ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 вересня 2020 року м. Київ № П/320/851/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва, щодо невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2019 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми пенсії за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2019 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 адміністративну справу № П/320/851/20 передано для розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 31.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, проте з 01.07.2016 по 31.08.2019 відповідачем припинено виплату пенсії з підстав, не передбачених статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", чим порушено право позивача на соціальний захист.
Відповідач подав відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки кошти, які не виплачені обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України. Після прийняття окремого порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, буде вирішено питання виплати коштів за минулий час.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено.
Відповідно до посвідчення від 26.04.2007 серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності.
Згідно з довідкою від 22.05.2019 №3002-5000129129 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік як внутрішньо переміщену особу.
Оскільки позивачу не виплачено пенсію за період з 01.07.2016 по 31.08.2019, позивач звернувся з заявою від 15.08.2019 до Голови правління Пенсійного фонду України про виплату пенсії за вказаний період.
Листом від 18.09.2019 №205899/02/П11474 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності призначену з 12.12.2002 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як внутрішньо переміщена особа, згідно з заяви від 22.05.2019 про переведення пенсійної справи та на підставі отриманої інформації з Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 взято на облік. Кошти не виплачені у зв'язку з взяттям на облік за період з 01.05.2019 по 31.08.2019 та кошти з урахуванням статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, після прийняття окремого порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам буде вирішене питання виплати коштів за минулий період.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії з 01.07.2016 по 31.08.2019, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначені Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Судом встановлено, що позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу, він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Зі змісту листа від 18.09.2019 №205899/02/П11474 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що згідно з заяви позивача від 22.05.2019.2019 про переведення пенсійної справи за новим місцем проживання ОСОБА_2 взято на облік до Головного управління (Дарницький район) та продовжено виплату пенсії.
Як убачається зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.09.2019 №205899/02/П11474 та відзиву, відповідачем не зазначено підстави зупинення виплати пенсії позивача.
Водночас матеріали справи не містять жодних доказів, що свідчили про наявність підстав визначених частиною першою статті 49 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для припинення виплати пенсії позивача.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості (пункт 1); у разі смерті пенсіонера (пункт 3); у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд (пункт 4); в інших випадках, передбачених законом (пункт 5).
Відтак, припинення виплати пенсії позивачу не відповідало статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позаяк виплати припинено не на підставі визначених вичерпних підстав, встановлених пунктами 1, 3, 4 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не відповідно до приписів іншого закону України як це встановлено пунктом 5 статті 49 зазначеного Закону.
Підставою для відмови у виплаті пенсії за період з 01.07.2016 по 31.08.2019 в листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.09.2019 №205899/02/П11474 зазначено необхідність прийняття окремого порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам відповідно до пункту 15 "Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 (зі змінами згідно з постановою Кабінету міністрів України від 25.04.2018 №335), за яким орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
На думку суду, оскільки припинення пенсії відбулось незаконно, позивач має право на отримання пенсії за період її невиплати з 01.07.2016 по 31.08.2019, неприйняття Урядом України нормативно-правового акту не може бути підставою для обмеження права позивача в отриманні пенсії.
Крім того, підстави виплати пенсії за минулий час визначені статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до довідки про розмір призначеної та виплаченої пенсії за період з 01.07.2016 від 30.09.2019 по особовому рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 з липня 2016 року по серпень 2019 року позивачу нарахована пенсія у розмірі 115808,51 грн.
У даному спорі суд керується правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі №77805/402/18, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018.
За змістом статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. До доходів віднесено, в тому числі, пенсії. Сума компенсації розраховується відповідно до статті 3 цього Закону з урахуванням індексу інфляції. Відповідно відповідачу під час розрахунку суми слід керуватися вимогами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", зокрема статтею 3.
Оскільки відповідачем припинено виплату призначеної та нарахованої пенсії без законних підстав з 01.07.2016 по 31.08.2019, після чого виплату пенсії поновлено, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати йому пенсії за період з 01.07.2016 по 31.08.2019 та зобов'язання виплатити пенсію за цей період з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
У даному спорі судом вирішено зобов'язати відповідача виплатити пенсію за період з 01.07.2016 по 31.08.2019, відповідно рішення суду в частині зобов'язання виплати пенсії позивачу в межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.
Позивач також просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у встановлений строк звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки встановлення судового контролю віднесено до дискреційних повноважень суду, зважаючи на те, що судом встановлено нарахування відповідачем пенсії з 01.07.2016 по 3.08.2019, суд не вбачає необхідності у даному спорі встановлювати судовий контроль.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи позивачем відповідно до квитанцій від 21.01.2020 №24908398 сплачено судовий збір за одну вимоги немайнового характеру у розмірі 841,00грн.
Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2019 року з нарахуванням компенсації втрат частини доходів.
Виконати негайно рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію з нарахуванням компенсації втрат частини доходів в межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець