Справа № 560/2426/20
іменем України
25 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2020 № 1470595/41591072, № 1470596/41591072, №1470598/41591072, №1470594/41591072;
- зобов'язати Державну податкову службу України провести реєстрацію податкових накладних №1 від 17.10.2019 на загальну суму 278 520,00 грн. (Двісті сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ на суму 46 420,00 гри. (Сорок шість тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок), №2 від 17.10.2019 на загальну суму 316 965,00 грн. (Триста шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ на суму 52 827,50 грн. (П'ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять сім гривень 50 копійок), №3 від 18.10.2019 на загальну суму 285 615,00 грн. (Двісті вісімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ на суму 47 602,50 грн. (Сорок сім тисяч шістсот дві гривні 50 копійок), №4 від 22.10.2019 на загальну суму 274 395,00 грн. (Двісті сімдесят чотири тисячі триста дев'яносто п'ять гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ на суму 45 732,50 грн. (Сорок п'ять тисяч сімсот тридцять дві гривні 50 копійок).
Також просить стягнути на його користь судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачем надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних, тому контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних. Також звертає увагу на те, що відповідно до умов договору купівлі-продажу постачання товару здійснюється на умовах FСА - франко-перевізник. Поставка здійснювалася безпосередньо із поля на склад покупця. При розгляді документів членами комісії не було прийнято до уваги той факт, що в пакеті документів також були надані товарно-транспортні накладні, в яких пунктом навантаження було вказано Хмельницька обл., Ізяславський р-н., с. Мислятин.
Ухвалою суду від 03.06.2020 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 06.07.2020 замінено відповідача - Головне управління ДФС у Хмельницькій області на належного - Головне управління ДПС у Хмельницькій області. Також відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін.
Від Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшов відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що на прийняття спірних рішень вплинув той факт, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме: не надано картку рахунку 361, відповідно неможливо встановити дотримання платником вимог п.187.1 ст.187 ПК України. Крім того, відповідно до акту наданих послуг №132 від 18.10.2019 ПП «Експрес» було надано послуги по обмолоту сої на площі 23 га, проте згідно звіту №29-СГ ТОВ «Михнівські Лани» соєю засіяно - 52,77 га. Також платником не надано відомості про наявні складські приміщення для зберігання сої.
Крім того, звертає увагу суду на те, що жодною нормою не встановлено обов'язок податкового органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому вказує, що документи та пояснення, які були надані позивачем, в повній мірі свідчать про реальність фінансово-господарських операцій, що здійснюється товариством, а також відповідає в повній мірі діловій меті та принципам економічної доцільності господарської діяльності.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" 15.10.2019 було укладено договір купівлі-продажу №АДС151019/008 від 15.10.2019 із ТОВ "ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ".
Відповідно до п.1.1-1.2 вказаного договору продавець ТОВ "Михнівські Лани" зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ "ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ" товар, а саме - сою врожаю 2019 року, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов договору. Продавець гарантує, що він є сільгоспвиробником даної продукції (товару), яку поставляє за даним договором.
Згідно п.5.1 поставка товару здійснюється продавцем окремими партіями на умовах FCA - франко - перевізник, місце завантаження: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Мислятин на склад покупця.
На виконання умов договору від 15.10.2019 ТОВ "Михнівські Лани" було складено та направлено до контролюючого органу для реєстрації в ЄРПН податкові накладні:
- №1 від 17.10.2019 на загальну суму 278 520,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 46 420,00 грн.;
- №2 від 17.10.2019 на загальну суму 316 965,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 52 827,50 грн.;
- №3 від 18.10.2019 на загальну суму 285 615,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 47 602,50 грн.;
- №4 від 22.10.2019 на загальну суму 274 395,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 45 732,50 грн.
Товариством засобами електронного зв'язку було отримано квитанції за №9248608959 від 24.10.2019, № 9272458421 від 15.11.2019, № 9272623087 від 15.11.2019 та № 9272625748 від 15.11.2019, в яких було зазначено, що реєстрація податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідають вимогам пп. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення стосовно реєстрації податкових накладних.
Позивачем було подано до контролюючого органу копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, зокрема: договір купівлі-продажу, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти розрахунки, реєстри ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, довіреність, податкові декларації з плати за землю, договір та акт про надання послуг.
