25 вересня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2740/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Головного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна від 19.09.2018 року та про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 22.02.2019 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Головного управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить визнати протиправними дії головного державного виконавця Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Головного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо проведення опису майна від 19.09.2018, передачі майна суб'єкту оціночної діяльності для складання висновку щодо вартості та передачі майна на реалізацію ДП "Сетам" у виконавчому провадженні №55463490. Також позивачка просить скасувати постанову про опис та арешт майна від 19.09.2018 та про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 22.02.2019.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачка оскаржує постанови органу державної виконавчої служби з примусового виконання рішення Новокаховського міського суду від 04.04.2017 у цивільній справі №661/245/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Частиною другою цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції
В даному випадку, предметом спору є оскарження дій головного державного виконавця Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Головного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо проведення опису майна від 19.09.2018, передачі майна суб'єкту оціночної діяльності для складання висновку щодо вартості та передачі майна на реалізацію ДП "Сетам" у виконавчому провадженні №55463490 та скасування постанови про опис та арешт майна від 19.09.2018, постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 22.02.2019.
Водночас, вказане виконавче провадження №55463490 відкрите з примусового виконання виконавчого листа №661/245/17, виданого Новокаховським міським судом 29.05.2017, на виконання судового рішення у цивільній справі.
За приписами статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина 2 статті 384 ЦПК України).
Таким чином, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій та рішень державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 була відповідачем у цивільній справі №661/245/17 та є боржником у виконавчому провадженні №55463490, зважаючи, що спір у справі стосується постанов органу державної виконавчої служби з примусового виконання рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не підсудна адміністративному суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 815/4232/17, від 22 квітня 2019 року у справі №757/53656/17-а, також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/5597/19.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства судом, який видав виконавчий лист.
Суд зазначає, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Головного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна від 19.09.2018 року та про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 22.02.2019 року.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що дану справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Войтович І.І.
кат. 105000000