ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 вересня 2020 року м. Київ № 826/2039/17
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування припису,
за участю:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Коваль Д.І.;
представник відповідача - Маланчук В.В.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) про
- визнання дій посадових осіб Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Леуського Олександра Олександровича та Лук'янова Андрія Олександровича з проведення перевірки квартири АДРЕСА_1 незаконними;
- скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016.
Ухвалами суду: від 31.02.2017 - відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи, відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову; від 16.05.2017 - зупинено провадження у справі.
Розпорядженням керівника Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 №907 адміністративну справу №826/2039/17 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 для розгляду справи визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Донця В.А.
Ухвалами суду від: 21.02.2020 - постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; 13.07.2020 - поновлено провадження у справі. Судом проголошено вступну та резолютивну частині рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача протиправно винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016, оскільки обставини вказані в акті перевірки від 23.12.2016 не відповідають дійсності, позивач не є суб'єктом містобудування і ніяких будівельних та ремонтних робіт у 2016 році у квартирі АДРЕСА_1 не проводив. За твердженням позивача, перевірка 23.12.2016 не проводилась, він під час її проведення не був присутній.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що матеріалами перевірки від 06.09.2016, переданими з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, встановлено, що будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 виконувались саме на замовлення ОСОБА_1 , тобто, останній є замовником будівництва, роботи проводились з порушенням, що було зафіксовано в акті та відображено у приписі. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві позивачу видано припис від 06.09.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт та зобов'язано усунути недоліки у строк до 20.09.2016. Проте, вказані недоліки усунуті не були, чим порушено підпункт "б" пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Посадовими особами відповідача складено акт від 22.12.2016 за результатами проведеної позапланової перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та у зв'язку з відмовою від підписання акта та отримання припису, примірники цих документів направлені останньому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Під час судового розгляду справи позивач та його представник вимоги підтримали, представник відповідача позов не визнала.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
06.09.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на підставі звернення ТОВ "РДС-Еліт" за дорученням Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.07.2016 №40-14100 проведено перевірку позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об'єкті будівництва "Реконструкція квартира АДРЕСА_1 ", за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог статті 34, пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до наданої суду копії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 06.09.2016, виданого позивачу, останньому з метою усунення виявлених порушень пред'явлено вимогу щодо зупинення виконання будівельних робіт із реконструкції квартири АДРЕСА_1 з 06.09.2016, а також встановлено строк до 20.09.2016 для усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку.
Постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №114 від 20.09.2016 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
26.10.2016 ТОВ "РДС-Еліт" звернулось до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою (вх. №073/574), в якій просило перевірити законність діянь у тому числі ОСОБА_1 з приводу проведених будівельних робіт із погіршенням цілісності і зовнішнього вигляду фасаду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Для здійснення позапланової перевірки за вказаною вище адресою головним державним інспекторам інспекційного відділу Управління контролю за будівництвом на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №60 від 17.10.2016 та звернення ТОВ "РДС-Еліт" видано направлення для проведення позапланової перевірки від 21.11.2016 б/н з 21.11.2016 по 25.11.2016 на АДРЕСА_1 .
22.12.2016 на підставі того ж наказу №60 від 17.10.2016 та звернення ТОВ "РДС"-Еліт" головному державному інспектору інспекційного відділу №3 Леуському О.О. та начальнику інспекційного відділу №3 Лук'янову А.О. Управління контролю за будівництвом видано друге направлення для проведення позапланової перевірки з 22.12.2016 до 23.12.2016 на АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів від 23.12.2016, в якому зазначено, що посадовими особами відповідача у присутності замовника будівництва у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на вказаному вище об'єкті будівництва та встановлено, що станом на час проведення перевірки згідно з даними реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності таких документів за вказаною вище адресою.
Також, у акті зазначено, що під час перевірки встановлено, що на 2 рівні квартири АДРЕСА_1 , забудована відкрита тераса та забудований балкон, також замуровано вхід з другого рівня квартири в коридор загального користування на 20-му поверсі, у зв'язку з чим, як зазначено в акті, замовником будівництва - гр. ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 06.09.2016, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, чим порушено підпункт "б" пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
На підставі вказаного акта, позивачу видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016, відповідно до якого з метою усунення виявлених порушень позивачу висунуто вимогу у термін до 15.02.2017 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану у відповідності до технічного паспорту, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 26.09.2012.
Примірник вказаних акта перевірки та припису надіслано позивачу поштовим зв'язком.
Також, в матеріалах справи наявна копія відповіді Комунального підприємства Київської міської ради Київського міського бюро технічної інвентаризації від 24.11.2016 №14927 (И-2016), в якій вказано, що бюро невідомо чи проводилась чи проводилась технічна інвентаризація квартири АДРЕСА_1 , іншими суб'єктами господарювання, а тому інформація, яка зберігається в бюро може бути недостовірною та не актуальною. Також, до вказаної відповіді додано копію плану на вказану квартиру станом на 26.09.2012.
Вважаючи дії посадових осіб відповідача протиправними, а припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд ураховує таке.
Частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон України від 17.02.2011 №3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено "Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок №553).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно -будівельного контролю.
Відповідно до абзаців шостого, восьмого пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Абзацом 10 пункту 7 Порядку №553 передбачено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Як було зазначено судом, направлення для проведення позапланової перевірки від 21.11.2016 б/н посадовим особам відповідача було видано на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.10.2016 №60 та звернення ТОВ "РДС-Еліт" від 26.10.2016. Строк проведення перевірки зазначений з 21.11.2016 по 25.11.2016.
На підставі цього ж наказу Департаменту та звернення юридичної особи було видано ще одне направлення для проведення позапланової перевірки від 22.12.2016 б/н, строк проведення перевірки зазначений з 22.12.2016 по 23.12.2016.
Проте, в матеріалах справи відсутнє письмове рішення керівника Департаменту щодо продовження терміну проведення позапланової перевірки за об'єктом будівництва: "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ", як і відсутнє посилання на таке письмове рішення у вказаних вище направленнях. На думку суду, відповідачем не доведено наявність такого рішення, тому порушено процедуру продовження терміну проведення позапланової перевірки.
Суд також наголошує, що підставою для проведення позапланової перевірки посадовими особами відповідача були саме наказ Департаменту від 17.10.2016 №60 та звернення ТОВ "РДС-Еліт" від 26.10.2016, а не перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог раніше виданого припису, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 06.09.2016. Натомість, в оскаржуваному приписі від 23.12.2016 порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку позивача зазначено невиконання припису, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 06.09.2016.
Отже, не зважаючи на те, що підставою для проведення позапланової перевірки було саме звернення юридичної особи (абзац шостий пункту 7 Порядку №553), посадовими особами відповідача здійснено перевірку на підставі абзацу 8 пункту 7 Порядку №553 (перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю).
Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Позивач стверджує, що він був відсутній за адресою проведення перевірки 22.12.2016, інспектором перевірки не здійснювалось, оскільки інспектор не міг потрапити до квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доказів позивачем на підтвердження наведених обставин позивачем суду не надано, клопотань з цього приводу не заявлено. Зі змісту акту перевірки від 23.12.2016 убачається про зазначення інспектором проведення перевірки в присутності замовника будівництва ОСОБА_1 , однак підпис останнього відсутній.
Згідно з абзацом другим пункту 21 Порядку №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
В акті перевірки від 23.12.2016 відсутні відмітка про відмову від підписання акту суб'єктом містобудування.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI передбачалось, що замовник-фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до статті 1 Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 у справі №826/15046/16, яке набрало законної сили 14.01.2019, встановлено, що ОСОБА_1 не є замовником об'єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 " у розумінні чинного законодавства, як і встановлено, що останній не є власником цієї квартири.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На думку суду встановлена рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 у справі №826/15046/16 обставина, що ОСОБА_1 не є замовником об'єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 та не є власником має преюдиційне значення для справи, яка розглядається. При цьому судом ураховано, що доказів протилежного відповідачем не надано.
Відповідно до умов договору від 25.11.2014, укладеного між ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ "РДС-Еліт" (генпідрядник), останній зобов'язувався здійснити ремонтні роботи квартири АДРЕСА_1 .
На думку суду, наведений договір не спростовує висновку суду в адміністративній справі №826/15046/16 про те, що ОСОБА_1 не є замовником в розумінні наведених норм, оскільки не є власником квартири, не подавав заяв про будівництво (зміну).
Підставами позову зазначено, що на момент проведення перевірки позивач не здійснював жодних робіт. Під час судового розгляду справи, позивач вказав, що жодних дій на виконання зазначеного договору на момент перевірки також ним не вчинялось. Зі змісту акта перевірки є незрозумілим, на підставі яких доказів відповідач дійшов висновку, що позивач є суб'єктом містобудування. Водночас, суд констатує, що позивачем не надано доказів, які б свідчили, що на момент проведення перевірки договір був виконаний чи розірваний.
Підпунктами "а" та "б" пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI встановлювалось повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, що унеможливлює порушення позивачем вказаних норм, оскільки ці норми не передбачають будь-якої відповідальності для останнього, як для суб'єкта містобудування.
Натомість, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 цього Закону визначалось, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Оскільки позивач не є замовником будівництва, тобто не є суб'єктом містобудування, він не може відповідати за порушення вимог законодавства у сфері містобудування.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог щодо скасування припису Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій посадових осіб відповідача з проведення перевірки квартири АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки позивачем не обґрунтовано та не зазначено в чому полягали протиправні дії інспекторів. Крім того, визнання дій протиправними не відновлює порушеного інтересу позивача в частині винесення щодо нього оскаржуваного припису. Скасування припису є достатнім способом захисту інтересів позивача.
Частиною третьої статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн. (квитанція №0.0.700746464.2 від 06.02.2017). З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 320,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Скасувати припис Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 грудня 2016 року.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі в розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 копійок) за рахунок Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації)
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 25 вересня 2020 року.
Суддя В.А. Донець