25 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/3842/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зайця О.В.,
при секретарі Вершняк Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Служби безпеки України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,
Управління Служби безпеки України в Чернігівській області звернулось з позовом про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 08.09.2020 у виконавчому провадженні ВП №62937816, якою на Управління Служби безпеки України в Чернігівській накладено штраф в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позивач вважає, що рішення суду не виконано з поважних причин, що унеможливлює застосування до останнього негативних наслідків такого невиконання, а саме накладення штрафних санкцій.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, зокрема, вирішено поновити останнього на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектора Відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Чернігівській області з 28.06.2019.
У частині поновлення ОСОБА_1 на посаді судом звернуто рішення суду до негайного виконання та 18.08.2020 видано виконавчий лист.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконаная рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 03.09.2020 відкрито виконавче провадження.
09.09.2020 Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській отримано постанову головного державного виконавця від 08.09.2020 ВП №62937816, якою на Управління Служби безпеки України в Чернігівській області накладено штраф в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) грн. через невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 у справі №620/2084/19, а саме не поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектора Відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Чернігівській області з 28.06.2019.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII).
Під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб), в контексті ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» розуміють сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже, підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання рішення суду боржником без поважних причин. Таким чином, суд зауважує, що передумовою винесення постанови про накладення штрафу є обов'язок державного виконавця встановити причини невиконання або не повного виконання рішення суду. Крім того, державний виконавець повинен встановити поважність або не поважність причини через які боржник не виконав рішення суду.
Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 скасовано наказ Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 27.06.2019 № 155-ос в частині виключення зі списків особового складу старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектора Відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковника ОСОБА_1 (рішення в цій частині не вступило в законну силу).
ОСОБА_1 був звільнений з військової служби наказом Голови Служби безпеки України №770-ос від 14.06.2019, який, в свою чергу, ОСОБА_1 не оскаржувався та є чинним і на даний час.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну службу» посада державної служби - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених пунктом 2 цієї частини.
Відповідно до п.п. 2.14, 2.15 Інструкції з організаційно-штатної роботи у Службі безпеки України та Нормативів організаційно-штатної побудови Служби безпеки України, затверджених наказом Центрального управління СБ України від 16.06.2015 №400/ДСК, посада - це визначена структурою і штатом первинна структурна одиниця, на яку покладено встановлене законодавством України та нормативно-правовими актами СБУ коло службових повноважень. В оперативних підрозділах використовуються виключно військові посади.
Тобто проходження військової служби є значно ширшим поняттям порівняно з проходженням військової служби на конкретній посаді, і не може бути його елементом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 не був поновлений судом на військовій службі.
Таким чином, поновлення на військовій службі та поновлення на посаді є різними за своїм правовим характером діями, які мають різну процедуру та правові наслідки.
Крім цього, відповідно до п. 1.5. Інструкції 772 у разі звільнення військовослужбовців з військової служби підрозділи кадрового забезпечення видають їм обхідний аркуш. Контроль за службовою діяльністю таких військовослужбовців та своєчасністю внесення відміток до обхідних аркушів покладається на безпосередніх начальників військовослужбовців. Після заповнення обхідний аркуш передається до підрозділу кадрового забезпечення за попереднім місцем служби військовослужбовця для долучення до матеріалів особової справи. На підставі заповненого обхідного аркуша військовослужбовці отримують припис, після чого (у разі звільнення з військової служби чи переведення до іншого військового формування) видається наказ про виключення зі списків особового складу.
Пунктом 1.6. Інструкції 772 передбачено, що прийняття та здавання посади здійснюються у порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Строк прийняття та здавання посади не повинен перевищувати 20 днів.
Військовослужбовець приймає, і здає посаду на підставі наказу або рішення відповідного начальника.
Військовослужбовець, який здає посаду, також здає визначеній його прямим начальником посадовій особі (особам); усі матеріальні цінності, зброю, техніку, засоби, документи, матеріальні носії інформації, особисту номерну металеву печатку, які за ним обліковуються.
Викладене свідчить, що виключення військовослужбовця зі списків особового складу є лише механізмом реалізації наказу про звільнення з військової служби, на підставі якого особа звільняється з військової служби, що враховує особливості проходження військової служби.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області не виконано рішення Чернігівського окружного апміністративного суду від 14.08.2020 з поважних причин, що унеможливлює застосування до останнього негативних наслідків такого невиконання, а саме накладення штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач не довів суду правомірності накладення штрафу на позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 08.09.2020 у виконавчому провадженні ВП №62937816, якою на Управління Служби безпеки України в Чернігівській накладено штраф в розмірі 5100 грн.
У відповідності до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення виготовлено 25 вересня 2020 року.
Суддя О.В. Заяць