5. В іншій частині відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
Повне рішення складено 24.09.2020 року.
Суддя Л.О. Маруліна