24 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/1648/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Заяць О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 (тридцять одну тисячу п'ятсот тридцять) грн. у якості відшкодування майнової шкоди.
Позов мотивовано тим, що на час звільнення за шкоду, завдану державі в особі Військової частини НОМЕР_1 , яка виникла внаслідок втрати речового майна, яке відповідач отримував під час проходження військової служби, з його грошового забезпечення було утримано 716,56 грн, що підтверджено довідкою №578 від 14.08.2019. При цьому, сума невідшкодованої шкоди державі в особі Військової частини НОМЕР_1 становить 53 913, 44 грн, що підтверджено копією Книги грошових стягнень та нарахувань за 2019 рік. Станом на день звернення до суду зазначена шкода відповідачем в добровільному порядку не відшкодована.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідач відзив на позов не подав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. Враховуючи наведене, розгляд справи проводиться за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 280 від 14.11.2019 старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі звільненими з лав Збройних Сил України за обвинувальним вироком суду.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.19 №2162 "Про призначення службового розслідування" та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2019 №2234 "Про продовження терміну проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.19 №2162 (рапорт від 30.11.2019 №701)" у порядку визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.17 №608, у військовій частині НОМЕР_1 проведено службове розслідування за фактом передчасного виходу з ладу танкових двигунів, а саме 5ТДФА заводський №Е08ЕТ9128 на танку Т-64БВ заводський №К12ЕТ00127 (638) та 5ТДФА заводський № НОМЕР_4 на танку Т-64БВ заводський №У02ЕТ17059-(632).
Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень)).
Частиною 2 ст.4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Також згідно п.2 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Пунктом 17 ч.1 ст.3 КАС України встановлено, що публічною службою є, серед іншого, військова служба.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори з приводу прийняття громадян на військову службу, її проходження, звільнення з військової служби.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, військова частина звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача матеріальні збитки в розмірі 31530,00 грн, зумовлені заподіянням прямої дійсної шкоди в особі військової частини НОМЕР_1 .
Так, загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до ст.11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту).
Згідно із ст.26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно абз.1 п.2 Розділу І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР (втрата чинності 31.10.2019) (далі - Положення, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Приписами п.3 Розділу І Положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.
Згідно п.4 Розділу І Положення встановлено, що відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.
Відповідно до п.13 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі, зокрема, недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Відповідно до п.17 Розділу IV Положення командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини.У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом.
Пунктом 18 Розділу IV Положення визначено, що розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності. Розслідування провадиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту. Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов'язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування.
Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки (п.19 Розділу IV Положення).
Отже, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв'язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди.
Так, в ході проведення службового розслідування встановлено, що за даним фактом передчасного виходу з ладу танкових двигунів, а саме 5ТДФА заводський №Е08ЕТ9128 на танку Т-64БВ заводський №К12ЕТ00127 (638) та 5ТДФА заводський №В01ЕТ8020 на танку Т-64БВ заводський № НОМЕР_5 (632), відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.19 № 215 "Про призначення службового розслідування" проведено службове розслідування командиром ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 .
Відповідно Акту проведення службового розслідування та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2019 №172 "Про результати службового розслідування по факту виходу з ладу виробу Т-64БВ заводський номер У02ЕТ17059 стройовий номер 632 та виробу Т-64БВ заводський номер К12ЕТ00127 стройовий номер 638" зазначеним розслідуванням встановлено, що виріб Т-64БВ заводський номер У02ЕТ17059 стройовий номер 632, та виріб Т- 64БВ заводський номер К12ЕТ00127 стройовий номер 638 15.02.19 експлуатувались під час нічних занять з водіння бойових машин механіками-водіями старшим солдатом служби за контрактом ОСОБА_1 та старшим солдатом служби за контрактом ОСОБА_3 відповідно. В кінці занять виріб Т-64БВ заводський номер У02ЕТ17059 стройовий номер 632 та виріб Т-64БВ заводський номер К12ЕТ00127 стройовий номер 638 були поставлені на штатне місце та 16.02.19, після контрольного огляду під час запуску, двигуни виробів Т-64БВ заводський номер У02ЕТ17059 стройовий номер 632 та Т-64БВ заводський номер К12ЕТ00127 стройовий номер 638 не запустилися, про що була здійснена доповідь по команді.
При з'ясуванні причин та обставин виходу з ладу двигунів та притягнення винних осіб до відповідальності, зазначеним вище розслідуванням зроблені висновки, що неправомірних дій військовослужбовців щодо виходу з ладу виробу Т-64БВ заводський номер У02ЕТ17059 стройовий номер 632 та виробу (Т-64БВ заводський номер К12ЕТ00127 стройовий номер 638 на час проведення розслідування не встановлено, так як для виявлення та притягнення осіб, винних у вихіду з ладу вищевказаних виробів необхідний був висновок фахівців Харківського бронетанкового заводу. Так як, у розумінні Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95 (втратило чинність відповідно Закону України від 03.10.2019 № 160-ІХ (далі Положення)), підстав для притягнення до матеріальної відповідальності особового складу військової частини НОМЕР_1 не вбачалось у зв'язку з відсутністю документального експертного висновку щодо причин та умов, які сприяли виходу з ладу відповідного майна бронетанкової служби військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно п. 37, 38 Положення матеріальна відповідальність не настає у випадках: коли заподіяна шкода є наслідком дії непереборної сили; не встановлення винної особи.
В ході проведення поточного службового розслідування встановлено, що в подальшому представниками Харківського бронетанкового заводу, відповідно Акту дослідження №97/260/41/1815 від 16.04.2019 про причини дефекту виробу Т-64БВ заводський №У02ЕТ 17059 встановлено:
- дефект виробу: заклинювання двигуна, відсутність провороту колінчатих валів поворотним пристроєм;
- характер дефекту: експлуатаційний;
- причина дефекту: порушення правил експлуатації при водінні зразку;
- перелік таких, що вийшли з ладу: двигун 5ТДФ.
Вартість шкоди завданої державі внаслідок передчасного виходу з ладу двигуна 5ТДФА заводський №В01ЕТ8020, відповідно довідки-розрахунку, становить 112374,07 (сто дванадцять тисяч триста сімдесят чотири грн.) 03 коп. Механік-водій виробу Т-64БВ заводський №У02ЕТ17059 стройовий №632 старший солдат служби за контрактом ОСОБА_1 (а.с. 36-37).
Згідно з статті 5 Закону України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160) особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.
Згідно з частиною 2 ст.12 Закону №160 у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 31530 (тридцять одну тисячу п'ятсот тридцять) грн. майнової шкоди.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2020 року.
Суддя О.В. Заяць