Справа № 560/3334/20
іменем України
24 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом від 26.06.2020 в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 18.11.2017 по 10.08.2018.
В обґрунтування вимог позову зазначив, що відповідач виконуючи рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2018 по справі № 822/363/18 умисно, незаконно та безпідставно не врахував ч. 2 ст. 46 Закону № І058-ІУ. Листом № 2200-0301-8/24583 від 15.06.2020 відповідач повідомляє, що в серпні 2018 року отримав пенсію в розмірі 2929,91 грн та доплату за період з 18.11.2017 по 31.07.2018 в розмірі 24708,91 грн та те, що підстав для нарахування та виплати компенсації відсутні. Звертає увагу суду на те, що виплату заборгованості за період з 18.11.2017 по 31.07.2018 була ним отримана 10.08.2018 в розмірі 24708,91 грн. Вказує, відповідач порушив його права щодо невиплати компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, яка передбачена ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-ІУ, Законом № 2050-111 та Порядком № 159.
Відповідно до ухвали від 02.07.2020, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
23.07.2020 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі № 822/363/18 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зараховано до пільгового стажу позивача вищевказані періоди роботи та з 18.11.2017 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Сума доплати на виконання судового рішення за період з 18.11.2017 по 31.07.2018 в розмірі 24708,91 грн виплачена позивачу в серпні 2018 року. Вказує, що підставою для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів є саме нарахування доходу та затримка у його виплаті. Звертає увагу, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі № 822/363/18 виконане головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області своєчасно, в повному обсязі без будь-яких зволікань, підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 18.11.2017 по 10.08.2018. Також, просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
30.07.2020 до суду поступила відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відповідач виконуючи рішення Хмельницького дружного адміністративного суду від 13.03.2018 по справі № 822/363/18 умисно, незаконно та безпідставно не врахував ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-ІУ. Несвоєчасне нарахування сум відбулося з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. В результаті належні грошові кошти (пенсія) з 18.11.2017 по 31.07.2018 у розмірі 24708,91 грн виплачені лише 10.08.2018.
Ухвалою від 24.09.2020 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи №560/3334/20 з викликом (повідомленням) сторін, відмовлено.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року по справі №822/363/18, яке набрало законної сили 05.06.2018 згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію по Списку №2 періоди роботи ОСОБА_1 : з 07.07.1983 року по 14.12.1983 року в БМУ "Цивільжитлобуд", 13.04.1984 року по 28.07.1986 року в Хмельницькому керамзитовому заводі, з 31.07.1986 року по 17.05.1999 року в Хмельницькому спеціалізованому управлінні №527, з 01.08.2000 року по 31.08.2000 року, з 01.06.2004 року по 30.06.2004 року, з 03.01.2005 року по 30.06.2005 року в Хмельницькому орендному підприємстві "Західна котельна", з 01.01.2007 року по 31.01.2007 року, 01.07.2007 року по 30.10.2008 року, з 01.11.2008 року по 31.08.2009 року, з 01.10.2009 року по 30.10.2009 року в ЗАТ "Хмельницька маслосирбаза". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 18.11.2017 року (арк. спр. 7-10).
Позивач звертався до пенсійного органу із заявою від 05.06.2020 в якій просив повідомити, зокрема, чи була нарахована компенсація втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії з 18.11.2017 по дату виплати заборгованості (за судовим рішення по справі № 822/363/18) (арк. спр. 11).
Листом №2200-0301-8/24583 від 15.06.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні (арк. спр. 12-13).
Довідкою відповідача №1194/04-16 від 16.07.2020 стверджено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі № 822/363/18, яке набрало законної сили 05.06.2018 згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховано кошти в сумі 27638,82 грн за період з 18.11.2017 по 31.08.2018, які перераховані на поточний рахунок в банківській установі АТ КБ “Приватбанк” в серпні 2018 року з датою виплати 10 число (арк. спр. 32).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з ст. 1-2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, зі змісту цих норм право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до ст. 3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до абз. 1 п. 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 03 липня 2018 року по справі №521/940/17 (провадження №К/9901/4416/17).
Доводи відповідача, що ним своєчасно виплачено пенсію на виконання рішення суду є безпідставними, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті протиправної не виплати належної пенсії, ніж було встановлено та відновлення прав позивача, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року по справі №420/2093/16-а (касаційне провадження №К/9901/30818/18).
При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20 лютого 2018 року по справі № 336/4675/17 (провадження №К/9901/23/17), від 05 жовтня 2018 року по справі №162/787/16-а (провадження №К9901/33652/18).
Отже, належні позивачу з 18.11.2017 по 31.07.2018 кошти у розмірі 24708,91 грн на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року по справі №822/363/18 виплачені ОСОБА_1 лише в серпні 2018 року, тому позивач має право на компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Щодо заявленого позивачем клопотання про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Крім цього, враховуючи обставини даної справи у суду не має підстав вважати, що суб'єкт владних повноважень буде порушувати закон не виконуючи рішення суду, тому вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення не задовольняється.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону відмовляючи позивачу у виплаті компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено 840,80 грн судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на користь позивача за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 26.06.2020 та додаток №1 до нього, оригінал ордеру, копію Акту приймання-передачі грошових коштів в сумі 1300,00 грн від 26.06.2020, копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 26.06.2020.
Суд вважає, що понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 1300,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), значенням справи для сторони, а також відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Щодо твердження відповідача, що факт прийняття/передачі грошових коштів не підтверджений банківськими документами, суд зазначає, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року по справі №727/4597/19 (адміністративне провадження №К/9901/32645/19).
Зазначене свідчить про наявність правових підстав для стягнення витрат, понесених ОСОБА_1 на отримання правничої допомоги в сумі 1300,00 грн за рахунок асигнувань відповідача.
Таким чином, судові витрати слід стягнути з відповідача у розмірі 2140,80 (1300,00 + 840,80) гривень.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 18.11.2017 по 10.08.2018 на суму пенсії 24708,91 грн відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2140,80 (дві тисячі сто сорок гривень вісімдесят копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 вересня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя А.І. Петричкович