25 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2141/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15657,91 грн та військового збору в сумі 1304,83 грн, всього 16962,74 грн, утриманих з грошового забезпечення; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15657,91 грн та військового збору в сумі 1304,83 грн, всього 16962,74 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі № 620/330/20 на його користь було стягнуто грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 86988,37 грн. Разом з цим, на виконання вказаного рішення суду, відповідачем було перераховано лише 70025,63 грн. Вважає, що відповідачем порушено його права, оскільки в силу норм постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (у редакції постанови КМУ від 21.08.2019 № 779) та Податкового кодексу України утримання податку на доходи фізичних осіб та військовий збір із стягнутої грошової компенсації за неотримане речове майно не здійснюється.
У відзиві на позов відповідач у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю, оскільки враховуючи норми Податкового кодексу України, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід, отриманий особами, звільненими з військової служби у вигляді грошової компенсації за неотримане речове майно, оподатковується податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах. На момент нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно, в тому числі свого безпосередньо, виключення із списків військової частини, позивач не брав безпосередньої участі антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), а отже відповідно до норм Податкового кодексу України є платником даного збору на загальних підставах.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2019 № 260 ОСОБА_1 звільнено у запас, з 14.10.2019 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення (а.с. 19).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі № 620/330/20 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю, стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 86988,37 грн (а.с. 20-22).
Із копії Платіжного доручення від 14.05.2020 № 841 вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_1 перераховано компенсацію за речове майно військовослужбовцям у розмірі 151632,82 грн, із якого сума перерахованої ОСОБА_1 складає 70025,63 (а.с. 23).
У відповідь на заяву позивача Військова частина НОМЕР_1 листом від 21.05.2020 № 808 повідомила про те, що йому була нарахована на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2019 № 260, а також рішення суду компенсація за неотримане речове майно при звільненні з військової служби в сумі 86988,37 грн, здійснені утримання податку на доходи фізичних осіб в сумі 15657,91 грн (згідно ст. 168 Податкового кодексу України) та військового збору - 1304,83 грн (згідно пп. 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України), та здійснено перерахування на його картковий рахунок за платіжним дорученням від 15.05.2020 № 841 70025,63 грн (а.с. 5)
Зазначене також підтверджується випискою по надходженням по банківській картці позивача від 18.05.2020. Дата операції - 15.05.2020 (а.с. 5).
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі по тексту - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною першою статті 9-1 Закону № 2011-XII передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються, зокрема, Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі по тексту - Порядок № 178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008).
Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
За пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Як встановлено судом, з 14.10.2019 ОСОБА_1 звільнено у запас, виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення (а.с. 19).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі № 620/330/20 з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача стягнуто грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 86988,37 грн (а.с. 20-22).
На виконання вказаного рішення 15.05.2020 відповідачем на картку позивачу перераховано кошти у розмірі 70025,63 грн, оскільки здійснено утримання податку на доходи фізичних осіб в сумі 15657,91 грн та військового збору - 1304,83 грн (а.с. 5).
З аналізу наведених норм матеріального права та встановлених обставин справи слідує, що позивач, під час проходження військової служби, обтяжений власними витратами на придбання речового майна, мав правомірні очікування на отримання його грошової компенсації, оскільки і приписами Закону № 2011-XII, і Порядку № 178, гарантоване як право на отримання вказаного речового майна, так і право на одержання його грошової компенсації у протилежному випадку.
Суд зауважує, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу). Відтак, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Водночас, утримавши з належних позивачу до виплати сум грошової компенсації за неотримане речове майно податок з доходів фізичних осіб, відповідач фактично позбавив його частини цієї грошової компенсації, що не узгоджується з підходом законодавця до оподаткування доходів військовослужбовців (пункт 168.5 статті 168 Податкового кодексу України).
Подібна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 813/4138/17.
Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що грошова компенсація за неотримане речове майно повинна оподатковуватися на загальних підставах, в зв'язку з тим, що виплачена позивачу після виключення його зі списків особового складу військової частини, вважає безпідставними, оскільки, несвоєчасна виплата зазначених коштів (не в день звільнення і проведення розрахунку) сталася з вини відповідача, а тому позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 826/2922/17.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15657,91 грн та військового збору в сумі 1304,83 грн, всього 16962,74 грн, утриманих з грошового забезпечення.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15657,91 грн та військового збору в сумі 1304,83 грн, всього 16962,74 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Дата складення повного рішення суду - 25.09.2020.
Суддя Ю. О. Скалозуб