Проте в подальшому ТОВ "Михнівські Лани" отримало рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- № 1470594/41591072 від 28.02.2020;
- № 1470595/41591072 від 28.02.2020;
- No 1470596/41591072 від 28.02.2020;
- № 1470598/41591072 від 28.02.2020.
Згідно цих рішень відмовлено у реєстрації податкових накладних через ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, а саме: не надано картку рахунку 361 по взаємовідносинах з ТОВ "ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ", відповідно неможливо встановити дотримання платником вимог п.187.1 ст.187 ПК. Крім того, відповідно до акту наданих послуг №132 від 18.10.2019 ПП "Експрес" було надано послуги по обмолоту сої на площі 23 га, проте згідно звіту №29-СГ ТОВ "Михнівські Лани" соєю засіяно 52,77 га. Також платником не надано відомості про наявні складські приміщення для зберігання сої.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.12-13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (підп. 4 п.13).
На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.
Так, у пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій від 07.08.2019 року зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.
Проте, зі змісту квитанції неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, що зазначені у підпункті 1.6, відповідає платник. Також у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
При цьому суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Отже, зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак є неправомірним.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18 та від 20.11.2019 у справі №560/279/19.
Згідно п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Отже, у порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження здійсненої господарської операції.
Відповідно до п.21 Порядку №117 підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.
Контролюючим органом було відмолено у реєстрації податкової накладної через те, що позивачем надано не повний пакет документів.
Стосовно ненадання контролюючому органу відомостей про наявні складські приміщення для зберігання сої, суд звертає увагу на наступне.
Позивач вказує про те, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу № АДС151019/008 від 15.10.2019 постачання товару здійснювалася безпосередньо із поля на склад покупця. При розгляді документів членами комісії не було прийнято до уваги той факт, що в пакеті документів також були надані товарно-транспортні накладні в яких пунктом навантаження було вказано Хмельницька обл., Ізяславський р-н., с. Мислятин.
Отже, такі відомості з об'єктивних причин не могли бути надані позивачем.
Стосовно ненадання контролюючому органу картки рахунку №361, суд зазначає, що Порядок №117 вимагає надання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Картка рахунку №361 не відноситься до переліку документів, визначених п. 14 Порядку № 117. Водночас, платіжні доручення про оплату сої контролюючому органу були надані, що ним не заперечується.
Щодо висновку контролюючого органу про те, що відповідно до акту наданих послуг №132 від 18.10.2019 ПП "Експрес" було надано послуги по обмолоту сої на площі 23 га, проте згідно звіту №29-СГ ТОВ "Михнівські Лани" соєю засіяно - 52,77 га, суд зазначає наступне.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року по справі №1640/2650/18 та від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, був достатній та був наданий контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких накладних, тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне.
Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено 8408 грн. судового збору за подання позовної заяви із 4-ма вимогами немайнового характеру до ГУ ДПС у Хмельницькій області. Тому такі витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги №0122/0420 від 22.04.2020, оригінал ордеру, акт приймання робіт та платіжні доручення на суму 6000 грн.
Згідно вищезазначеного акту приймання робіт, розмір понесених витрат на надання юридичних послуг в сумі 6000 грн. пов'язаний з такими послугами:
- правовий аналіз вихідної документації та складання позовної заяви - 5000 грн.;
- подання позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду - 1000 грн.
Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Отже, правовий аналіз вихідної документації та складання позовної заяв відноситься до правничої допомоги.
Однак суд зазначає, що подання позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаного виду робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 по справі №9901/264/19.
Отже, заявлений до стягнення розмір витрат позивача на правову допомогу є частково обґрунтованим - у сумі 5000 грн.
Суд вважає, що понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, значенням справи для сторони.
Зазначене свідчить про наявність правових підстав для стягнення витрат, понесених позивачем на отримання правничої допомоги в сумі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Таким чином, судові витрати слід стягнути на користь позивача у розмірі 13408 (8408 + 5000) грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС України у Хмельницькій області від 28.02.2020 №1470595/41591072, №1470596/41591072, №1470598/41591072, №1470594/41591072 про відмову у реєстрації податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" №1 від 17.10.2019, №2 від 17.10.2019, №3 від 18.10.2019 та №4 від 22.10.2019.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" судові витрати у розмірі 13408 (тринадцять тисяч чотириста вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 25 вересня 2020 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" (вул. Миколи Микитюка, 106, кв. 18, м.Ізяслав, Хмельницька область,30300 , код ЄДРПОУ - 41591072)
Відповідачі:Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя Д.А. Божук