24 вересня 2020 року справа № 580/3318/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу з 05.08.2020 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” № 3723 в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 04.08.2020 № 97/2300-13-050 та № 98/2300-13-050;
- зобов'язати відповідача з 05.08.2020 здійснювати нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” № 3723 в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 04.08.2020 № 97/2300-13-050 та № 98/2300-13-050.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу з 05.08.2020 пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” №3723 в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 04.08.2020 № 97/2300-13-050 та № 98/2300-13-050.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що чинним законодавством визначені правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016. Так, чинна редакція Закону України від 10.12.2015 №899 “Про державну службу” передбачає право осіб на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII “Про державну службу” виключно за дотримання такими особами умов, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII, зокрема щодо віку, загального стажу, спеціального стажу. Відповідач вказав, що право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VІІІ позивач набуде після досягнення ним 62-річного віку, тому вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.03.2010 призначена пенсія по інвалідності 2-ї групи, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
15.11.2019 позивача звільнено з посади начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Черкаській області. Стаж державної служби складає 16 років, 1 місяць.
Позивач 05.08.2020 звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-XII.
Листом від 19.08.2020 №4741-4979/К-03/8-2300/20 відповідач відмовив позивачу щодо призначення пенсії у відповідності до статті 37 Закону №3723-XII, у зв'язку з тим, що позивач станом на момент звернення із відповідною заявою не досяг 62-річного віку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу” №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України “Про державну службу” №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону №3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону №3723-XII).
Суд встановив, що відповідно до записів в трудовій книжці позивача, він з 18.09.1996 по 02.12.2019 перебував на державній службі.
Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби (понад 10 років), перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі від 13 лютого 2019 року №822/524/18.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області у здійсненні переведення позивача на пенсію по інвалідності державного службовця, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та здійснити нарахування та виплату позивачу пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" з 05.08.2020, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Поряд з цим, оскільки позивачу відмовлено у здійсненні переведення на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання її нарахувати і виплатити за конкретними довідками про складові заробітної плати є передчасними, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, а не можливо в майбутньому порушеного права.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших доказів понесених судових витрат не надано, то відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у здійсненні переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності державного службовця.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" з 05.08.2020.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя С.М. Гарань